В динаміці психічного стану онкологічних хворих виділяють чотири основних періоди:
- Домедичний
- Амбулаторний
- Стаціонарний
- Термінальний.
Найбільш високий ризик суїциду має стаціонарний період. Переважають симптоми астенії з виснаженістю, загальмованістю, загостреною чутливістю, знижується загальний фон настрою, з'являється субдепресивний або депресивний стан.
Особливості суїцидальної поведінки при вроджених і набутих фізичних дефектах
Навіть при доброзичливому ставленні та інших сприятливих умовах, емоційні реакції залишаються. Це підвищена чутливість з ранимістю і уразливістю. Активний і пасивний тип пристосування поведінки до свого стану завжди носить елементи інтравертованості. Підлітки стають вкрай чутливими до розмов з приводу зовнішності, перебільшують значення наявних у них недоліків, малюють власну трагічну перспективу. Саме таке стан стає найбільш загрозливим з приводу суїцидальної поведінки.
Психоемоційна реакція осіб з набутими вадами найбільш виражена після гострого періоду і збільшується поступово в залежності від виду та ступеню недоліку, віку, статі, особливостей темпераменту і характеру, соціального положення, прогнозу працездатності, можливостей протезування тощо. Сильне емоційне реагування виникає при втраті нижніх кінцівок, очей, обличчя, рук. Наче катастрофа зазнається не лише сам факт втрати, але й суб'єктивне значення його наслідків з позиції власної ієрархії цінностей. Такий психічний стан може зумовити наявність суїцидальних намірів і тенденцій різної стійкості.
Особливості суїцидальної поведінки при станах залежності
Стану залежності від психоактивних речовин (алкоголізм, наркоманія, токсикоманія) також можуть супроводжуватися суїцидальною поведінкою при різних проявах хвороби, особливо при патології сприйняття (галюциноз), або розладах мислення (марення на тлі афекту страху), вираженому абстинентному синдромі.