• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Диференціальне числення функції однієї змінної.

Основні теореми про границі

,

,

.

Наслідки

,

.

Перша важлива границя розкриває невизначеність : і .

Друга важлива границя розкриває невизначеність : або і .

Якщо або , то функцію – називають нескінченно малою функцією.

Еквівалентні нескінченно малі функції ( , коли ):

Існують односторонні границі функції: правостороння і лівостороння . Функція неперервна в точці , якщовонавизначена в ній, односторонні границі в точці існують і рівні між собою. У противному випадку точка є точкою розриву. Маємо усувний розрив, якщо функція в точці невизначена, а границя функції в точці існує. Розрив першого роду, якщо функція в точці невизначена, односторонні границі існують, але не рівні між собою. В цьому випадку стрибок функції визначається формулою . Маємо розрив другого роду, якщо хоча б одна з односторонніх границь не існує або дорівнює нескінченності.

Правила диференціювання. Маємо функції і , t.

Таблиця похідних для функцій .

Для степенево-показникової функції :

Для гіперболічних функцій:

Похідні мають вигляд:

Функція є неявно заданою, якщо рівняння неможливо розв’язати відносно функції . При знаходженні похідної такої функції необхідно рівняння про диференціювати зліва направо, враховуючи, що і . Отримане рівняння розв’язують відносно .

У деяких випадках при знаходженні похідної доцільно функцію спочатку прологарифмувати, а потім знайти похідну як від неявної функції (логарифмічне диференціювання).

Якщо функція параметрично задана , то похідна знаходиться за формулою .

Диференціал функції знаходиться за формулою: .

Враховуючи, що є функцією, то її можна диференціювати. Дістанемо і так далі: .

Для знаходження другої похідної параметрично заданої функції застосовується формула: , або .

Правило Лопіталя застосовують для розкриття невизначеностей. Наприклад, для і матимемо .

Диференціальне числення застосовують для дослідження функцій, знаходження найбільшого та найменшого значення функції на відрізку, знаходження рівнянь дотичної та нормалі до графіка функції в заданій точці.

Задача 16. Знайти область визначення D(y) функції

Розв’язання: Область визначення функції складається з обмежень для кожного доданку і утворює систему нерівностей:

Þ

Розв’язок системи нерівностей: , тому .

Задача 17.Знайти границі функції, не застосовуючи правило Лопіталя:

1) при а) , б) в)

Розв’язання:

а) За умовою . Значення є граничним значенням змінної. Підставимо в чисельник і знаменник дробу замість . Будемо мати для чисельника і для знаменника . Так як відношення отриманих значень є величина стала, то вона є границею:

;

б) За умовою . Значення є граничним значенням змінної. Чисельник і знаменник дробу при цьому значенні дорівнюють нулю. Маємо невизначеність . Виконаємо наступні дії. Ділимо чисельник і знаменник дробу на , тобто на :

Переходимо до границі відношення часток від ділення. Матимемо

Зауваження. Замість ділення можна розкласти чисельник і знаменник на множники і зробити скорочення однакових виразів.

в) За умовою . Підставимо замість змінної . Маємо невизначеність . Перетворимо дріб, поділивши його чисельник і знаменник на змінну в найвищому степені знаменника, тобто на . Дістанемо:

2)

Розв’язання: Коли , то чисельник і знаменник дробу при цьому значенні дорівнюють нулю. Маємо невизначеність , якій сприяє ірраціональність. Позбавимось цієї ірраціональності. Для цього помножимо чисельник і знаменник на вираз, спряжений до , тобто на , а потім чисельник і знаменник поділимо на :

.

3) .

Розв’язання: При чисельник і знаменник дробу дорівнюють нулю. Маємо невизначеність . Застосовуємо першу важливу границю. Оскільки то

.

Зауваження. При розв’язуванні можна застосовувати таблицю еквівалентності нескінченно малих функцій.

4)

Розв’язання: При маємо невизначеність . Перетворимо під граничний вираз так, щоб можна було застосувати другу важливу границю. Поділимо чисельник на знаменник або виділимо в чисельнику вираз знаменника і перетворений чисельник поділимо на знаменник, щоб мати одним з доданків одиницю. Дістанемо:

. Оскільки і =

, то

Задача 18. Дослідити на неперервність функцію, установити характер точок розриву. Зробити схематичне креслення.

а) .

Розв’язання: Оскільки дана функція показникова, то вона неперервна при всіх значеннях , крім . В цій точці функція невизначена, тобто має в ній розрив. З¢ясуємо характер розриву.

Знайдемо односторонні границі функції в точці :

Оскільки одна з границь дорівнює , то – точка розриву другого роду. Зробимо схематичне креслення

б)

Розв’язання: Ця функція неперервна при всіх значеннях х, крім . В цій точці вона невизначена. Точка є точкою розриву. З¢ясуємо характер розриву. Обчислимо односторонні границі функції в точці .

