• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вхідний тестовий контроль.

1. Вірусне ушкодження термінальних і респіраторних бронхіол, яке супроводжується

вираженими клінічними ознаками гострої дихальної недостатності обструктивного ґенезу спостерігається при:

А. Гострій вогнищевій пневмонії

Б Крупозній пневмонії

В Гострому обструктивному бронхіті

Г Бронхіальній астмі

Д Гострому бронхіоліті

2. Що з переліченого є головним симптомом облітеруючого бронхіоліту:

А Тривала лихоманка більше 38,0^◦ С

Б Глибокий вологий болючий кашель

В Прогресуюча задишка

Г Локальні вологі дрібнопухирчасті звучні хрипи

Д Розсіяні сухі свистячі хрипи з обох боків

3. Основні захисні механізми бронхів такі:

А Мукоциліарний кліренс

Б Кашель

В Бронхоспазм

Г Специфічні та неспецифічні фактори імунного захисту

Д Все перелічене

4 Неспецифічні фактори захисту бронхолегеневого апарату:

А Інтерферон

Б Лізоцим

В Пропердин

Г Сурфактант

Д Всі відповіді вірні

5 Яке захворювання бронхолегеневої системи супроводжується вираженою дихальною

недостатністю, коробковим відтінком перкуторного тону, великою кількістю дрібнопухирчастих незвучних вологих хрипів?

А Гостра вогнищева пневмонія

Б Крупозна пневмонія

В Гострий бронхіоліт

Г Гострий обструктивний бронхіт

Д Стенозуючий ларинготрахеїт

6. Відсутність симптомів інтоксикації та дихальної недостатності, перкуторних змін в легенях, дифузні сухі та незвучні дрібно-, середньо- та крупнопухирчасті вологі хрипи характерні для:

А Гострого обструктивного бронхіту

Б Гострого простого бронхіту

В Гострого бронхіоліту

Г Гострої вогнищевої пневмонії

Д Крупозної пневмонії

7. Для лікування ДН 1-П ст при гострому обструктивному бронхіті використовують:

А Системні стероїди, кисень, антигістамінні, судиннозвужуючі препарати

Б Відволікаючі процедури, топічні стероїди, бета-агоністи інгаляторно, кисень

В Кисень, еуфілін, антигістамінні препарати, відволікаючі процедури

Г Топічні стероїди, судиннозвужуючі, антигістамінні препарати, штучна вентиляція легень

Д Топічні стероїди, еуфілін, антигістамінні препарати, відволікаючі процедури

8. При гострому простому бронхіті запальний процес локалізується переважно у:

А Бронхах дрібного калібру

Б Бронхах середнього та дрібного калібру

В Бронхах великого та середнього калібру

Г В термінальних та респіраторних бронхіолах

Д В легеневій тканині

9. Запальне захворювання бронхів середнього та дрібного калібру з клінічно вираженим

обструктивним синдромом відповідає:

А Гострому простому бронхіту

Б Бронхіальній астмі

В Гострому обструктивному бронхіту

Г Гострій пневмонії

Д Гострому бронхіоліту

10. Для рецидивуючого бронхіту характерні:

А Симптоми гострого простого бронхіту, які повторюються 3 і більше разів на рік; тривалий

перебіг загострення (3-4 тижні і більше)

Б В період рецидиву відмічаються ознаки дихальної недостатності, висока лихоманка

В Необоротні функціональні та морфологічні зміни в бронхолегеневій системі

Г Нетривалий перебіг загострення

Д Для рецидиву характерна наявність бронхообструктивного синдрому

11. Процес, який локалізується в термінальних бронхіолах і характеризується вираженими

клінічними ознаками дихальної недостатності обструктивного ґенезу, характерний для:

А Гострого обструктивного бронхіту

Б Бронхіальної астми

В Гострого бронхіоліту

Г Гострої пневмонії

Д Гострого простого бронхіту

12. Для лікування тяжкого перебігу гострого бронхіоліту використовують:

