Виконання складальних креслень

Складальне креслення – документ, який містить зображення складальної одиниці й інші дані, необхідні для її складання (виготовлення) та контролю.

Складальне креслення має містити:

1.Зображення складальної одиниці, яка дає уявлення про розташування та взаємний зв'язок складових частин і забезпечує можливість здійснення збирання та контролю складальної одиниці.

2.Розміри, граничні відхилення та інші параметри і вимоги, які повинні бути виконані або проконтрольовані за цим складальним кресленням.

3.Зазначення про виконання нероз'ємних з'єднань (зварних, паяних тощо).

4.Номери позицій складових частин, які входять у виріб.

5.Габаритні, установчі та приєднувальні розміри виробу.

6.Складальні креслення необхідно виконувати, зазвичай, із спрощеннями, які відповідають вимогам стандартів.

На складальних кресленнях допускається не зображати:

- фасок, округлень, проточок, заглиблень, виступів, накаток, насічок та інші дрібні елементи;

- зазорів між валом та отвором або болтом і отвором;

- кришок, щитів, кожухів, перегородок тощо, якщо необхідно показати складові частини виробу, які закриті ними. При цьому над зображенням роблять відповідний напис, наприклад: «Кришка поз. 4 не показана»;

- вироби, які розташовані за гвинтовою пружиною, зображеною лише перерізами витків (їх зображають до зони, яка умовно закриває ці вироби та визначається осьовими лініями перерізів витків).

На складальних кресленнях для спрощення дозволяється:

- показувати не розітнутими на розрізах складальні одиниці, на які оформлені самостійні складальні креслення;

- показувати зовнішніми контурами спрощено типові, закуплені та інші вироби, які широко використовуються (наприклад, електродвигуни тощо);

- давати повне зображення лише однієї з кількох однакових складових частин (коліс, опор та ін.), а решту зображувати спрощено зовнішніми контурами;

- показувати спрощені зображення кріпильних стандартних виробів (болтів, гвинтів, гайок, шпильок, шайб та ін.) у з'єднаннях.

Штрихування в розрізах і перерізах однієї і тієї ж деталі на всіх зображеннях повинно мати нахил 45° в один і той же бік і однакову відстань між лініями штрихування. Якщо в розрізі кілька деталей з одного матеріалу стикаються між собою, то штрихування слід урізноманітнити, змінюючи напрям його нахилу на протилежний, відстань між лініями штрихування або ж зсуваючи лінії штрихування однієї з деталей відносно іншої. Елементи, товщина яких на кресленні 2 мм і менше, в розрізах і перерізах тушують незалежно від матеріалу. Зварний, паяний, клейовий виріб з однорідного матеріалу в зборі з іншими виробами в розрізах та перерізах штрихують в один бік, показуючи межі між деталями виробу суцільними основними лініями (рис. 3.9).

Складові частини механізмів, що рухаються, на складальному кресленні слід показувати в закритому положенні, а для пояснення принципу роботи дозволяється показувати їх у відкритому або проміжному положенні штрих–пунктирною тонкою лінією з двома крапками (рисунок 3.10а).

На складальному кресленні всі складові частини виробу нумерують відповідно до номерів позицій, вказаних в специфікації цієї складальної одиниці. Номери позицій наводять на полицях ліній–виносок, які проводять від зображень складових частин суцільною тонкою лінією. Один кінець ліній–виносок, що перетинає лінію контуру, закінчується точкою, а інший – поличкою (рисунок 3.10б). Лінію–виноску закінчують стрілкою у тих випадках, коли зображення деталі мале, затушоване в перерізі або зображене в одну лінію (рисунок 3.10б). Лінії виноски не повинні бути паралельними лініям штрихування, а також не повинні перетинатися між собою і з розмірними лініями.

Цифри, які відповідають номерам позицій, проставляють завжди паралельно основному напису креслення поза контурами зображення. Номери позицій потрібно розміщувати на одній горизонтальній або вертикальній лінії. Тому, перед тим як креслити полички для номерів позицій, слід зробити розмітку: накреслити вертикальну тонку лінію, на якій буде розміщуватись початок полички для номерів позицій, які будуть виглядати як стовпець. Якщо одного вертикального розміщення позицій буде не досить, то можна зробити ще один вертикальний стовпець з іншого боку креслення або горизонтальний рядок зверху чи знизу (рисунок 3.10б).

Розмір шрифту цифр позицій повинен бути на два номери більшим, ніж у розмірних чисел, і на один розмір більшим, ніж у букв, що позначають розрізи, перетини тощо (рисунок 3.10б).

Номери позицій вказують на тих зображеннях, на яких відповідні складові частини проектують як видимі.

Допускається робити загальну лінію–виноску з вертикальним розташуванням номерів позицій для групи кріпильних деталей, які відносяться до одного й того ж місця кріплення (рисунок 3.10б).

Рисунок 3.10 – Правила виконання складальних креслень

До складального креслення обов'язково додають технічні вимоги. Заголовок «Технічні вимоги» не пишуть, а зразу починають написання з 1–го пункту у такій послідовності:

1) розміри, граничні відхилення розмірів, форми та розташування поверхні;

2) якість поверхонь, зазначення про їхнє покриття;

3) зазори, розташування окремих елементів конструкції;

4) вимоги, які ставлять до налагодження та регулювання виробу;

5) інші вимоги до якості виробів, наприклад, безшумність, вібростійкість, самогальмування тощо;

6) умови та методи випробувань;

7) зазначення про маркування та клеймування виробу;

8) правила транспортування та зберігання;

9) особливості умов експлуатації.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Позначення на кресленні нерознімних з'єднань	\|	Виконання креслень деталей

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.