• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Її можуть виконувати фахівці, які не мають бухгалтерської освіти. Методична і результативна стадії – це діяльність професіоналів. Саме вони сьогодні найменш розроблені.

Світова практика виробила певні обмеження з боку самореклами аудитора, що пов’язано з дотриманням ним вимог незалежності. Серед існуючих обмежень можна виділити наступні:

Ä аудитор не має права повідомляти про пошук роботи за сумісництвом або за договором підряду, якщо це може бути сприйнято громадськістю як “купівля” клієнтів. Оголошення про пошук роботи можна робити через професійну пресу, якщо його ім’я, адреса, номер телефону буде зашифровано і не буде розголошуватися;

Ä прізвище аудитора може бути включене в довідник за умови, що довідник у цілому та конкретний запис у ньому не переслідують рекламної мети стосовно аудиторів, включених у довідник;

Ä аудитори, що володіють авторськими правами на книги або статті з професійних питань, можуть вказувати у книгах або статтях своє ім’я і професійну кваліфікацію, а також назву своєї аудиторської фірми, але при цьому не повинні надавати ніякої інформації стосовно послуг, які робить фірма;

Ä аудитор може запросити клієнтів, персонал або колег з інших фірм на навчальні курси або семінари, влаштовані з метою надання допомоги власному персоналу. Інші особи на подібні заходи не запрошуються, за винятком осіб, що одержали дозвіл аудиторської фірми і виявляють власну ініціативу.

Під плануванням аудиту розуміють підготовку головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду та часу проведення аудиту. Планування аудиту складається з попереднього (стратегічного) планування, складання загального плану аудиту, розробка програми аудиту.

Процес планування як початковий етап проведення аудиту, включає розробку загального плану з визначенням обсягу, графіків і строків проведення перевірки, а також аудиторської програми, яка конкретизує обсяг, види та послідовність аудиторських процедур, необхідних для формування об’єктивної і обґрунтованої думки про досліджені факти господарського життя, достовірність показників бухгалтерської звітності клієнта.

Метою планування аудиту є зосередження уваги аудитора на найважливіших напрямах перевірки, проблемах, які слід вивчити глибше.

Процес планування умовно можна поділити на три стадії:

Ä попереднє (стратегічне) планування;

Ä складання загального плану;

Ä розробка програми аудиту.

Нижче наведено загальну схему підготовки, планування та проведення аудиторської перевірки (рис. 6.8).

Рис. 6.8.Загальна схема планування та проведення аудиту

На стадії попереднього планування аудитором вивчається наявна та доступна йому інформація про підприємство-замовника, погоджуються з керівництвом клієнта основні організаційні питання з аудиту, формується робоча бригада для його проведення.

Для цього використовуються матеріали, що зберігаються в постійному архіві аудиторської фірми, інформація, отримана від інших аудиторських фірм. Для роз’яснення спірних питань можливий виїзд до клієнта, при попередньому узгодженні з ним переліку питань, які підлягають обговоренню.

У процесі попереднього планування аудитору слід ознайомитись зі становленням і розвитком підприємства, його організаційно-управлінською структурою, видами діяльності, структурою статутного капіталу, системою оплати праці та розподілу прибутку, системою внутрішнього контролю тощо.

Джерелами інформації при цьому можуть бути: Статут підприємства, документи, що підтверджують його реєстрацію, протоколи засідань Ради директорів і зборів акціонерів, договори, наказ про облікову політику, внутрішні звіти аудиторів, внутрішньофірмові інструкції, організаційна структура, список філій і дочірніх підприємств, судові та арбітражні матеріали, статистична звітність, інформація, отримана з бесід з керівництвом та персоналом підприємства, а також при загальному обстеженні підприємства та його основних підрозділів тощо.

У результаті попереднього планування аудитор отримує інформацію про:

Ä зовнішні фактори, які впливають на господарську діяльність підприємства (економічна ситуація та галузеві особливості);

Ä внутрішні фактори, що впливають на господарську діяльність підприємства, пов’язані з його індивідуальними особливостями.