А Кисень, антибіотики, антигістамінні препарати, еуфілін, інгібітори протеолітичних

ферментів

Б Кисень, інфузійна терапія, топічні стероїди, еуфілін, інгібітори протеолітичних ферментів,

противірусні препарати

В Антибіотики, інфузійна терапія, еуфілін, топічні стероїди

Г Кисень, антибіотики, противірусні препарати, еуфілін, топічні стероїди

Д Інфузійна терапія, антибіотики, еуфілін, інгібітори протеолітичних ферментів, бета-

агоністи

5.2.Ситуаційні задачі:

Задача 1:У хлопчика 10 років з’явилися ознаки гострого респіраторного захворювання – головний біль, слабкість, нежить, сухий нав’язливий кашель, підвищилась температура тіла до 37,8^◦С. Через 2 доби від початку захворювання кашель посилився і став вологим.

При огляді загальний стан хлопчика не порушений. На слизовій оболонці зіву катаральні зміни, ринорея. Симптоми інтоксикації та дихальної недостатності відсутні. ЧД – 22/хв.. Перкуторно визначається ясний легеневий звук. При аускультації вислуховується жорстке дихання, розсіяні непостійні сухі та крупно-, середньо- і дрібнопухирчасті незвучні вологі хрипи. Тони серця ритмічні, звучні, помірна тахікардія. Живіт м’який, безболісний. Печінка у реберного краю. Загальний аналіз крові: Нв – 120 г/л, еритроцити – 3,5х10¹²/л, лейкоцити – 8.0х10⁹/л, п - 2%, с – 23%, е – 5%, л- 64%, м – 6%, ШОЕ – 15 мм/год.

1. Діагноз? 2. Принципи лікування?

Задача 2:Дівчинка 7 років захворіла гостро – підвищилась температура тіла, з’явились головний біль, нежить, поверхневий кашель, біль у горлі, явища кон’юнктивіту. Перші 2 дні хвороби була висока лихоманка, після прийому парацетамолу температура зменшувалася. Сухий нав’язливий кашель через 2 доби став вологим непродуктивним, а згодом – продуктивним. Перкуторно над легенями ясний легеневий тон. Аускультативно вислуховується жорстке дихання, розсіяні непостійні сухі та середньо- (переважно) і дрібнопухирчасті незвучні вологі хрипи.

Дільничим лікарем-педіатром був виставлений діагноз: ГРЗ, гострий бронхіт. Для уточнення діагнозу лікар призначив рентгенографію органів грудної порожнини.

1. Які рентгенологічні зміни відмічаються при гострому простому бронхіті?

2. Призначення яких препаратів є обов’язковим при гострому простому бронхіті?

Задача 3:Дівчинка 11 років знаходиться під наглядом дільничого лікаря-педіатра з приводу гострого респіраторного захворювання, що супроводжується підвищенням температури, нежиттю, слабкістю, сухим кашлем. Була призначена противірусна терапія і парацетамол. Через 2 дні кашель став вологим непродуктивним, а надалі – продуктивним. Об’єктивно: ознаки інтоксикації та дихальної недостатності відсутні. На слизовій оболонці зіву катаральні зміни, слизові виділення з носу. ЧД - 22/хв. При аускультації дихання жорстке, дифузні непостійні сухі та середньо- і дрібнопухирчасті незвучні вологі хрипи. Перкуторно визначається ясний легеневий звук. Тони серця ритмічні, звучні, помірна тахікардія. Живіт м’який, безболісний. Дільничий лікар-педіатр встановив діагноз ГРЗ, гострий (простий) бронхіт і додатково призначив антибіотик.

1. Чи обов’язкове призначення антибіотика даному хворому?

2. Які показання до призначення антибіотиків при гострому простому бронхіті?

