Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Теоретичний матеріал

Курс "Ділова українська мова" включено до навчального процесу ВНЗУ відповідно до наказу міністра освіти України за №85-5/748 від 20 липня 1993 року про впровадження курсу "Ділова українська мова", — це необхідний крок, який покликаний не тільки поглибити й по-новому осмислити знання з сучасної української літературної мови, які студенти здобули за шкільними партами, а й дати їм лінгвістичну освіту, необхідну для вільного і правильного користування мовою, зокрема в діловодстві (справочинстві).

Предмет вивчення:

• практичний аспект сучасної української літературної мови;

• офіційно-діловий стиль і засоби ділового мовлення;

• культура усного та писемного мовлення;

• правила мовного оформлення особистих та службових документів;

• наукові принципи орфографії, орфоепії, пунктуації тощо;

• особливості перекладу фахової термінології (російська — українська);

• редагування тексту.

Сучасна українська мова є багатовіковим надбанням укра­їнського народу.

Мова — найважливіший засіб спілкування між людьми. Вона безпосередньо зв'язана з мисленням. Не може бути мислення без мови і мови, без мислення. Мова і мислення мають глибоко суспільний характер — не лише за своєю природою, а й за своєю функцією в суспільстві. Літературна мова — це мова державних, громадських, політичних установ, організацій, навчальних закладів, науки, художньої літератури, ділового спілкування, театру, кіно, преси, телебачення.

В Україні державною є українська мова. Держава забезпе­чує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя; сприяє розвитку української нації, її традицій і культури. І це гарантує Конституція України. Національна мова - важлива ознака визначення народу, його самобутності, засіб єднання поколінь та формування національної свідомості. В ній виявляється генотип нації, досвід її буття, закладено код нації, її ментальність.

Українська національна моваіснує у вищій (сучасна українська літературна мова)і нижчій (територіальні, соціальні діалекти)формах загальнонародної мови.

Поняття "загальнонаціональна мова"значно ширше, ніж поняття "літературна мова",адже загальнонаціональна мова охоплює різно­манітні говірки даної мови, просторіччя, жаргонізми, а також літературну форму мови, яка виникає значно пізніше за діалекти.

Літературна мова— це унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей.

Поняття "сучасна українська літературна мова"слід розуміти як унормовану літературну форму загальнонародної української мови від часів І.П.Котляревського, Т.Г.Шевченка і до нашого часу.

Сучасна українська літературна мовахарактеризується унормованістю, уніфікованістю, стандартністю, високою граматичною організацією, розвиненою системою стилів.

Вона сформувалась на основі південно-східного наріччя.

І.П.Котляревський — зачинатель нової української літературної мови(1798 рік — опубліковано три перші частини "Енеїди").


Читайте також:

  1. I. Нематеріальні активи
  2. II. Вивчення нового матеріалу
  3. II. Вивчення нового матеріалу
  4. II. Вивчення нового матеріалу
  5. II. Вивчення нового матеріалу.
  6. II. Вивчення нового матеріалу.
  7. II. Вивчення нового матеріалу.
  8. II. Вивчення нового матеріалу.
  9. II. Вивчення нового матеріалу.
  10. II. Вивчення нового матеріалу.
  11. II. Вивчення нового матеріалу.
  12. II. Вивчення нового матеріалу.




Переглядів: 322

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Матеріали для опрацювання тем. | Т.Г.Шевченко — основоположник сучасної української мови. М.Шашкевич — основоположник сучасної української мови в Галичині.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.