• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Практичне зЗаняття 1 за темою № 12 Надзвичайні ситуації. Осередки ураження при застосуванні зброї масового ураження

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський державний технологічний університет

Практичні заняття

З цивільного захисту

Затверджено

на засіданні кафедри хімії і

конструкційних матеріалів

Протокол № ___

від “___“ червня 2005р

Чернігів ЧДТУ 2005

Укладач: Авер’янов Федір Іванович, старший викладач кафедри хімії і конструкційних матеріалів Чернігівського державного технологічного університету

Відповідальний за випуск:

Рецензент: Красовський О.М., професор, доктор фармацевтичних наук

Передмова

У методичних рекомендаціях надано практичний, теоретичний та довідковий матеріал щодо розв’язування завдань з цивільної оборони, спрямованих на визначення рівня надзвичайної ситуації згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 368 від 24 березня 2004р “Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями”, оцінки масштабів і параметрів осередків ураження при надзвичайних ситуаціях воєнного та мирного часу, з оцінки обстановки при НС, оцінки стійкості функціонування промислових підприємств у НС, а також наведений порядок роботи командира невоєнізованого формування при прийнятті рішення та надання наказу особовому складу на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Рекомендації розроблено згідно вимогам Закону “Про Цивільну Оборону України» і Програми підготовки студентів вищих навчальних закладів з Цивільної Оборони.

Рекомендації призначені для використання викладачами предмету “Цивільна оборона” та студентами, які вивчають цю дисципліну при підготовці та проведенні занять. Можливе часткове використання рекомендацій при вивченні інших предметів, у тому числі, “Безпека життєдіяльності” та “Основи охорони праці”

Рекомендації також можуть бути використані в практичній роботі керівним складом, робітниками, службовцями відділів з надзвичайних ситуацій, штабів ЦО підприємств для удосконалення знань про надзвичайні ситуації і методи їх оцінки.

Практичне зЗаняття 1 за темою № 12 Надзвичайні ситуації. Осередки ураження при застосуванні зброї масового ураження

Це практичне заняття присвячене вивченню надзвичайних ситуацій, визначенню їх рівнів, а також розв’язуванню завдань з оцінки параметрів осередків масового ураження, які можуть виникнути у ситуаціях воєнного часу.

Завдання 1.1 Визначення рівня надзвичайної ситуації

У цьому завданні необхідно за вихідними даними визначити рівень надзвичайної ситуації, яка виникла в регіоні. Рівень ситуації визначають відповідно до “Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій в Україні”.

Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження розроблена в “Положенні про класифікацію надзвичайних ситуацій”, яВоноке затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1099 від 15 липня 1998р№ 368 від 24 березня 2004р.. Тут же визначені основні терміни стосовно надзвичайних ситуацій.

Надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Загальними ознаками надзвичайних ситуацій є:

·наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності;

·заподіяння економічних збитків;

·істотне погіршення стану довкілля

Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули або внаслідок якої постраждали чи було порушено нормальні умови життєдіяльності , за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій – загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

Державного рівня визначається ситуація:

· яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;

· яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як один відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів(надзвичайна ситуація державного рівня за територіальним поширенням);

· яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час(більш як на три доби);

· внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або внаслідок якої постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час(більш як на три доби), а збитки(оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів(на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати;

· збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

· яка в інших випадках, передбачених законодавчими актами, визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.

Регіонального рівня визначається ситуація:

· яка поширилась на територію двох чи більше районів(міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як один відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів(надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);

· яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час(більш як на три доби), а збитки перевищили 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

· збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

Місцевого рівня визначається ситуація:

· яка вийшла за межі території потенційно небезпечного об’єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкту;

· внаслідок якої загинуло 1 - 2 особи або внаслідок якої постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час(більш як на три доби), а збитки перевищили 0.5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

· збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

Об’єктового рівня визначається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під названі вище визначення.

Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її хоча б одному із зазначених критеріїв, які наведені у цих Правилах.

У разі коли внаслідок надзвичайної ситуації для відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушення умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає визначеного у цьому порядку, рівень надзвичайної ситуації визначається на ступінь менше(для дорожньо – транспортних пригод – на два ступеня менше).

Віднесення надзвичайної ситуації, яка виникла на території кількох адміністративно – територіальних одиниць, до державного та регіонального рівня за територіальним поширенням або за сумарним показником її наслідків не є підставою для віднесення надзвичайної ситуації до державного або регіонального рівня окремо для кожної з цих адміністративно – територіальних одиниць. Віднесення надзвичайної ситуації до державного та регіонального рівня для зазначених адміністративно – територіальних одиниць здійснюється окремо за критеріями і правилами, зазначеними у цих Правилах.

У процесі визначення рівня НС послідовно розглядають три групи факторів:

§Територіальне поширення;

§Розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських втрат;

§Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.

