Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Т.Г.Шевченко — основоположник сучасної української мови. М.Шашкевич — основоположник сучасної української мови в Галичині.

Літературна мова має дві форми реалізації: уснуі писемну.

Писемна форма літературної мовифункціонує в галузі державної, політичної, господарської, наукової і культурної діяльності.

Усна форма літературної мовиобслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства.

Така важлива роль мови в суспільному житті нашої дер­жави зобов'язує добре знати правила й закономірності її розвитку. Щоб оволодіти нормами сучасної літературної мови, треба глибоко вивчати її лексичний склад, фонетичну систему, граматичну будову і стилістичні властивості. Доско­нале знання мови є важливим показником розумового роз­витку людини та її культурного рівня. В умовах національного відродження українська мова набула особливої ваги. Вона стала вирішальним чинником самобутності талановитого, віками гнобленого українського народу, виразником інтелектуального і духовного життя.

Функції мови: комунікативна; номінативна; мислетворча; експресивна: ідентифікаційна;

мислетворча; естетична, культуроносна; волюнтативна, гносеологічна, магічно-містична; демонстративна.

Мова обслуговує усі сфери суспільного життя.

Під стилями літературної мови розуміють її різновиди, які обслуговують різноманітні сфери суспільного життя. Усна форма літературної мови має лише один стиль — розмовний. У писемній мові виділяють: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, художній стилі.

Офіційно-діловий стиль має підстилі: інформаційний, ди­пломатичний, законодавчий. Ним написані найважливіші документи, в яких відбивається історія народу. Це стиль Конституції країни, законів, поста­нов, статутів, програм, наказів, звітів та інших ділових па­перів. Документи відображають події, зберігають пам'ять через роки, пов'язуючи минуле з сьогоденням.

Тексти в офіційно-діловому стилі повинні бути зміс­товними, точними. Для офіційно-ділового стилю характерні усталені мовні звороти, стандартні початки і закінчення до­кументів, поділ на частини. В ньому закріпилося чимало специфічних термінів, традиційних форм. Цей стиль позбав­лений образності й емоційності. Побудова речень відзна­чається лаконізмом. Речення чіткі й нескладні.

На порядку денному сьогодні — розширення сфер функціонування української мови. Це засіб не лише спілкування, а й формування нових виробничих відносин. Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєді­яльності людини має велике значення для всіх. Оскільки мова не тільки обслуговує сферу духовної культури, а й пов'язана з виробництвом, з його галузями і процесами, із соціальними відносинами, вона — елемент соціальної сфери.

У сучасному житті по-новому розглядаються питання функ­ціонування мови. Старий поділ на професії «інтелігентні» та «неінтелігентні» зникає. Основний критерій —знання свого фаху, рівень володіння професійною термінологією.

Науково-технічний прогрес, перебудова соціально-економічної й політичної системи в країні насичують нашу мову новими поняттями, термінами. Разом з піднесенням рівня фахових знань представників різних професій підвищуються і вимоги до мови.

У зв'язку з упровадженням української мови на під­приємствах та в установах помітно збагачується словник професійної термінології новою науково-технічною, сус­пільно-політичною лексикою.


Читайте також:

  1. I. ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
  2. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  3. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
  4. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
  5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  6. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  7. Актуальні проблеми сучасної культурології.
  8. АРХІВИ ТА АРХІВНА СПРАВА ДОБИ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ І ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (1917-1920 РР.)
  9. Аудіювання на уроках української мови
  10. Аудіювання на уроках української мови
  11. Б. Хмельницького. Формування української держави в ході української національної революції ХVІІ ст.
  12. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.




Переглядів: 445

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Теоретичний матеріал | Що означає знати мову професії?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.