У процесі планування необхідно отримати інформацію про: організаційно-управлінську структуру клієнта; види виробничої діяльності та номенклатуру виготовленої продукції; структуру капіталу та курс акцій; технологічні особливості виготовленої продукції; рівень рентабельності; основних покупців і постачальників; порядок розподілу чистого прибутку; дочірні й залежні організації; організацію системи внутрішнього контролю; принципи формування та розподілу оплати праці тощо. Зібрана аудитором інформація про діяльність суб’єкта господарювання дозволяє йому визначити коло проблем, для вирішення яких необхідно залучити сторонніх спеціалістів.

Можливість та необхідність залучення сторонніх спеціалістів визначаються наявністю наступних факторів:

Ä характер і складність питань, які підлягають експертному дослідженню;

Ä суттєвість питань для загальної оцінки бухгалтерської звітності господарюючого суб’єкта;

Ä можливість отримання необхідних відомостей шляхом застосування альтернативних прийомів.

Якщо дотримуються умови, що свідчать про необхідність залучення експертів, аудитор повинен чітко поставити завдання, визначити вид роботи, що буде здійснюватись експертом (рис. 6.9).

У випадку прийняття рішення про необхідність залучення стороннього спеціаліста (експерта) аудитор повинен отримати на це згоду керівництва суб’єкта господарювання, на якому проводиться перевірка.

Якщо керівництво відмовляється дати таку згоду, в той час як аудитор вважає, що думка експерта з того чи іншого питання повинна бути неодмінно отримана, тоді за підсумками аудиту може бути виданий умовно-позитивний чи негативний висновок або оформлена відмова про висловлення думки аудиторської фірми про достовірність перевірених даних суб’єкта господарювання.

Рис. 6.9. Перелік робіт, для виконання яких аудиторська фірма

може запрошувати експертів

При одержанні дозволу від керівництва господарюючого суб’єкта на залучення стороннього спеціаліста аудиторська фірма приділяє значну увагу правильному вибору такого експерта (рис. 6.10).

Рис. 6.10. Критерії вибору експерта

В ході спілкування з експертом аудитор детально обговорює та узгоджує з ним питання зв’язку та координації, в тому числі домовляється про порядок взаємного інформування щодо проблем, які можуть виникнути в процесі роботи.

Робота експерта при проведенні аудиту використовується на основі договору платного надання послуг, який укладається між господарюючим суб’єктом, на якому проводиться аудит, та експертом або аудиторською фірмою та експертом.

Результати роботи експерта повинні бути оформлені письмово у вигляді висновку із зазначенням найменування господарюючого суб’єкта, об’єкта та проведеної роботи, її обсягу і меж відповідальності експерта, використаних нормативно-довідкових матеріалів, методів роботи, що застосовувались, наданих експертом пропозицій, будь-яких невирішених суттєвих сумнівів, пов’язаних з проведеною роботою, результатів проведеної роботи. Висновок підписується експертом, скріплюється печаткою. Він додається до робочої документації аудитора та може бути використаний в якості аудиторських підтверджень. При цьому висновок повинен бути достатньо повним і детальним, щоб досвідчений аудитор міг, ознайомившись з ним, отримати повне уявлення про проведену експертом роботу.

При застосуванні підприємством системи комп’ютерної обробки даних аудитор повинен узгодити з керівником господарюючого суб’єкта наступні питання:

Ä можливість залучення експерта з метою вивчення комп’ютерної системи підприємства;

Ä характер виконання прийомів і способів перевірки з використанням системи комп’ютерної обробки даних (виведення на дисплей або роздрукування документів, підготовлених в середовищі комп’ютерної обробки даних клієнта).

Створений безпосередньо перед проведенням перевірки план визначає послідовність дій аудитора, тобто за якими напрямами і з якою інтенсивністю буде проводитись перевірка. Для кращого огляду і раціональної постановки завдань можуть використовуватись графіки, діаграми і комп’ютерні системи. Програма аудиторської перевірки необхідна для найбільш ефективного розподілу роботи всередині аудиторської групи і для контролю за ходом аудиторської перевірки з боку керівництва аудиторської фірми.