Задача 4:У дитини 5 років гостро підвищилась температура тіла до 38,5^◦С, з’явилися поверхневий сухий кашель, біль у горлі, слизові виділення з носа, головний біль. Через 2 дні кашель став вологим. Температура знижувалася після прийому жарознижувальних препаратів. В сім’ї мати хворіє на ГРЗ. Об’єктивно: симптоми інтоксикації і дихальної недостатності відсутні. Гіперемія слизової оболонки зіву, частий кашель з виділенням невеликої кількості мокротиння світлого кольору. Перкуторний тон над легенями не змінений. Аускультативно – дихання жорстке, розсіяні двобічні непостійні сухі та крупно-, середньо- і дрібнопухирчасті незвучні вологі хрипи, які після кашлю майже зникають. ЧД – 24/хв. Тони серця звучні, ритмічні. Живіт м’який, безболісний. Печінка у реберного краю, селезінка не пальпується. В загальному аналізі крові: помірне збільшення ШОЕ, кількість лейкоцитів в нормі. Дільничий лікар-педіатр встановив діагноз: «Двобічна вогнищева пневмонія» і запропонував стаціонарне лікування.

1. Чи правильно встановлений діагноз?

2. Ваш діагноз?

3. Які з представлених даних протирічать встановленому діагнозу?

4. Яка характерна перкуторна і аускультативна картина при вогнищевій пневмонії?

Задача 5:Хлопчик 9 років хворіє протягом 3-х днів. Непокоїть сухий грубий, «лаючий» кашель, осиплість голосу, нежить, підвищення температури тіла до 37,5^◦С. Приймає парацетамол і мікстуру від кашлю (корінь солодки). При огляді: загальний стан хлопчика не порушений. Ознаки інтоксикації і дихальної недостатності відсутні. Гіперемія слизової оболонки зіву. При аускультації дихання жорстке, провідні хрипи. ЧД – 22/хв. Перкуторний тон не змінений. Тони серця ритмічні, звучні. Живіт м’який, безболісний. Печінка у реберного краю.

В загальному аналізі крові: ШОЕ – 14 мм/год., кількість лейкоцитів в нормі.

Дільничий лікар-педіатр встановив діагноз: «Гострий бронхіт» і призначив рентгенографію органів грудної клітини.

1. Чи вірно встановлений діагноз?

2. Який діагноз у дитини?

3. Які діагностичні критерії гострого (простого) бронхіту?

Задача 6:У 3-річної дитини захворювання почалося з підйому температури тіла, слизових виділень з носа, сухого кашлю. Через кілька днів кашель став вологим. Інколи приступи кашлю закінчуються блюванням. Мікстура від кашлю полегшення не приносила.У матері дитини харчова і медикаментозна алергія. При огляді: стан дитини середньої тяжкості (активна, апетит збережений). Шкіра бліда, сльозотеча, ринорея. Нав’язливий непродуктивний кашель. Температура тіла – 37,3^◦С. Перкуторний тон легеневий з коробковим відтінком. Аускультативно на фоні жорсткого дихання з подовженим видихом розсіяні непостійні жужжачі і свистячі хрипи та вологі переважно середньопухирчасті на вдиху. ЧД – 30/хв. Тони серця ритмічні, звучні, ЧСС – 120/хв. Загальний аналіз крові: Нв – 120 г/л, еритроцити – 5,1х10¹²/л, лейкоцити – 4,9х10⁹/л, п – 2%, с – 48%, е -3%, л – 38%, м – 9%, ШОЕ – 6 мм/год. На рентгенограмі органів грудної порожнини відмічається посилення легеневого малюнку, розширення коренів легенів, збільшена прозорість легеневих полів, горизонтальне розташування ребер.

1. Яке захворювання дихальної системи можна діагностувати?

2. Лікування?

