• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Злочини проти здоров’я

Види:

І. За суб'єктивною стороною: умисні (ст. 121 – 125, 128, 130, 133) і спричинені через необережність. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження – ст.128 КК.

ІІ. Умисні злочини проти здоров’я за ступенем суспільної небезпеки підрозділяються:

Що спричинили тілесні ушкодження (ст. 121 – 125).

1. а) Умисне тяжке тілесне ушкодження - ст. 121 КК:

• небезпечне для життя в момент заподіяння;
• або спричинило втрату будь-якого органу або його функцій;
• або спричинило психічну хворобу;
• або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на 1/3;
• або переривання вагітності;
• або непоправне знівечення обличчя;

1. б) Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження – ст. 122 КК;

• не є небезпечним для життя;
• не потягло наслідки, передбачених ст. 121 КК;
• тривалий розлад здоров’я (понад 3-х тижнів);
• чи значна стійка втрата працездатності менш як на 1/3 ,тобто від 10 до 33 відсотків.

1. в) Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання – ст.123 КК;

1. г) Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для за тримання злочинця – ст.124 КК;

1. д) Умисне легке тілесне ушкодження ст. 125 КК:

• без короткочасного розладу здоров’я, тобто тривалістю не більше як 6 днів;
• з короткочасним розладом здоров’я, тобто понад 6 днів але не більше, ніж 21 день чи незначна втрата працездатності – до 10 відсотків;

2. Побої і мордування– ст. 126 КК – умисне завдання удару, побоїв (декілька ударів) або вчинення інших насильницьких дій (придушення частин тіла, виривання волосся та ін.)., які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень (багаторазове або тривале спричинення болю – ознака для мордування).

3. Кату­вання ст. 127 КК – заподіяння сильного фізичного болю або фізичних чи моральних страждань шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою – примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі;

- отримати відомості чи визнання;

- покарати потерпілого чи іншу особу за дії, скоєні ними чи у скоєні яких вони підозрюються;

- залякування чи дискримінації потерпілого чи інших осіб.

4. Спеціальні види тілесних ушкоджень:

4. а) Зараження ві­русом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою (ст. 130 КК);

4. б) Зараження венеричною хворобою (ст. 133 КК).

Загальна характеристика:

Тілесне ушкодження — це протиправне заподіяння шкоди здоров'ю іншої людини, що вира­жається в порушенні анатомічної цілості або фізичної функції орга­нів і тканин тіла людини.

Безпосереднім об'єктом тілесного ушкодження є здоров'я людини. Будь-яке тілесне ушкодження заподіює певну шкоду здоров'ю людини. У ви­падках, якщо заподіяння шкоди здоров'ю виступає як засіб запо­діяння суспільно небезпечних наслідків будь-яким правоохоронним інтересам, відповідальність за цю шкоду може охоплюватися інши­ми статтями КК (наприклад, заподіяння тяжкого тілесного ушкоджен­ня при здійсненні розбою тягне відповідальність за ч. 4 ст. 187).

Здоров'я людини як об'єкт тілесного ушкодження може виступа­ти з моменту початку родового процесу. Закон охороняє здоров'я кожної людини, незалежно від її фізичного стану (бездоганно здоро­ва людина, хворий, божевільний, особа, яка знаходиться в безнадій­ному стані внаслідок травми і т. д.), а також від її моральних якос­тей, віку, посадового положення тощо.

Тілесне ушкодження – це посягання на здоров'я іншої людини. Заподіяння самому собі тілесного ушкодження, навіть тяжкого, за загальним правилом не є злочином і кримінальну відповідальність тягне лише у випадках, якщо воно є засобом здійснення іншого зло­чину. Так, ухилення від військової служби, вчинене військовослужбовцем шляхом заподіяння собі тілесного ушкодження, містить склад злочину, передбаченого ст. 409.

З об'єктивної сторони тілесне ушкодження може бути заподія­не дією або бездіяльністю винного. Вплив застосовується як фізич­ний (нанесення удару, заподіяння опіку тощо), так і психічний (заг­роза або переляк), що спричинили душевне захворювання та ін. Винний може використати різні знаряддя і засоби, фактори природи тощо.

При заподіянні тілесного ушкодження шляхом бездіяльності йдеться про нездійснення винним дій, які запобігли б заподіянню шкоди чужому здоров'ю, за умови, якщо він був зобов'язаний і мав можливість здійснити їх (наприклад, вигул злої собаки без наморд­ника, внаслідок чого вона покусала перехожого, заподіявши йому тілесні ушкодження).

Склад тілесного ушкодження вважається закінченим від моменту настання злочинного наслідку у вигляді шкоди здоров'ю людині різ­ної тяжкості. При цьому необхідно встановити причинний зв'язок між діянням винного і шкідливими наслідками для здоров'я потерпі­лого, які настали.

Для відповідальності за тілесне ушкодження необхідно, щоб за­подіяння шкоди здоров'ю іншої людини було протиправним. Запо­діяння такої шкоди за обставин, що виключають протиправність ді­яння (наприклад, у стані необхідної оборони, крайньої необхідності та ін.), не може тягти відповідальність за тілесні ушкодження. Згода потерпілого на заподіяння йому тілесних ушкоджень не усуває від­повідальності особи, яка їх заподіяла, якщо згода була дана для до­сягнення суспільно небезпечних і, тим більше, злочинних цілей.

Суб'єктивна сторона тілесних ушкоджень може виражатися в умисній і необережній вині.

Якщо умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю, відповідальність настає за фактично заподія­не тілесне ушкодження. Фактичне заподіяння більш легкого тілес­ного ушкодження, ніж те, на яке був спрямований умисел винного, тягне відповідальність за замах на заподіяння тілесного ушкоджен­ня, яке винний бажав спричинити.

Суб'єктом злочинів, передбачених ст. 121 і 122, може бу­ти особа, яка досягла 14-ти років. За інші тілесні ушкодження від­повідальність настає з 16-ти років.

Для ч. 2 ст.127 характерний спеціальний суб’єкт – службова особа.

Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. внаслідок якого настала смерть потерпілого, щодо якої має місце необережна вина має тягти відповідальність за сукупністю злочинів – за ст. 122 і 119.

Заподіяння умисних середньої тяжкості і легких тілесних ушкоджень у стані сильного душевного хвилювання або у разі перевищення меж необхідної оборони або перевищення заходів необхідних для затримання злочинця не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Не є також злочином спричинення легких тілесних ушкоджень по необережності.

Читайте також:

1. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
2. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
3. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
4. Аміноглікозиди (стрептоміцину сульфат, гентаміцину сульфат). Механізм і спектр протимікробної дії, застосування, побічні ефекти.
5. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
6. Антисептики ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вількінсона, лінімент за Вишневським). Особливості протимікробної дії та застосування.
7. Аргументи на користь і проти державного регулювання аграрної сфери
8. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
9. Боротьба проти гетьманату
10. Боротьба Русі проти монголо-татрської навали
11. Боротьба Русі проти монголо-татрської навали
12. Боротьба руських земель проти іноземних поневолювачів в XIII ст.

Переглядів: 853