Психологічні аспекти умирання та смерті

Смерть являє собою припинення усіх життєвих функцій. Вона має особистісне і культурне значення, стосується не тільки вмираючої людини, але й живих. Згідно з психоаналітичним теоріями, для людей нормально боятися смерті, хоча ряд досліджень показують, що набагато менше страх смерті відчувають люди, які дожили до похилого віку. Їх лякає не сама смерть, а можливість тривалого й болісного вмирання.

Кюблер-Росс виділила п'ять фаз пристосування до думок про смерть:

1. «Заперечення»;

2. «Протест»;

3. «Торг»;

4. депресія;

5. прийняття смерті.

Петерсон (1977) виділяє чотири види смерті:

1. Соціальна смерть - чоловік змушений ізолюватися від оточуючих.

2. Психологічна смерть - усвідомлення людиною неминучого кінця, що супроводжується зниженням рівня екстравертованої свідомості, зростанням інтроверсії з аналізом минулого.

3. Мозкова смерть - повне припинення роботи головного мозку з втратою контролю над забезпечуючими життя функціями.

4. Фізіологічна смерть - згасання останніх функцій організму, які забезпечують діяльність його життєво важливих органів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості суїцидальної поведінки в онкології	\|	Проблема евтаназії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.