Психологічні особливості викладання

Викладання є процесом безпосереднього впливу вчителя на учня під час уроку та інших форм навчання наявними у змісті навчального предмету засобами (з допомогою образів, текстів, схем, таблиць, формул тощо). Ці дії мають оптико-кінестетичне (жести, міміка, пантоміміка); паралінгвістичне та екстралінгвальне (якість голосу, тональність, діапазон, паузи, покашлювання, сміх, темп мови); проксемічне (використання часу, організація простору: у класі, навчальному кабінеті тощо) оформлення.

У навчанні принциповими є суб’єкт-суб’єктні стосунки, оскільки на його процес і результати впливають особливості залучених у нього людей і характер їх діяльності.

Основою викладання є такі властивості особистості і діяльності вчителя:

1)гуманістичні потреби (прагнення бути прийнятим іншими, самовдосконалюватися, орієнтація в діяльності на цілі і завдання освіти, намагання забезпечити успіх і розвиток кожного школяра);

2)емоційні якості (переживання за результати діяльності, стійкість і глибина емоцій);

3)вольові якості (контроль над своєю поведінкою, наполегливість у досягненні мети, толерантність, упевненість у своїх педагогічних діях);

4)перцептивні властивості (швидкість реакції на дії і вчинки учнів, уміння стежити за часом на уроці);

5)особливості пам’яті, мислення і мови;

6)товариськість.

На кожному уроці вчитель виявляє рівень професійних знань (знання предмету, загальна ерудиція, володіння методикою викладання і позакласної роботи, знання індивідуально-психічних особливостей учнів); різні види умінь: проектувальні (уміння планувати урок, творчу роботу і домашні завдання учнів), конструктивні (уміння дозувати навчальний матеріал, рангувати завдання і вправи за ступенем складності, контролювати засвоєння і розуміння матеріалу учнем і враховувати труднощі в цих процесах); організаційні (уміння організувати індивідуальну і групову Діяльність учнів, керувати нею).

Викладання повинне підпорядковуватися меті – вираженому у словах, чітко сформульованому передбаченні його результату.

Правильне визначення мети уроку, вивчення навчального предмету повинне містити конкретні формулювання: чого навчити, що в учнів сформувати, на що їх спрямувати, в чому зорієнтувати, які якості в них розвинути (навчити писати грамотію, сформувати уміння застосовувати правила пунктуації на письмі, зосередити на уважному аналізі умов задачі тощо).

У системі цілей викладання розрізняють перспективні (підготовка учнів до життя), проміжні (розвиток самосвідомості, когнітивних, моральних і духовних сторін особистості, мотивація вивчення розділів навчального курсу) і безпосередні (викладання конкретної інформації на уроці і контроль за її засвоєнням) цілі.

На процес викладання впливають такі мотиви:

а) широкі професійні мотиви: бажання працювати з дітьми по-новому, інтерес до педагогічної професії, можливість творчо себе реалізувати тощо;

б) соціальні мотиви: реалізація розпоряджень керівних органів освіти, прагнення здобути статус, зробити кар’єру та ін.;

в) мотиви престижу: добитися визнання колег, стати кращим вчителем у школі, місті, області тощо;

г) мотиви співпраці: бажання використовувати побачене в роботі, розширити свої функціональні можливості, керувати колегами у творчих групах;

д) мотиви самоактуалізації: бажання стати вчителем ви щої категорії, експериментувати, дізнатися про нові дося гнення в теорії і практиці, засвоїти нововведення сучасної психології, педагогіки, потреба у постійному пошуку та ін.

Отже, ефективність викладання безпосередньо залежить від особливостей особистості вчителя, його діяльності, мети та мотивів, які ставить перед особою та якими керується педагог.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Психологічна структура навчання	\|	Навчальна діяльність учня

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.