Задача 7:У 8-місячної дитини захворювання почалося з підвищення температури до 37,8^◦С, слизових виділень з носа, сухого кашлю, який згодом став вологим. При огляді: дитина активна, апетит знижений. На шкірі прояви ексудативно-катарального діатезу. Нав’язливий непродуктивний кашель, який посилюється вранці. При неспокої дитини з’являються експіраторна задишка з участю допоміжних м’язів, шумне свистяче дихання з подовженим видихом, яке чути на відстані, ЧД – 48/хв., періоральний ціаноз. Коробковий відтінок перкуторного тону над легенями. При аускультації на фоні жорсткого дихання з подовженим видихом розсіяні непостійні сухі свистячі хрипи і вологі середньопухирчасті хрипи. Тони серця ритмічні, звучні, ЧСС – 148/хв.

Дільничий лікар-педіатр встановив діагноз: «Гострий обструктивний бронхіт» і для уточнення діагнозу призначив рентгенографію органів грудної порожнини.

1. Ваш діагноз?

2.Які зміни на рентгенограмі органів грудної порожнини відмічаються при гострому обструктивному бронхіті?

3. Лікування?

Задача 8:Дівчинка 2-х років захворіла на ГРІ, яка супроводжувалася підвищенням температури, сухим кашлем, слизовими виділеннями з носа. Через декілька днів кашель став вологим, непродуктивним, нав’язливим. При огляді: дитина неспокійна, дихання шумне, свистяче з подовженим видихом. Експіраторна задишка з участю допоміжних м’язів. Грудна клітка здута, горизонтальне розміщення ребер. Періоральний ціаноз, який виникає при неспокої дитини. При перкусії над легенями коробковий відтінок перкуторного тону. Розсіяні непостійні свистячі хрипи на фоні жорсткого дихання з подовженим видихом і вологі переважно середньопухирчасті хрипи при аускультації легень. ЧД – 44/хв. Тони серця ритмічні, звучні, ЧСС – 142/хв. Живіт м’який, безболісний. Печінка +1,0 см нижче краю реберної дуги.

Загальний ан. крові: Нв – 120 г/л, еритроцити – 5,1х10¹²/л, лейкоцити – 5,0х10⁹/л, п – 2%, с – 48%, е – 3%, л – 38%, м – 9%, ШОЕ – 6 мм/год.

Дільничий лікар-педіатр встановив діагноз: Двобічна вогнищева пневмонія з обструктивним синдромом. Призначення антибіотиків і препаратів, що розширюють бронхи, полегшення не принесли.

1. Чи правильно встановлений діагноз?

2. Ваш діагноз?

3. Чим з представлених даних підтверджується даний діагноз?

Задача 9:Дитина 5 років хворіє протягом 3-х тижнів. Захворювання почалося гостро з підвищення температури тіла до 37,5^◦С, появи сухого кашлю, нежиті, слабкості. Згодом кашель став вологим. Із анамнезу відомо, що в сім’ї хворів на ГРІ старший брат.

При огляді: симптоми інтоксикації і дихальної недостатності відсутні. Вологий кашель. Перкуторний тон не змінений. При аускультації вислуховується жорстке дихання, непостійні дифузні сухі та вологі крупно-, середньо- і дрібнопухирчасті незвучні хрипи. Тони серця ритмічні, звучні. Живіт м’який, безболісний. Гемограма: помірне збільшення ШОЕ, кількість лейкоцитів в нормі. Дільничий лікар-педіатр встановив діагноз «Гострий бронхіт» і призначив антибіотик, жарознижувальні і муколітичні препарати. Подібний стан повторюється у хлопчика протягом останніх 2-х років 4-5 разів на рік. Характерна тривалість перебігу захворювання і сезонність.

1. Ваш діагноз?

2. Призначити необхідне лікування.

