Основні напрямки покращення мотивації персоналу

Основними напрямками покращення мотивації працівників є:

1) матеріальне стимулювання. Включає в себе поліпшення системи заробітної плати, надання персоналу можливості брати участь у капіталі підприємства і розподілі прибутку. Незважаючи на те, що на кожному підприємстві матеріальному стимулюванню відводиться велика роль, постійне підвищення рівня заробітної плати не сприяє утриманню трудової діяльності на належному рівні. Даний вид мотивації використовується в основному для досягнення короткочасних поліпшень продуктивності праці. Негативною стороною матеріального стимулювання є те, що одностороннє вплив на працівників лише грошовими методами не призводить до довгострокового поліпшення продуктивності праці. Потреба в грошах має межу, яка залежить від рівня життя. Якщо людина досягає оптимального за її мірками рівня життя, то гроші стають умовою нормального психологічного стану.

2) підвищення якості робочої сили. Необхідно створити передумови для істотного підвищення мобільності робочої сили (професійної, соціальної, територіальної) шляхом належної професійно-освітньої підготовки робочої сили відповідно до поточних та перспективних вимог економіки та створення реального ринку житла.

3) покращення організації праці. Включає в себе постановку цілей, розширення трудових функцій, використання гнучких графіків виконання завдань, поліпшення умов праці. Під постановкою мети розуміється, що правильно поставлена мета може служити мотивуючим чинником для працівника підприємства, а під розширенням трудових функцій – впровадження різноманіття в щоденну роботу співробітників, що може виражатися в розширенні кількості операцій, які виконуються працівником. Наслідки цього розширення виражаються в збільшенні робочого циклу, а, отже, збільшується інтенсивність праці. Доцільність використання даного способу мотивації полягає у недозавантаженості працівників.

4) залучення персоналу в процес управління. Людина відчуває потребу брати участь у прийнятті управлінських рішень, повсякденному житті організації, визначенні перспектив її розвитку. На практиці партисипативне управління може реалізовуватися за такими напрямками: працівники отримують право самостійних рішень у таких аспектах діяльності, як вибір засобів здійснення трудового процесу, режим роботи і відпочинку, запровадження нових методів роботи; працівники можуть бути залучені до постановки цілей, яких їм належить досягти, до визначення завдань, що потребують виконання; працівникам надається право контролю за якістю продукції і водночас установлюється відповідальність за кінцевий результат; партисипативне управління дає працівникам право на формування складу робочих груп (бригад) із членів організації та на визначення, з ким вони кооперуватимуться в процесі групової діяльності; працівники залучаються до різноманітних творчих груп, органів управління як на низовому рівні, так і на рівні організації.

5) негрошове стимулювання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мотиваційний механізм та його складові	\|	Мотиваційні підсистеми та нематеріальні методи мотивації персоналу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.