Особливості технологій надання соціальних послуг

Метою професійної діяльності соціальних працівників є сприяння в поліпшенні життєвих шансів людей та створенню умов, що дозволяють членам суспільства і особливо тим з них, хто знаходиться в складному становищі, розвивати свої схильності і здібності, з відповідальністю використовувати свою свободу і брати участь у житті суспільства.

Завдання, які беруться вирішувати соціальні працівники, тісно пов'язані, з одного боку, з навколишньою дійсністю, що є переплетінням соціальних, політичних, економічних, правових, технічних і культурних умов, структур і процесів, а з другого - з індивідуальними потребами і здібностями людей. Соціальні працівники допомагають людям співвідносити свої потреби і здібності з дійсністю, що оточує їх, враховуючи її можливості і вимоги.

Соціальні організації обслуговують людей, допомагаючи їм змінитися, розвиватися або зберегти себе. Завдання, що потребують вирішення для досягнення цілей, і необхідні дії є технологією. Технологія - це дії, що здійснюються суб'єктом над об'єктом з метою його зміни із застосуванням або без застосування знарядь і механічних пристосувань

Стандартизація завдань технологічного процесу стає можливою, коли вони мають постійний, передбачуваний характер, а об'єкти є одноманітними. В інших випадках завдання повинні визначатися на основі конкретної ситуації і бути різноманітними. Головним компонентом у технології соціальних послуг стає адекватна оцінка клієнта і його потреб. Потреби людей можуть розрізнятися за типами (відсутність їжі, житла, медичної допомоги) і міри (від необхідності надання широкої допомоги до мінімальної і від довготривалої до тимчасової). Виходячи із потреб певних категорій фахівці, можуть планувати і здійснювати конкретні заходи.

Клієнти завжди розглядаються як індивіди, чиї неповторні риси, характери і цілі повинні знаходитися в центрі уваги соціального працівника, тому планувати дії потрібно у кожному окремому випадку, а не для цілих категорій. У таких умовах для ефективного втручання необхідні різнобічна підготовка персоналу і широкий діапазон їхньої професійної майстерності.

Соціальний працівник прагне адекватно реагувати на конкретну потребу клієнта. Якщо завдання йому знайоме, його дії будуть швидкими, такими, що не вимагають довгих роздумів. Пошук відповідного рішення у незвичних умовах потребує часу, потребує звернення до літератури або до керівника, а може бути заснованим на інтуїції, на методі проб і помилок, на досвіді, професійній думці. Можливі зміни в технологічному виконанні і в самому об'єкті. Клієнт і ситуація можуть сприйматися як щось стабільне, одноманітне і доступне для розуміння, а можуть розглядатися як явища багатопланові, нестабільні, недостатньо зрозумілі. Технологія втручання може бути (звичною) рутинною і лише злегка видозмінюватися, а може передбачати нестандартні ситуації і необхідність пошуків нових шляхів.

Соціальні організації прагнуть привести у відповідність вживану ними технологію і структуру. Коли завдання, об'єкт і події можна передбачати, є можливість планувати дії заздалегідь, а організації, які часто зустрічаються з винятковими ситуаціями, що стосуються їх клієнтів або методів допомоги, у меншій мірі можуть заздалегідь конкретизувати свої дії. Тому координація повинна здійснюватися швидше шляхом взаємодії, зворотного зв'язку і взаємного узгодження, ніж шляхом централізованого контролю.

Важливу роль відіграють психологи в освітніх закладах, які працюють з проблемними дітьми: в Німеччині вони входять у штат школи, в Англії займають особливе місце. Водночас активно розвивається соціальна робота з молодими сім'ями, причинами цього є «старіння» націй, тому поряд з державними діють спеціалізовані соціальні служби. Проблеми сім'ї, реалізації її прав, гарантій, соціальної роботи з сім'єю вимагають появи нових технологій. Набули поширення центри соціальної допомоги сім'ї, психолого-педагогічні консультації. Важливим елементом спеціалізованої соціальної допомоги молодим сім'ям є: термінова соціальна допомога; допомога сім'ям, що мають хворих дітей; реалізація речей (гуманітарна допомога); розвиток навичок емоційної саморегуляції; організація консультацій з проблем планування сім'ї, сексуальних відносин і психосексуальних хвороб, виховання здорового способу життя; навчання батьків догляду за дітьми; патронаж вагітних мам; допомога у веденні домашнього господарства; курси для молодих батьків.

