Будь-яка класифікація, що пропонується, повинна відповідати, як мінімум, двом постулатам: перший – вона має бути теоретично обґрунтованою, тобто базуватись на науковій основі, давати можливість її легкого засвоєння великою кількістю аудиторів-практиків та використання для підготовки фахівців; другий – застосування її на практиці повинно бути необхідністю. Зупинимось на тих специфічних класифікаційних ознаках, які є найбільш характерними для аудиту (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Класифікація видів аудиту
Аудит поділяється на обов’язковий та ініціативний відносно вимог законодавства. Під обов’язковим аудитом розуміється аудит, що проводиться аудиторською фірмою (аудитором) у випадках, прямо передбачених чинним законодавством. Наприклад, аудит діяльності комерційних банків, страхових компаній, підприємств, які оприлюднюють фінансову звітність тощо.
Ініціативний аудит – це аудит, що надається аудиторською фірмою (аудитором) на замовлення господарюючого суб’єкта згідно з укладеним договором та узгодженою програмою. При цьому замовник має право ініціювати проведення аудиту в будь-який час і будь-якою фірмою.
За способом організації аудиту можна виділити суцільний, вибірковий і комбінований аудит.
При суцільному аудиті підтверджуються статті звітності на підставі всіх документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання, за весь період, що підлягає аудиту.
Вибірковий аудит передбачає підтвердження статей звітності на підставі певної частини документів, що відбираються за науково обґрунтованою схемою, за той чи інший період часу.
Комбінованимназивають аудит, у ході якого одна частина статей звітності вивчається суцільно, а інша – вибірковим способом.
Запропонована класифікація не є раз і назавжди постійною. Подібне явище обумовлене розвитком наукового пізнання, поглибленням знань про аудиторську діяльність, прагненням виробити єдину методику проведення аудиту.