Оскільки границі існують, але , маємо розрив першого роду. Стрибок функції обчислюємо:

. Зробимо схематичне креслення.

в)

Розв’язання: Область визначення функції . На інтервалах , , функція неперервна. Розриви можуть бути лише в точках і . Обчислимо односторонні границі функції в точці :

і .

Оскільки то в точці задана функція неперервна. Обчислимо односторонні границі функції в точці :

і .

Так як , то функція в точці має розрив першого роду. Стрибок функції в точці розриву:

Зробимо схематичне креслення:

Задача 19. Знайти похідні заданих функцій:

а)

Розв’язання:

= .

б)

Розв’язання:

.

в)

Розв’язання:

.

г)

Розв’язання: Застосуємо логарифмічне диференціювання. Прологарифмуємо рівняння : або . При диференціюванні вважаємо, що :

,

Враховуючи, що , матимемо:

д)

Розв’язання: Функція у неявно задана. Диференціюємо рівняння, вважаючи, що .

Виконаємо необхідні перетворення і розв^’яжемо рівняння відносно :

;

;

Таким чином, .

Задача 20. Знайти першу і другу похідні заданих функцій.

а)

Розв’язання: Знайдемо , а потім :

;

б) Знайти похідні параметрично заданих функцій. Застосуємо наведені вище формули.

1)

Розв’язання: Знайдемо і . Матимемо . Знайдемо і . Тоді друга похідна

.

2)

Розв’язання: Знайдемо ,

. Тоді перша похідна . Знайдемо . Друга похідна функції визначається формулою .

Задача 21. Знайти границю, застосувавши правило Лопіталя.

Розв’язання: Маємо невизначеність вигляду . Зведемо цю невизначеність до вигляду ( приведемо до спільного знаменника), а потім застосуємо правило Лопіталя:

.

Задача 22.Знайти рівняння дотичної до графіка функції в точці перетину його з віссю абсцис та рівняння нормалі в точці перетину його з віссю ординат.

Розв’язання: Знайдемо точки перетину графіка функції з осями координат:

а) з віссю : Þ ; Þ ;

б) з віссю : Þ ; Þ .

Знайдемо

. Обчислимо похідну в точках і :

,

Запишемо рівняння дотичної в точці :

Þ .

Запишемо рівняння нормалі в точці :

Þ .

Задача 23. Знайти найбільше і найменше значення функції на відрізку .

Розв’язання: Функція на відрізку неперервна. Знаходимо критичні точки, які належать даному відрізку. Перша похідна

, звідки . Корені цього рівняння: , , . ; ; . Знайдемо значення функції в критичних точках та і на кінцях відрізка при і :

.

Виберемо серед цих значень найбільше та найменше. Отже, і

Задача 24.Дослідити за допомогою диференціального числення функцію та побудувати її графік.

Розв’язання:

1. Область визначення функції :

2. Точки перетину графіка функції з осями координат: з віссю : Þ ; з віссю : Þ .

3. Перевіряємо виконання однієї із рівностей: якщо то функція парна, якщо то функція непарна. Жодна з

рівностей не виконується, тому функція є ні парна, ні непарна. Графік функції не буде мати ніякої симетрії.

4. Знайдемо асимптоти графіка функції. Асимптоти можуть бути вертикальні і похилі.

В точці функція має нескінчений розрив

і . Отже – рівняння вертикальної асимптоти.

Знаходимо похилі асимптоти , де

і

. Маємо рівняння похилої асимптоти .

5. Знайдемо екстремум функції та інтервали зростання і спадання.

Перша похідна

. Знайдемо критичні точки: при Þ і , не існує при Þ , але ця точка не належить області визначення. Складемо таблицю

¢
	зростає	mах	спадає	зростає	еxtr немає	зростає

Знаходимо знак похідної в кожному із інтервалів і результат занесемо в таблицю.

6 Знайдемо точки перегину, інтервали опуклості та вгнутості.

. Знайдемо критичні точки: при ; не існує при , але ця точка не належить області визначення. Складемо таблицю

			перегин

Знаходимо знак похідної в кожному з інтервалів і результат занесемо в таблицю. Значення функції в точці перегину .

Використовуючи одержані дані, будуємо графік функції.

Читайте також:

1. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
2. Автододавання та автообчислення.
3. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні
4. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
5. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
6. Алг W2 (ОБЧИСЛЕННЯ Y)
7. Алгоритм знаходження ДДНФ (ДКНФ) для даної булевої функції
8. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
9. Алгоритми переведення чисел з однієї позиційної системи числення в іншу
10. Але відмінні від значення функції в точці або значення не існує, то точка називається точкою усувного розриву функції .
11. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
12. Аналіз однієї ознаки

Переглядів: 1217