Особливості нинішнього етапу перехідного періоду в Україні.
Перехідний період –це обов`язково необхідний час для переходу держави від однієї політичної системи до іншої,тривалість якого визначається двома основними факторами: складністю перебудови всього політичного, соціально-економічного, духовного життя та послідовністю, рішучістю продуманих дій правителями країни. Перехідний період від авторитарно-тоталітарного політичного режиму до демократичного в Україні затягнувся. Особливо порівняно з країнами Східної Європи та Балтії, а в деяких питаннях – і Росії. Проте певні позитивні відмінності від РФ є, хоча неефективність діючої системи влади є основною причиною більшості негараздів.
Скасування Конституційним Судом України з 01.10.2010 р. недолугих конституційних змін 2004 рокуне зняло питання конституційної реформи, бо всі її передумови нікуди не поділись. Залишилась необхідність виконання рекомендацій ПАРЄ 2007-2011 років для України про вдосконалення парламентсько-президентської моделі, а не повернення до президентсько-парламентської на догоду політичній доцільності.
Декларації деяких політичних лідерів про звернення до людей, щоб на референдумі визначитись, за яку форму правління народ (президентську чи парламентську) –це чергова спроба маніпуляції громадською думкою,бо вони самі часто плутаються у формах правління. Поки що в Україні залишається чинною суперечлива модель політичної структури системи влади зразка 1996 р. з єдиними конституційними змінами від лютого 2001 р., якими нардепи збільшили повноваження до 5 років собі, місцевим депутатам, міським, сільським та селищним головам.