Аудитор може отримати інформацію про діяльність клієнта з наступних джерел:

Ä офіційні публікації в юридичних виданнях, професійних, галузевих та регіональних журналах і монографіях;

Ä статистичні дані, офіційні звіти господарюючих суб’єктів, банківські звіти;

Ä нормативні та законодавчі акти, що регламентують діяльність клієнта;

Ä результати відвідування спеціальних семінарів, конференцій, інших аналогічних заходів;

Ä роз’яснення та підтвердження, отримані від персоналу клієнта, бесіди з внутрішнім аудитором та іншими компетентними особами;

Ä консультації з аудитором, який проводив аудит в попередні періоди;

Ä засновницькі документи, протоколи зборів ради директорів й акціонерів, контракти та договори, бухгалтерська звітність минулих періодів, плани та бюджети, наказ про облікову політику;

Ä результати огляду цехів, складів та служб клієнта, а також досвід персоналу, що безпосередньо не пов’язаний зі сферою обліку;

Ä контракти, договори, угоди клієнта;

Ä внутрішні звіти аудиторів, консультантів, внутрішньофірмові інструкції;

Ä результати проведення аналітичних процедур; виявлення незвичайних господарських операцій, порядок оформлення яких неоднозначно трактується чинним законодавством;

Ä документи, що регламентують виробничу та організаційну структуру клієнта, список його філій і дочірніх підприємств;

Ä результати роботи із залученими спеціалістами-експертами;

Ä знайомство з реєстром акціонерів;

Ä використання знань, набутих з попереднього досвіду аудитора.

На етапі попереднього планування потрібно отримати загальну інформацію про фінансово-господарську діяльність клієнта: зовнішні та внутрішні фактори, що впливають на бізнес клієнта, пов’язані з особливостями його діяльності.

Одержавши в процесі попереднього планування дані про підприємство, аудитор приступає до розробки загального плану аудиту.

План аудиту є документом організаційно-методологічного характеру, який містить основні стадії процесу аудиту, розміщені в логічній послідовності, із зазначенням видів запланованих робіт, періоду їх проведення, відповідальних виконавців та інших питань. План аудиту складається з врахуванням особливостей діяльності клієнта, організації обліку і системи внутрішнього контролю, визначених ризиків і меж суттєвості, координації дій, супроводження і нагляду за діяльністю асистентів аудитора, експертів та інших фахівців, які не є аудиторами.

У випадку, якщо системою внутрішнього контролю своєчасно попереджається здійснення неефективних операцій, виникнення недостовірної інформації, виявляються можливі відхилення, тоді аудитор за достатнього ступеня впевненості може суттєво зменшити обсяг запланованих прийомів перевірки.

Займаючись розробкою плану, аудитору необхідно визначити аудиторський ризик і рівень суттєвості, які дозволяють вважати фінансову звітність підприємства достовірною. Рівень даних показників значно впливає на особливості підбору прийомів і способів аудиту.

Під час планування також враховується ступінь комп’ютеризація облікових робіт, обробки звітної інформації, наявність структурних підрозділів і філій, показники діяльності яких відображаються в консолідованій звітності підприємства.

З метою підвищення ефективності перевірки окремі пункти плану можуть обговорюватись з керівництвом підприємства, що дозволить скоординувати роботу аудиторів і спеціалістів господарюючого суб’єкта.

Важливим моментом при розробці плану є формування бригади аудиторів, розподіл їх відповідно до професійних здібностей по конкретних ділянках аудиту, інструктаж, ознайомлення з планом і програмою аудиту, порядком контролю якості виконаних робіт.

В процесі аудиту в аудиторської фірми можуть виникнути причини для перегляду окремих положень загального плану. Зміни, що вноситимуться до плану, а також причини змін аудитору слід детально документувати.

В загальному плані аудиторська фірма повинна передбачити строки проведення аудиту та скласти графік проведення аудиту, строки підготовки звіту (письмової інформації керівництву економічного суб’єкта) і аудиторського висновку. В процесі планування затрат часу аудитору необхідно врахувати:

а) реальні витрати праці;

б) розрахунок витрат часу в попередньому періоді (у випадку проведення повторного аудиту) і його зв’язок з поточним розрахунком;

в) рівень суттєвості;

г) проведені оцінки ризиків аудиту.