Відповідно до територіального поширення, обсягів технічних та матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків НС:

- до загальнодержавного рівня відноситься НС, яка розвивається на території двох та більше областей або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

- до регіонального рівня відноситься НС , яка розгортається на території двох та більш адміністративних районів або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

- до місцевого рівня відноситься НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі НС, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів;

- до об’єктового рівня відносяться всі НС, що не підпадають під зазначені визначення.

Для кожного виду надзвичайних ситуацій міністерства та інші центральні органи виконавчої влади розробляють конкретні класифікаційні ознаки (фізичні, хімічні, технічні, статистичні та інші) і спеціальні ознаки, що характеризують загрозу або виникнення надзвичайної ситуації.

Таблиця 1.1 - Загальні ознаки віднесення надзвичайної ситуації до відповідного рівня за критерієм розміру заподіяного чи очікуваного економічного збитку (на прикладі матеріальних об’єктів)

При визначенні рівня надзвичайної ситуації розглядають по перше територіальне поширення надзвичайної ситуації. Рівень, досягнутий за територіальною ознакою не може бути зменшений іншими ознаками.

Для віднесення надзвичайної ситуації до того чи іншого рівня далі необхідно обов’язково враховувати факт досягнення одного з контрольних значень критеріїв групи 1 – тобто за питомою вагою основних виробничих фондів або за кількістю людей, яки постраждали, загинули або тих, у кого значно погіршилися умови їх життєдіяльності і одночасне підтвердження розміру економічного збитку, наведеного у критерії 2.

· Приклад за завданням 1.1 .1 Визначити рівень НС, коли вона охопила 3 райони області, кількість потерпілих 45 чол., загиблих – 8, а збитки перевищили 11 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

сумарний економічний збиток з усіх галузей не перевищує 1% зведеного річного обласного бюджету.

Розв’язування:

За територіальною ознакою ситуація відноситься до регіонального рівня(охопила три райони).

За кількістю потерпілих – рівень місцевий, за числом загиблих – загальнодержавний. Таким чином, за числом загиблих рівень ситуації можна було б визначити як загальнодержавний. Однак, рівень за критерієм 1 – загальнодержавний, не підтверджується - за критерієм 2 – економічний збиток визначає рівень регіональний. Таким чином, остаточно визначаємо, що рівень ситуації – регіональний.

Завдання 12.2 Визначення розмірів зон руйнувань в осередку ядерного ураження

Розміри зон руйнувань для наземного і повітряного ядерного вибуху можна визначити в залежності від потужності ядерного вибуху за характеристиками зон, що наведені у таблиці 1.1

Таблиця 1.1 – Характеристики зон руйнувань в осередку ядерного ураження

Зони руйнувань	Основні характеристики зон
Величина надмірного тиску на межі зони, кПа	Формула для визначення радіусу зони, км
повних		R = ( 0,35 - 0,4)
сильних		R = ( 0,5 - 0,55)
середніх		R = ( 0,75 - 0,7)
слабких		R = ( 1,4 - 1,1)

Примітка: у формулі для визначення розмірів зон першим приведено значення для наземного вибуху, другим – для повітряного. Наприклад, для наземного вибуху радіус повних руйнувань розраховується за формулою: R = 0,35

Приклад за завданням 1.2 .Задача: вВизначитиь розмір осередку ядерного ураження і зон руйнувань в осередку ядерного ураження при потужності ядерного вибуху 200 ктТ і виду вибуху – наземний.

Розв’язування:

Рішення: Розміри зон руйнувань для наземного і повітряного ядерного вибуху можна визначити в залежності від потужності за таблицею 1.1

Таблиця 1.1 – Характеристики зон руйнувань в осередку ядерного ураження

Примітка: в формулі для визначення розмірів зон першим приведено значення для наземного вибуху, другім – для повітряного, наприклад, для наземного вибуху радіус повних руйнувань розраховується за формулою: R = 0,35

Використовуючи вище наведені формули, Таким чином, визначаємо розміри зон руйнувань, :

повних - R = 0,35 = о,35 = 2.047, км

сильних - R = 0,5 = 0.5 = 2.924, км

середніх - R = 0,75 = 0.75 =4.386, км

слабких - R = 1.4 = 1.4 = 8.187, км

Осередок ядерного ураження обмежений.

Межаосередку ядерного ураження на рівнинній місцевості умовно обмежена окружністю – це умовноюа лініяню, де надлишковий тиск у фронті ударної хвилі складає 10 кПКпа, тобто вона співпадає з дальньою межею зони слабких руйнувань і її радіус дорівнює 8.187 км.