У соціальній роботі з етнічними меншинами важливу роль відіграють служби екстреної невідкладної психолого-соціальної допомоги населення, психоетнічні консультації, міграційні служби (Росія, США, Німеччина, Іспанія).

Проблема старіння - це новий соціальний феномен XX ст. Концептуальні погляди на місце і роль літніх людей у суспільстві знайшли своє відображення у документі ООН «Зробити повноцінним життя людей похилого віку». Отримали розвиток служби термінової соціальної допомоги (СТСД), основними напрямками діяльності яких є: забезпечення безплатним гарячим харчуванням та продуктами; надання грошової та майнової допомоги; направлення клієнтів у медико-соціальні відділення; надання побутової, юридичної та психологічної допомоги; створення кас взаємодопомоги.

В окремих країнах Західної Європи почали розвиватись спеціалізовані служби взаємодопомоги літніх людей. Зміст їх полягає в безоплатній допомозі одне одному. Водночас набувають поширення мережі спеціальних будинків для одиноких літніх людей, які призначені для постійного проживання одиноких та сімейних пар, що зберегли повну чи часткову можливість до самообслуговування і потребують умов для самореалізації.

Основна мета - забезпечення сприятливих умов проживання літніх людей, надання їм соціально-побутової та медичної допомоги, створення умов для активного способу життя. Як правило, це одно- або двокімнатні квартири, забезпечені комплексом служб соціально-побутового та медичного значення (бібліотека, їдальня, диспетчерські пункти, медичні кабінети).

У світі діє близько тисячі організацій для літніх людей, які, крім допомоги, здійснюють культурно-просвітницьку роботу. Особливу роль відіграють спеціалізовані соціальні служби по захисту інвалідів. Міжнародна нормативно-правова база соціального захисту інвалідів досить значна: Всесвітня декларація прав людини (1947), Декларація прав інвалідів (1971), Конвенція і Рекомендація про професійну реабілітацію і зайнятість інвалідів (1983).

Важливу роль відіграє Служба Термінової Соціальної Допомоги (США, Великобританія), що надає разову допомогу, яка спрямована на підтримку осіб, що її потребують. Основними напрямками є: надання безкоштовного харчування; безплатного одягу; необхідної інформації; екстреної психологічної допомоги.

Специфічним напрямом є соціальна робота із військовослужбовцями, учасниками військових конфліктів (США, Франція, Іспанія, Росія). Тут проводиться спеціалізована реабілітація ветеранів.

Важливу роль відіграють соціально-психологічні служби, що діють у різних галузях виробництва. На Заході давно відзначають, що особисті проблеми працівників призводять до значного зниження якості праці. У розвинутих країнах кількість найманих працівників, що користуються соціальними послугами, становить 15-18% від загальної кількості зайнятих на виробництві. Основними видами соціальної роботи на виробництві є: а) розвиток людського потенціалу; б) профілактика безробіття; в) організація перепідготовки і перекваліфікації; г) психологічна адаптація; д) вирішення проблем депресій.

Соціальні працівники відповідають за створення на виробництві сприятливого соціально-психологічного клімату. Вони надають послуги клієнтам у вигляді консультацій. При цьому така служба оплачується самими робітниками. З 60-х р. XX ст. в країнах Заходу, а з 90-х рр. XX ст. в СНД соціально-психологічні служби почали з'являтися у системі освіти. В школі (коледжі) соціальний працівник виконує декілька ролей: консультує дітей та батьків; консультує вчителів, допоміжний персонал; захищає права учнів (студентів); організовує в гуртожитку соціально-орієнтоване життя; викладає практичні дисципліни; допомагає студентам знайти джерела офіційного прибутку. Соціальний працівник оформляє соціальні паспорти. У більшості розвинутих країнах соціальний працівник є штатним співробітником пенітенціарних закладів і займається, перш за все, консультаціями в'язнів, а також їх психологічною адаптацією та психотерапією.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика моделей соціальної роботи у зарубіжних країнах.	\|	Соціальна допомога дітям

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.