Хто із філософів заклав традицію визначати істину як відповідність знання дійсності?
1. Ф.Бекон;
2. Б.Спіноза;
3. П.Гольбах;
4. Платон;
5. Аристотель;
6. К.Маркс.
357. Яке філософське вчення тлумачить істину як відповідність мислення відчуттям суб’єкта?
1. неопозитивізм;
2. емпіризм;
3. суб’єктивізм;
4. соліпсизм;
5. ідеалізм;
6. прагматизм.
Які концепції істини виділяються у сучасній філософії?
1. концепція відносності;
2. концепція відповідності;
3. концепція достовірності;
4. концепція когерентності;
5. концепція прагматичності.
Які з наведених суджень правильні?
1. істина – це відповідність знання об’єкту;
2. істина - ті знання, що є корисними для людини;
3. істина – ті знання, які можуть бути перевірені соціально-історичною практикою;
4. істинність – вища цінність пізнання.
360. Хто з філософів образно охарактеризував істину як “доньку часу”:
1. Бекон;
2. Декарт;
3. Маркс;
4. Гегель;
5. Спіноза;
6. Локк.
361. Серед сучасних підходів до визначення та розуміння істини можна виділити такі:
1. істина – це відповідність знань та уявлень дійсному стану речей;
2. істина – це внутрішня узгодженість знань та їх складових;
3. істина – це характеристика лише наукових знань;
4. істина – це поняття, що у власному розумінні притаманне лише божественному віданню та об’явленню;
5. істина постає в якості еталонного поняття, що дозволяє оцінювати міру точності та виправданості знань.
362.Які з наведених суджень, на вашу думку, правильно відображають співвідношення науки і моралі:
1. наукові положення не можуть оцінюватися з погляду етики;
2. досягнення науки не можуть бути аморальними;
3. наукові теорії можуть бути як моральними, так і аморальними;
4. все, що об’єктивне і істинне, те моральне;
5. моральна оцінка відноситься тільки до використання наукових положень.
Вкажіть, у якому із суджень знайшла відображення точка зору антисцієнтизму?
1. наука — джерело прогресу людського суспільства;
2. наукові досягнення можуть бути використані як на благо, так і на шкоду людям;
3. наука в сучасних умовах стала ворожою людині, веде до дегуманізації суспільства, до перетворення наукових відкриттів у пануючу над людиною силу;
4. наука як вища форма суспільної свідомості має право втручатися в усі області природної і соціальної дійсності, для неї немає ні моральних, ні юридичних перепон.