Завдання 21.3 -Визначення розмірів зон пожеж

Осередок ядерного ураження характеризується складною пожежною обстановкою. УУ його межах виділяють три основні зони пожеж:

Зона пожеж у завалах - охоплює всю зону повних руйнувань і частину зони сильних руйнувань осередку. На зовнішній її межі розмір світлового імпульсу складає за повітряного вибуху 2400 - 4000 кДж/м², за наземного - 700 - 1700 кДж/м² (нижня межа для вибуху потужності до 100 кт, верхня для 1000 кт і більше). Надлишковий тиск у фронті ударної хвилі - 45 кПКпа. Радіус зони , де R - км, g – потужність ядерного боєприпасубоєприпаси в кт.

Зона суцільних пожеж охоплює за повітряного вибуху більшу частину зони сильних руйнувань, усю зону середніх і частину зони слабких руйнувань. На зовнішній межі її світловий імпульс дорівнює 400 - 600 кДж/м², надлишковий тиск складає приблизно 15 кПа. Радіус зони розраховують за формулою:

За наземного вибуху надлишковий тиск на межі зони приблизно 25 кПа і радіус зони розраховують за формулою: .

Треба за видом(В – повітряний) і потужністю(500 кТ) ядерного вибуху розрахувати розміри зон пожеж.

Рішення: розміри зон пожеж можна розрахувати виходячи з характеристик зон , яки наведені в таблиці 1.2

Отримаємо таки розміри зон пожеж:

-у завалах: = 0.4 =

-суцільних: = 0.6 =

-окремих: = 1.2 =

Таблиця 1.2 – Характеристика зон пожеж у осередку ядерного ураження

Зони пожеж	Основні характеристики зон пожеж
приблизна величина надмірного тиску на межі зони	величина світлового імпульсу на межі зони	формула для розрахунку радіусу зони пожеж
для наземного вибуху	для повітряного вибуху	для наземного вибуху	для повітряного вибуху	для наземного вибуху	для повітряного вибуху
у завалах			700 - 1700	1700 - 2400
суцільних			400 - 600	400 - 600
окремих	9.0	7.5	100 -200	100 - 200

Зона окремих пожеж охоплює частину зони середніх руйнувань (за наземного вибуху), усю зону слабких руйнувань (за повітряного вибуху частину її) і поширюється за межі осередку. На зовнішній її межі Uсв=100 - 200 кДж/м², за повітряного вибуху надлишковий тиск приблизно 7.5 кПа і радіус зони розраховують як: при повітряному вибуху;

- при наземному вибуху надлишковий тиск – 9.0 кПа і радіус: .

Приклад за завданням 12.3.Треба за видом ядерного вибуху (В – повітряний) і потужністю(500 кт) ядерного вибуху розрахувати розміри зон пожеж.

Розв’язування:

рРозміри зон пожеж можна розрахувати виходячи з характеристик зон, які наведено в таблиці 1.2.

Отримуємо такі розміри зон пожеж:

- у завалах: = 0.4 = 3.175 км

- суцільних: R = 0.6 =4.762 км

- окремих: R = 1.2 =9.524 км

Завдання 31.41.2.3 Визначення величини надмірного тиску та світлового імпульсу на певній відстані від центру ядерного вибуху в залежності від виду і потужності ядерного вибуху за таблицями

Ці завдання можна розв’язувати за допомогою таблиць 11.3 та 11.4 з характеристиками величин надмірного тиску і світлового імпульсу на певній відстані від центру ядерного вибуху.

Приклад за завданням 12.4. Визначити розміри зон руйнувань та пожеж у осередку ядерного ураження при наземному вибуху ядерного боєприпасуи потужністю 200 кт.

Розв’язування:

1) На межах зон повних, сильних, середніх та слабких руйнувань величина надмірного тиску складає відповідно 50, 30, 20 і 10 кПа.

У таблиці 21.3 (верхня строчка) знаходимо величину 50 кПа, а в першому стовпці зліва знаходимо потужність вибуху - 200кт. На пересіченні стовпцю та строки в знаменнику для наземного вибуху отримаємо відстань 2.2км, на якій буде спостерігатися така величина надлишкового тиску. Це і буде розмір(радіус) зони повних руйнувань. Аналогічно знаходимо розміри зон сильних, середніх та слабких руйнувань:

r_СИЛ. = 3.0 км, r_СЕР. = 3.8 км, r_СЛАБ. = 6.4 км

2)

Таблиця 1.3 – Значення величини надмірного тиску в залежності від потужності і виду вибуху

Читайте також:

1. IV етап. Практичне застосування одержаних даних.
2. IV. Робота над темою уроку
3. Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки пацієнта з симптомами ураження шкіри.
4. Алгоритм моделювання систем масового обслуговування
5. Алергія та анафілаксія, їх практичне значення .
6. Амстердам, Дельфт — осередки культури Нідерландів
7. Аналіз умов ураження людини електричним струмом.
8. Аналіз умов ураження людини електричним струмом.
9. Багатоканальні системи масового обслуговування
10. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
11. Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження.
12. Бактеріофаг, його природа і практичне застосування. Вплив бактеріофага на мінливість мікроорганізмів.

Переглядів: 408