Задача 10:Дитина 6 років часто хворіє на ГРЗ. Протягом останніх 2-х років дільничий лікар-педіатр установлював дитині діагноз «Гострий бронхіт» по 4 рази на рік. Кожне захворювання характеризувалося гострим початком і тривалим перебігом (не менше 3-4-х тижнів). Тривалий період зберігався помірний кашель, переважно вранці з виділенням невеликої кількості слизового або слизово-гнійного мокротиння. Температура тіла була субфебрильною, рідше – фебрильною. Обструкції бронхів не відмічалося. Необоротні функціональні і морфологічні зміни в бронхолегеневій системі відсутні.

1. Який діагноз слід виставити дитині?

2. Які заходи щодо спостереження за дитиною необхідно здійснювати?

Задача 11:Дитина 5 місяців, народилася від І вагітності, нормальних пологів, закричала відразу. Маса тіла при народженні – 3400, зріст – 51 см. З 2-х місяців знаходиться на змішаному вигодовуванні. В 3 місяці перенесла ГРВІ, яка перебігала з субфебрильною температурою тіла, серозними виділеннями з носа. Лікування було симптоматичне. У матері харчова і медикаментозна алергія. В 5 місяців у дитини підвищилась температура тіла до 38,5^◦С, з’явилися слизові виділення з носу, сухий нав’язливий кашель. Через 2 дні стан дитини погіршився, кашель посилився, став вологим, з’явилася задишка з утрудненим свистячим видихом.

При огляді: стан дитини порушений, в’яла, апетит знижений. Температура тіла 38,6^◦С. Шкіра бліда. При неспокої дитини з’являється ціаноз носогубного трикутника, експіраторна задишка за участю допоміжної мускулатури. ЧД – 58/хв. Збільшення передньо-задніх розмірів грудної клітини. Перкуторний тон над легенями коробкового характеру. При аускультації з обох боків вислуховується багато незвучних дрібнопухирчастих вологих хрипів переважно на вдосі, невелика кількість сухих хрипів (на видосі). Тони серця послаблені. ЧСС – 152/хв. Живіт помірно надутий, безболісний при пальпації. Випорожнення 2 рази на добу, жовті, кашкоподібної консистенції.

В загальному ан. крові ШОЕ – 17 мм/год., кількість лейкоцитів знижена.

1. Ваш діагноз?

2. Призначити лікування.

Задача 12:В приймальне відділення дитячої лікарні каретою швидкої допомоги доставлена дитина 8 місяців с діагнозом «Двобічна вогнищева пневмонія» у важкому стані. Захворіла 3 дні тому. На фоні субфебрильної температури, риніту, кашлю стан дитини на 3-й день різко погіршився – посилився кашель, з’явилася задишка. При огляді: стан дитини порушений, в’яла, апетит знижений. Шкіра бліда. Ціаноз носогубного трикутника, експіраторна задишка, участь в диханні допоміжної мускулатури, які відмічаються в спокої. ЧД – 80/хв. Перкуторний тон коробкового характеру. При аускультації на фоні жорсткого дихання з подовженим видихом з обох боків вислуховується значна кількість незвучних дрібнопухирчастих вологих переважно на вдосі і невелика кількість сухих свистячих хрипів на видосі. Тони серця ослаблені, тахікардія. ЧСС – 148/хв. Живіт м’який, безболісний.

На рентгенограмі органів грудної клітини спостерігається посилення малюнку судин і бронхів, підвищення прозорості легеневих полів за рахунок обтураційної емфіземи, низьке стояння діафрагми.

1. Якому захворюванню відповідає представлена клінічна картина?

2. Лікування?

Задача 13:У 6-місячної дитини на фоні субфебрильної температури, явищ назофарингіту відмічається значне погіршення стану за рахунок посилення кашлю і наростання симптомів дихальної недостатністі. Дитина стала в’ялою, блідою. Ціаноз носогубного трикутника, виражена задишкою з участю допоміжної мускулатури. Каретою швидкої допомоги дитина доставлена в дитячу лікарню. Після огляду лікар-педіатр приймального відділення дитячого стаціонару встановив діагноз «ГРІ, гострий бронхіоліт» і призначив рентгенографію органів грудної порожнини.

