• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Умови праці і фактори їх формування. Охорона і безпека праці

Перебуваючи на роботі, людина витрачає комплекс жит­тєвих сил і енергії не лише на досягнення певних резуль­татів праці, але і на реакцію організму, пов'язану з умовами праці. Умови праці — це сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці. Умови праці на кожному робочому місці формуються під впливом таких груп факторів: вироб­ничих, санітарно-гігієнічних, факторів безпеки, інженерно-психологічних, естетичних та соціальних.

Виробничі фактори обумовлені особливостями техніки і технології, рівнем механізації і автоматизації праці, якістю оснащення робочих місць, режимами праці і відпочинку. Від них залежать фізичні зусилля і нервова напруга, робоче по­ложення працівника, темп і монотонність роботи.

Санітарно-гігієнічні фактори — це температура, во­логість, забрудненість повітря, шум, вібрація, освітленість на робочому місці.

Фактори безпеки передбачають захист працівників від травм, уражень струмом, хімічного і радіаційного забруднення.

Інженерно-психологічні фактори визначають комфорт­ність на робочих місцях, досконалість конструкції техніки, органів управління і засобів контролю за ходом технологіч­ного процесу, зручність обслуговування машин і механізмів.

Естетичні фактори визначають красу виробничого середовища, приємність форм, кольорів і звуків на робочому місці заспокійливе оформлення зон відпочинку тощо.

Соціальні фактори визначаються взаємовідносинами в трудовому колективі, стилем керівництва, місією і цілями підприємства та мірою їх ідентифікації з інтересами працівника. Піл дією цих факторів формується морально-психоло­гічний клімат в колективі.

У відповідності з рекомендаціями Міжнародної органі­зації праці виділяють десять основних груп факторів вироб­ничого середовища, що впливають на працездатність людини і викликають у неї втому:

• фізичне зусилля (пересування або підтримування ван­тажів, зусилля натиску на предмет праці тощо). Розрізняють чотири рівні фізичного зусилля: незначне, середнє, важке і дуже важке;

• нервова напруга (складність розрахунків, висока відпо­відальність, інтелектуальне навантаження, особливі вимоги до якості або точності, небезпека для життя і здоров'я тощо). Виділяють три рівні нервової напруги: незначна, середня, підвищена;

• темп роботи (кількість трудових рухів за одиницю часу). Розрізняють три рівні: помірний, середній, високий;

• робоче положення (положення тіла людини щодо засо­бів виробництва). Розрізняють чотири види робочого поло­ження: обмежене, незручне, незручно-обмежене і дуже незручне;

• монотонність роботи (багаторазовість повторення одноманітних короткочасних операцій, дій, циклів). Розріз­няють три рівні: незначна, середня, підвищена;

І температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні. Розрізняють п'ять стадій впливу зазначених факторів: незначний, підвищений (знижений), середній, ви­сокий, дуже високий;

• забрудненість повітря (вміст домішок в 1 куб. м або 1 літрі повітря і вплив їх на організм людини). Розрізняють п’ять ступенів забрудненості повітря: незначна, середня, підви­щена, сильна, дуже сильна;

• виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах). Розрізняють помірний, підвищений і сильний шум;

• вібрація, обертання, поштовхи на робочому місці. Розрізняють три рівні значень цих факторів: підвищені, сильні, дуже сильні;

• освітленість у робочій зоні (в люксах). Розрізняють два рівні значень цього фактора: недостатня і погана або осліплююча.

Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться для того, щоб, по-перше, виявити напрямки і шляхи їх покращання, і по-друге, щоб компенсувати працівникам шкідливий вплив умов праці на їхнє здоров'я у грощ₀. вій або іншій формі (вища заробітна плата, пільги у пенсійно­му забезпеченні, спеціальне харчування, скорочена тривалість робочого часу тощо). Основним завданням вивчення умов праці залишається пошук можливостей створення на робочих місцях нормальних умов для роботи за такими напрямками:

• технічний (створення нової техніки, що забезпечує збе­реження здоров'я і мінімізацію витрат праці);

• технологічний (впровадження нових технологічних ре­жимів, що дозволяють виводити людей із безпосередньо ро­бочих зон);

• організаційний, психофізіологічний і соціальний напрям­ки полягають в оздоровленні виробничого середовища, у підвищенні інтересу до роботи та її результатів;

• естетичний (зміна кольорів, звуків, світла, форм, які засто­совуються у виробництві, і впровадження у них художніх елементів, що позитивно впливає на самопочуття людини на роботі і сприяє підвищенню результативності праці).

Про актуальність цих проблем для сучасної української економіки свідчать такі дані: на кінець 1998 р. в промисло­вості України в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працювали 1248,4 тис. осіб, або 30,5% усіх працівників промисловості. У тому числі під впливом підвищеного рівня шуму, інфразвуку, ультразвуку працювали 13,1% працівників; підвищеного рівня вібрації — 2,7%; запи­леності повітря робочої зони, що перевищує гранично допус­тимі концентрації, — 14,8%; загазованості повітря робочої зони, що перевищує гранично допустимі концентрації, — 7,6%; перевищення встановлених нормативів важкості праці -4,8%; перевищення встановлених нормативів напруженості праці — 3,7%. В результаті 45% загальної кількості праців­ників промисловості (1843,3 тис. осіб) мали пільги та ком­пенсації за роботу в несприятливих умовах, в тому числі: додаткові відпустки — 40,5%; скорочений робочий день - 7,4%; безкоштовне одержання молока або інших продуктів – 24,4%; підвищені тарифні ставки — 10,5%; доплати за умови та інтенсивність праці — 13,1%.

Охорона праці — це здійснення комплексу заходів технічного характеру (огородження небезпечних місць на виробництві, впровадження безпечної техніки, зміна технологій я метою ліквідації небезпечних для життя і здоров'я людини робіт) і санітарно-гігієнічних заходів (раціональне освітлення, створення сприятливого мікроклімату у виробничих при­міщеннях тощо), які забезпечують нормальні умови праці.

Техніка безпеки і промсанітарія є самостійними приклад­ними науками, що вивчають умови праці, які можуть стати причиною нещасних випадків, професійних захворювань і виробничого травматизму. Найгострішим питанням охорони праці є боротьба з виробничим травматизмом. Документи Міжнародної організації праці, Кодекс законів про працю України, Закон України "Про охорону праці" в цих питан­нях спрямовані на вивчення і врахування виробничого трав­матизму, забезпечення роботодавцями безпечної праці, відшко­дування збитків потерпілим, профілактику травматизму, за­безпечення працівників інформацією з питань охорони праці й техніки безпеки .

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
2. II. Умови вибору професії.
3. II. Фактори, що впливають на зарплату при зарубіжних призначеннях
4. L. Ефективність праці: теоретичні аспекти
5. S. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
6. TEMA 13. МОТИВАЦІЯ РОБОТИ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
7. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
8. VI. ОХОРОНА ФЛОРИ І ФАУНИ
9. VII. Правила техніки безпеки і гігієни праці.
10. VІ УМОВИ ЗАДАЧ
11. Абіотичні та біотичні фактори.
12. Або зі зберігання інформації та забезпечення доступу до неї, за умови, що ця особа не могла знати про незаконність розповсюдження інформації.

Переглядів: 409