Мотиви і їх формування, все різноманіття потреб, установки, потенціал особи, так або інакше, відбиваються, систематизуються і вивчаються в різних теоретичних концепціях мотивації праці і служать першим кроком в розробці мотиваційного механізму [21].
Мотиваційний механізм – це сукупність зовнішніх і внутрішніх умов, які зацікавлюють людину у здійсненні певної економічної діяльності з метою задоволення потреб і реалізації інтересів.
Внутрішніми мотиваційними чинниками виступають ті, що пов’язані з особистими рисами працівника, його освітою, культурою, ціннісними орієнтирами і умовами життя. До зовнішніх же чинників мотивації відносять вплив оточуючого середовища, що є необхідною умовою високого мотиваційного результату.
В цілому мотиваційний механізм формують:
? потреби – виражають нужду, недостачу певного блага, предметів чи форм поведінки; необхідність, яка прийняла конкретну форму у відповідності до соціально-культурних та психологічних особливостей особистості;
? запити – форми виявлення потреб, що визначаються прийнятним рівнем задоволення потреб та можливістю його забезпечення;
? сподівання – розуміння людиною можливості того, що її зусилля дадуть позитивні результати (дозволять отримати невні блага);
? стимули – елементи інтересу до праці та конкретні форми прояву прагнення до його реалізації; ті або інші блага, що здатні задовольнити потребу за умов певної поведінки або дії;
? настанови – характеризують ступінь схильності індивіда до певної дії;
? оцінка.
У загальному вигляді мотиваційний механізм представлений на рисунку 11.1:
Рис. 11.1. Мотиваційний механізм та його структура
Мотиваційні механізми враховують спільність і відмінність інтересів підприємця, найманого працівника, зацікавлюють індивіда до успішної підприємницької діяльності і сприяють підвищенню ефективності підприємницької структури.