1. Які діагностичні критерії гострого бронхіоліту?

2. Яка рентгенологічна картина характерна для гострого бронхіоліту?

Задача 14:Дитина 4-х років з багатодітної сім’ї. Народилася від нормальної вагітності і пологів. Маса тіла при народженні 2800, зріст – 49 см. З першого місяця на змішаному вигодовуванні. Часто хворіє на гострі респіраторні захворювання. Протягом останніх 2-х років 4-5 разів на рік дільничий лікар-педіатр на підставі клініко-рентгенологічних і лабораторних даних діагностував у дитини «Гострий бронхіт». Відмічалася сезонність виникнення подібних станів, що співпадало з епідемічними підйомами вірусних респіраторних інфекцій. Перебіг кожного захворювання тривалий (не менше 3-4-х тижнів). Обструкції бронхів, необоротних функціональних і морфологічних змін в бронхолегеневій системі не відмічалося.

1. Який діагноз слід встановити дитині?

2. Діагностичні критерії рецидивуючого бронхіту?

3. Принципи лікування?

Задача 15: У дитини 1,5 років відмічається частий нав’язливий вологий непродуктивний кашель. Хворіє протягом 5 днів. В анамнезі ексудативно-катаральний діатез. Об’єктивно: стан дитини порушений, неспокійна. Шумне свистяче дихання, яке чути на відстані. При неспокої з’являється ціаноз носогубного трикутника, експіраторна задишка, в диханні приймає участь допоміжна мускулатура. ЧД – 44/хв. В легенях перкуторний тон з коробковим відтінком. При аускультації над всією поверхнею легень на фоні жорсткого дихання з подовженим видихом вислуховуються розсіяні свистячі хрипи та невелика кількість середньопухирчастих вологих хрипів. Тони серця ритмічні, ЧСС – 142/хв. На рентгенограмі органів грудної порожнини виявляється посилення легеневого малюнку, розширення коренів легенів за рахунок судинного компоненту і перибронхіальних змін. Відмічається збільшена прозорість легеневих полів, низьке стояння сплощених куполів діафрагми, горизонтальне розташування ребер.

1. Який діагноз у дитини?

2. Лікування?

5.2. Теоретичне опитування кожного студента з оцінкою за визначені питання.

1. Етіологія і поширеність гострих бронхитів у дітей.

2. Патогенетичні механізми гострих бронхитів. Особливості перебігу гострих бронхитів у дітей.

3. Особливості клінічного перебігу гострих бронхитів в залежності від причиннозначущого збудника.

4. Діагностика гострих бронхитів у дітей.

5. Особливості лікування гострих бронхитів у дітей.

6. Ускладнення перебігу гострих бронхитів у дітей.

7. Клініка синдрому бронхіальної обструкції у дітей.

8. Невідкладна допомога при синдромі бронхіальної обструкції у дітей.

5.3. Оцінка виконання кожним студентом вивчених практичних навичок.Працюючи у відділеннях стаціонару, студенти повинні уміти проводити курацию дітей згострими бронхітами, призначати лабораторно-інструментальне обстеження, інтерпретувати отримані результати, ставити діагноз, призначати лікування і надавати медичну допомогу при респіраторному синдромі і синдромі бронхіальної обструкції, гіпертермічному синдромі, вирішувати ситуаційні завдання. Викладач перевіряє практичну роботу студентів, обговорює результати.

Читайте також:

1. Відкритий і прихований контроль.
2. Водиться вхідний контроль основних і зварювальних матеріалів і напівфаб1
3. Вхідний потік вимог
4. Вхідний тестовий контроль
5. Вхідний тестовий контроль.
6. Вхідний тестовий контроль.
7. Вхідний тестовий контроль.
8. Вхідний тестовий контроль.
9. Вхідний тестовий контроль.
10. Вхідний тестовий контроль.
11. Вхідний тестовий контроль.

Переглядів: 1139