Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Етапи, закономірності і принципи виховання

Реалізація виховних завдань стає можливою за умови поетапної організації процесу виховання. До його основних етапів належать:

1. Діагностико-прогностичний етап, протягом якого відбувається вивченняособистості вихованця, виокремлення притаманних йому позитивних і негативних якостей та рис, визначення рівня вихованості. Важливим на цьому етапі є проектування подальшого розвитку і формування особистості, формулювання мети і конкретних завдань виховання.

2. Організаційно-операційний етап передбачає підбір методів, форм, засобів впливу на вихованця з метою виховання адекватних якостей і регулювання міжособистісної взаємодії у всіх сферах його життєдіяльності.

3. Реалізаційно-дієвий етап. На цьому етапі впроваджується розроблений план і програма виховної роботи, зміст якої підпорядковується визначеній меті і завданням виховного процесу.

4. Контрольно-результативний етап спрямований на аналіз одержаних результатів і підведення підсумків виховної роботи, встановлення співвідношення між отриманими і запланованими результатами, визначеня позитивних і негативних досягнень.

 

У вихованні особистості важливо враховувати закономірності.

Закономірності виховання–це відносно стійкі, повторювальні об’єктивнізв’язки, які наявні у педагогічному процесі і визначають його ефективність.

До загальних закономірностей належать такі, як:

1. Зв’язок виховання із суспільними потребами та умовами виховання. Так, потреба в естетизації життя зумовлює необхідність у розвитку естетичної культури особистості, естетичних почуттів, смаків, запитів.

2. Зв’язок виховання з навчанням. Навчання дає вихованцеві змогу отримати знання про предмети та явища дійсності, а виховання – сформувати ставлення до нього.

3. Вплив на результати виховання всієї сукупності чинників, що взаємодіють між собою (керованих, напівкерованих, некерованих).

4. Результат виховання залежить від якості виховного впливу на внутрішній світ людини. Це вимагає вивчення особливостей трансформації зовнішніх впливів у внутрішні, наповнені духовним змістом процеси особистості (вироблення мотивів, ціннісних орієнтацій, переконань, бажань, вольових установок тощо).

5. Визначальним у вихованні є діяльність і спілкування, які забезпечують засвоєння вихованцями досвіду у вигляді знань, умінь, навичок ставлення до дійсності.

6. Хід та результати виховання залежать від індивідуальних особливостей вихованця: темпераменту, характеру, здібностей, які позначаються на якості засвоєння та реалізації досвіду попередніх поколінь, вироблення особистісних якостей.

7. Результативності виховання можна досягнути за умови опори на позитивне в його особистості, стимулювання до активності, творчості, саморозвитку.

Виховання засобами мистецької педагогіки визначається ще й такими закономірностями:

1. Результати виховання залежать від спрямованості діяльності митця, його прагнення підвищити рівень своєї професійної майстерності.

2. Зміст та результати виховання митця залежать від рівня розвитку мистецької сфери в цілому та конкретної мистецької галузі зокрема. На основі цих культурних здобутків формується його світоглядна позиція, переконання, які надалі відтворюються в діяльності.

3. Ефективність виховання майбутнього миця визначається взаємодією професійно органзованого навчально-виховного процесу і комплексу індивідуально типологічних характеристик вихованця (в тому числі наявних здібностей, таланту, професійно необхідних якостей).

4. Результативність виховання митця зумовлена єдністю його поглядів і переконань щодо мистецтва, що проявляєть в діях і спрямованості поведінки, адже для актора важливим є вміння бачення мистецтва в собі, а не себе в мистецтві.

Ефективність виховної роботи залежить від урахування системи принципів, яких повинні дотримуватися всі учасники виховного процесу, а особливо педагоги і батьки.

Принципи виховання–вихідні керівні положення, які визначають загальні закономірності і особливості виховного процесу та висувають загальні необхідні вимоги до змісту, методів, форм і засобів організації виховної роботи.

Основні принципи театральної педагогіки вироблені з урахуванням загальних тенденцій педагогічної практики та специфіки її конкретної (в цьому випадку театральної) галузі. До них належать:

1.Систематичність, послідовність і неперервність виховної роботи дає змогу сформувати в майбутніх митців професійні уміння, позитивні якості, необхідність постійно працювати над собою, над своїм тілом і душею.

2.Цілеспрямованість виховання забезпечує реалізацію спрогнозованої мети: формування творчої гармонійно розвиненої особистості, яка здатна не лише до діяльності в усіх сферах життя суспільства, а до активного перетворення навколишнього світу через втілення задуманих образів і сюжетів.

3.Комплексний підхід до виховання ґрунтується на врахуванні виховних впливів всіх факторів, а також єдності всіх завдань процесу виховання, підпорядкованих його меті.

4.Гуманізаціяє одним із важливих принципів для виховання майбутніх акторів, оскільки передбачає визнання неповторності кожної особистості, уважне ставлення до неї. Водночас цей принцип висуває ряд вимог до вихованця, зокрема, позитивного ставлення до своїх професійних обов’язків, колег, глядачів.

5.Врахування вікових та індивідуальних особливостейуможливлює розкриття потенціалу кожної особистості, створивши необхідні умови для повноцінного формування.

6.Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю вихованця. Цей принцип покладено в основу виховання “сценічної наївності” як невід’ємного елемента акторської майстерності.

7.Врахування принципу єдності свідомості та поведінкимає на меті виховати в майбутніх акторів почуття “віри і правди в собі” задля ефектного правдивого відтворення сценічного образу.

8.Зв’язок виховання з життям.Цей принцип має подвійне значення: по-перше, передбачає виховання в особистості справжнього інтересу та спостережливостідо навколишнього світу, по-друге, опора на життєвий досвід вихованця є дуже важливим.

 


Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
  3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  4. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
  5. Антикорупційні принципи
  6. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  7. Б/. Принципи виборчого права.
  8. Базові поняття теорії і методики фізичного виховання.
  9. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
  10. Базові принципи психології спорту.
  11. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  12. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.




Переглядів: 1168

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основи організації фінансів підприємств | Основи психолого-педагогічної діагностики вихованості учнів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.