Існує багато визначень цього механізму захисту. Ми наведемо лише кілька, які, на нашу думку, точніше відображають його сутність.
Т. С. Яценко: «Раціоналізація проявляється в спробах довести з метою самоствердження, що поведінка є раціональною та виправданою, а тому соціально схваленою та гідною наслідування».
Р. М. Грановська: «Раціоналізація використовується людиною в тих особливих випадках, коли вона, боячись усвідомити ситуацію, намагається приховати від себе той факт, що в своїх діях спонукається мотивами, які знаходяться в конфлікті з її моральними стандартами».
І. Кон: «Раціоналізація — помилково розумне пояснення власних ірраціональних та несвідомих дій, а також соціально не стверджених вчинків. Наприклад, у людей, які нам не подобаються — розуму бракує».
Р. Плутчик визначає раціоналізацію як неусвідомлений контроль над емоціями та імпульсами за рахунок вираженої залежності їх від раціональної інтерпретації ситуації.
Раціоналізація може проявитися в 2 типах гри-поведінки:
· коли не вдається отримати те, що бажаєш, людина робить висновок: «Не дуже й хотілося» (інколи це явище називається «зелений виноград» — за байкою Езопа про лиса та виноград);
· коли трапляється щось погане, людина вирішує, що це не так вже й погано, і робить висновок: «Ну, добре, це був корисний досвід» («солодкий лимон»).
Здатність до раціоналізації корелює з рівнем інтелекту — чим вищий рівень інтелекту, тим кращим раціоналізатором є особистість. Як захист раціоналізація має слабку сторону: фактично усе може бути раціоналізованим. При використанні раціоналізації особистість несвідомо шукає з огляду на здоровий розум виправдання обраного рішення.
У додатку наводимо опитувальник LSI, який визначає 8 механізмів захисту виходячи з психоеволюційної теорії емоцій Р. Плутчика. Опитувальник наведений російською мовою, тому що не був адаптований українською.