Складовою частиною загального плану є положення з планування управління та контролю якості виконуваного аудиту. В загальному плані рекомендується передбачити:

а) формування аудиторської групи, чисельність і кваліфікацію аудиторів, що залучаються до проведення аудиту;

б) розподіл аудиторів відповідно до їх професійних якостей;

в) інструктування всіх членів команди про їх обов’язки, ознайомлення їх з фінансово-господарською діяльністю економічного суб’єкта, а також з положеннями загального плану аудиту;

г) контроль керівника за виконанням плану та якістю роботи асистентів аудитора, за веденням ними робочої документації та належним оформленням результатів аудиту;

д) роз’яснення керівником аудиторської групи методичних питань, пов’язаних з практичною реалізацією аудиторських процедур;

е) документальне оформлення особистої думки члена аудиторської групи (виконавця) при виникненні протирічь в оцінці того чи іншого факту між керівником аудиторської групи та її штатним членом.

Загальний план аудиту розробляється настільки докладно, щоб аудитор мав змогу на його основі підготувати програму аудиту. В свою чергу, програма аудиту, її зміст та розмір залежить від розміру, виду та специфіки підприємства, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей методики і техніки, які використовує аудитор під час перевірки.

Програма аудитує переліком етапів, прийомів і способів аудиту, необхідних для його реалізації. Після складання плану розробляється програма аудиту, яка є переліком. В програмі визначаються завдання, які необхідно вирішити для досягнення мети перевірки.

Програма складається до початку аудиту, але в ході перевірки до неї можуть вноситися як незначні, так і суттєві зміни.

Програма аудиту повинна включати:

Ä перелік всіх аудиторських прийомів і способів, необхідних для вивчення поставлених в договорі питань;

Ä детальний опис кожного способу та прийому.

Планування і розробка програми відносяться до компетенції старшого аудитора (керівника групи), який здійснює контроль за їх виконанням.

Висновки, зроблені аудитором при виконанні кожного розділу плану і програми відображаються в його робочих документах. Вони є основою для підготовки аудиторського висновку і формування думки про достовірність фінансової звітності та обліку в їх суттєвих аспектах.

Програма аудиту є розвитком загального плану аудиту та є детальним переліком змісту аудиторських процедур, необхідних для практичної реалізації плану аудиту. Програма є детальною інструкцією асистентам аудитора та одночасно є для керівників аудиторської фірми та аудиторської групи засобом контролю якості роботи.

Залежно від змін умов проведення аудиту та результатів аудиторських процедур програма аудиту може переглядатися. Причини та результати змін необхідно документувати.

По закінченні процесу планування аудиту загальний план і програма аудиту повинні бути оформлені документально та завізовані у встановленому порядку.

У програмі аудиту види, зміст і час проведення запланованих аудиторських процедур мають збігатися з показниками загального плану аудиту.

Графік проведення аудитувизначає граничні терміни підготовки і надання матеріалів, які були підготовлені під час перевірки для складання аудиторського висновку та інших документів. При складанні графіку вирішується питання про витрати часу на окремі види і ділянки перевірки з врахуванням і в межах очікуваної винагороди, з метою забезпечення отримання прибутку.

Таким чином, планування і складання програми аудиту є важливим етапом підготовки аудиторської перевірки та забезпечення її якості та надійності.

Оперативне уточнення змісту плану та програми аудиту дозволяє приділити необхідну увагу найважливішим його напрямам, оперативно вирішувати проблеми, що виникають у ході проведення аудиту, скоригувати роботу , яка виконується іншими аудиторами та експертами, що, в кінцевому результаті, дозволяє якісно та в необхідний термін провести аудит.

Читайте також:

1. V. Діяльність братств та культурно-освітніх осередків (20хв.)
2. VІ. Практична діяльність учнів.
3. VІІI. Період окупності капітальних вкладень (інвестувань) в умовах сьогоднішнього дня (динамічний метод).
4. А чи можуть діти допомогти старшим?
5. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
6. Адвокатська діяльність
7. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
8. Аерозолями називають дисперсні системи, дисперсною фазою яких можуть бути тверді частинки або крапельки рідини, а дисперсійним середовищем є газ ( повітря ).
9. Актове діловодство. Діяльність судів. Ведення актових книг
10. Алгоритм знаходження найбільшого та найменшого
11. Але якщо повірений узнав чи повинен був узнати про припинення доручення, довіритель не виплачує винагороду і не відшкодовує збитки, якщо повірений продовжує виконувати доручення.
12. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки

Переглядів: 684