• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Для варіантів І і ІІ

Відкориговані величини періодичності ТО і пробігу до КР перевіряються кратністю до середньодобового пробігу з наступним заокругленням їх до цілих значень сотень, крім того допустиме відхилення . Для розрахунків використовуємо числа кратності , ,

. (2.20)

Звідси відкоригована періодичність пробігу до ТО–1 з врахуванням середньо – добового пробігу становить

. (2.21)

Аналогічно визначається відкоригована періодичність до ТО–2 і пробігу до КР

, (2.22)

, (2.23)

, (2.24)

, (2.25)

де – відкорегована величина періодичності до КР.

2.1.2. Визначення кількості ТО і КР за цикл

Визначаємо кількість ТО за цикл формулами:

; (2.26)

, тому =1(КР); (2.27)

(2.28)

де – кількість ТО–2 за цикл;

– кількість ТО–1 за цикл.

Кількість ЩО за цикл визначається з розрахунком того, що прибирально – мийні роботи рекомендується проводити щоденно в міжзмінний час.

(2.29)

де – кількість ЩО за цикл.

2.1.3. Розрахунок коефіцієнтів технічної готовності і використання автомобілів

Коефіцієнт технічної готовності автомобілів визначаєм за допомогою формули:

(2.30)

де – кількість днів експлуатації автомобіля за цикл,

– кількість днів простою автомобіля в ТО і ремонті за цикл.

Кількість днів експлуатації автомобіля за цикл дорівнює кількості ЩО за цикл, тобто

(2.31)

(2.32)

де – коефіцієнт зменшення простою автомобілів в ТО і ПР за рахунок часткового виконання робіт в міжзмінний час;

Рекомендується приймати = 0,75–0,85.

Коефіцієнт використання автомобілів визначаємо за формулою

, (2.33)

де – кількість робочих днів автомобіля за рік,

– кількість календарних днів в році.

Рекомендовано приймати =305 (днів) за умови п’ятиденного робочого тижня

=331 (день) за умови шестиденного робочого тижня

– коефіцієнт простою технічно–справних автомобілів з експлуатаційних причин.

Рекомендовано приймати =0,90÷0,98

2.1.4. Визначення річного пробігу автомобіля

У випадку різно–маркового складу транспортних засобів у парку автомобілів ВАТ АТП здійснюємо приведення загальної кількості автомобілів до марки автомобілів, що задано завданням на проектування за формулою:

= + (автомобілів), (2.34)

де – приведена кількість автомобілів;

– кількість автомобілів заданої марки;

– загальна трудомісткість виконання ТО і ПР автомобілів інших марок;

– трудомісткість виконання ТО і ПР автомобіля заданої марки.

Річний пробіг парку автомобілів визначаємо за формулою:

(2.35)

У випадку одномаркового складу парку автомобілів річний пробіг визначаємо за формулою

(2.36)

де – інвентарна (спискова) кількість автомобілів.
2.1.5. Розрахунок коефіцієнтів переходу від циклу до року

Виробнича програма розраховується на поточний рік, тому для розрахунку коефіцієнту переходу від циклу до року використовуємо формулу:

(2.37)

де – коефіцієнт переходу від циклу до року

2.1.6. Визначення кількості ТО і КР автомобіля за рік

Кількість КР за рік становить:

(2.38)

Визначаємо кількість ТО за рік за формулами:

(2.39)

(2.39)

(2.40)

(2.41)

Визначаємо кількість обслуговувань на посту поглибленої діагностикиД–2 за рік:

= 1,2 , (2.42)

де – кількість з діагностичних дій з поглибленої діагностики за рік для парку автомобілів.

Визначаємо кількість обслуговувань на постах загальної діагностики Д–1 за рік:

=1,1 + , (2.43)

де – кількість діагностичних дій загальної діагностики за рік.

2.1.7. Визначення змінної програми ТО автомобілів

Змінну програму з ТО, ПР та діагностики визначають з метою вибору методу виконання ТО і ПР, а також вибору устаткування і оснастки.

Згідно «Положення про ТО і ремонт ДТЗ автомобільного транспорту» потоковий метод ТО–1 впроваджують для змінної програми не менше 15 обслуговувань, для ТО–2 – 8 обслуговувань, і для ЩО – не менше 50 обслуговувань.

Визначаємо змінну програму ТО за формулами:

(2.44)

де – кількість днів роботи зони ЩО в році;

с – кількість змін.

(2.45)

де – кількість днів роботи зони ТО–1 в році.

(2.46)

де – кількість днів роботи зони ТО–2 в році.

Визначаємо кількість діагностичних дій з загальної діагностики Д–1 за зміну:

(2.47)

де – кількість днів роботи поста Д–1 в році .

Визначаємо кількість діагностичних дій з поглибленої (по елементної діагностики Д–2 за зміну)

(2.48)

де – кількість днів роботи поста Д–2 в році.

На основі розрахунків вибираємо метод ТО і ПР

2.1.8. Визначення річного обсягу робіт з ТО і ремонту автомобілів

Річний обсяг робіт з ТО і ПР визначаємо із трудових затрат на одне обслуговування за формулами

; (2.49)

; (2.50)

; (2.51)

; (2.52)

, (2.53)

де – річний обсяг робіт ЩО;

– річний обсяг робіт ТО–1;

– річний обсяг робіт ТО–2;

– річний обсяг робіт СО;

– річний обсяг робіт ПР.

Результати розрахунків зводимо в таблицю

Таблиця 2.1 Річний обсяг робіт з ТО і ремонту автомобілів

Вид робіт	Позначення	Кількість обслуговувань за рік	Трудомісткість одного обслуговування (люд.год)	Річний обсяг робіт (люд.год)
Річний пробіг парку автомобілів (км)
ЩО
ТО–1
ТО–2
СО
ПР
Всього

Читайте також:

1. VI етап. Аналіз варіантів зміни цін конкурентами.
2. Варіантів захисту підсудного
3. Вибір варіантів технології та засобів машинного доїння
4. Вибір варіантів установки елементів
5. Визначення коректних варіантів вибору
6. Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
7. Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
8. Вихідні дані варіантів завдань
9. Вихідні дані варіантів розрахункової частини роботи
10. Гіпотеза як один із важливих варіантів розв’язання наукової проблеми.
11. Для структурних підрозділів без власних розрахункових рахунків дана позиція може бути визначена одним з наступних варіантів.

Переглядів: 469