• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мотивація та стимулювання персоналу: особливості та відмінність

Поряд з категоріями„мотив”, „інтерес”, „потреби”, „бажання” та ін. в практиці мотивації широко використовується термін „стимул”.

Стимул – це елемент інтересу до праці та конкретна форма прояву прагнення до його реалізації; ті або інші блага, що здатні задовольнити потребу за умов певної поведінки або дії.

Розрізняють наступні групи стимулів:

1) економічні – виражають залежність між рівнем матеріального добробуту і трудовим внеском працівника у суспільне виробництво. Вони спонукають людину до трудової діяльності за відповідну матеріальну винагороду за кількість і якість наданої праці;

2) неекономічні – характеризують показники праці, виражають задоволення досягнутим рівнем виробництва, усвідомлення працівником користі від своєї діяльності;

3) організаційні – зацікавленості для включення в процес співучасті (в управлінні, досягненні результатів діяльності підприємства тощо);

4) моральні – пов’язані з потребами людини у визнанні й повазі, моральному схваленні. Ці стимули проявляються в таких формах, як усна й письмова подяка, різні нагородження, присвоєння відмітних звань і т.д.

В науці відомі чотири основні форми стимулів:

? примус (догана, переведення на іншу роботу або звільнення);

? матеріальне заохочення (додаткова оплата, премії, кредит);

? моральне заохочення (грамоти, звання, дипломи, публікація в пресі);

? самоствердження.

Отже, під стимулом розуміють лише зовнішні спонукання, які мають цільову спрямованість. Він перетворюється на мотив лише тоді, коли усвідомлений людиною, сприйнятий нею.

Таким чином, слід відзначити, що мотивація праці – це усвідомлене і цілеспрямоване спонукання працівника до праці шляхом стабільного впливу на його потреби, інтереси, цілі. Матеріальною основою мотивації персоналу є стимулювання праці. Під стимулюванням праці розуміють – зовнішнє спонукання, елемент трудової ситуації, що впливає на поведінку людини у сфері трудової діяльності. Одночасно воно несе в собі і нематеріальне навантаження, що надає співробітнику можливості реалізувати себе як особистість і як працівника одночасно. Спрямованість мотивації та стимулювання однакова – на покращення результатів праці, а відмінність між ними зумовлена формами їх застосування залежно від обраних класифікаційних ознак [22, с. 329].

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. II. Мотивація навчальної діяльності
3. II. Мотивація навчальної діяльності
4. II. Мотивація навчальної діяльності
5. II. Мотивація навчальної діяльності
6. II. Мотивація навчальної діяльності
7. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
8. III. Мотивація навчальної діяльності
9. III. Мотивація навчальної діяльності
10. IV. Відмінність злочинів від інших правопорушень
11. IV. ДІЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ І ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ
12. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ

Переглядів: 837