Тема 1.2 Історія виникнення і розвитку ґрунтознавства

Ґрунтом і його властивостями людина почала цікавитися давно. Як тільки вона стала займатися землеробством, почала звертати увагу на кращі та гірші землі і розрізняти їх за певними ознаками. Досить великого рівня розвитку землеробство набуло в деяких країнах ще задовго до нашого літочислення (в Середній Азії, Китаї, Індії, Єгипті, а пізніше у Київській Русі).

Перші спроби узагальнення знань про ґрунт, які були нагромаджені землеробами, відносяться до античного періоду. Так, у творах давньогрецьких філософів Аристотеля і Теофраста трапляється поділ ґрунтів на прекрасні, добрі, родючі, сприйнятливі, виснажені, бідні і т.д. Проте розвиток ґрунтознавства як науки почався значно пізніше.

У кінці XVIII ст. і в першій половині XIX ст. у Західній Європі виникло дві гіпотези про ґрунт - агрогеологічна та агрикультурхімічна.

Прибічники агрогеологічного напряму (Фаллу, Берендт, Ріхтгофен та ін.) розглядали ґрунт як пухку гірську породу, яка утворилась із щільних гірських порід під впливом вивітрювання. Рослинам відводилась пасивна роль перехоплювачів елементів живлення, які вивільнюються під час вивітрювання.

Агрикультурхімічний напрям пов'язаний із роботами А.Теєра, Ю. Лібіха та ін. Представники цього напряму розглядали ґрунт лише як джерело поживних речовин. Така розбіжність у твердженнях цих вчених про ґрунт засвідчує, що вищезгадані напрями не створили основи для розвитку ґрунтознавства як науки.

В Росії перший звернув увагу на ґрунти і розробив теорію походження чорнозему видатний вчений Михайло Васильович Ломоносов. Він у своїй праці "Про шари землі" намагався з’ясувати походження ґрунту і дати йому характеристику. Основні його погляди не втратили свого значення і тепер.

Великий внесок у розвиток наукового ґрунтознавства зробили такі російські вчені як В.В. Докучаєв, П.А. Костичев, М.М. Сибірцев, П.С. Косович, В.Р. Вільямс. 0.0. Ізмаїльський, К.К. Гедройц, Л.І. Прасолов та ін.

Василь Васильович Докучаєв вперше з’ясував поняття ґрунту та його родючості, визначив місце ґрунту серед інших тіл природи і вивів найголовніші закони ґрунтоутворення, а також створив оригінальні для того часу методи ґрунтово-географічних досліджень. Він перший розробив наукову класифікацію ґрунтів, в основу якої були покладені генетичні ознаки, властиві самим ґрунтам, і сформулював найважливіші закони географічного поширення їх у природі.

Павло Андрійович Костичев заклав основу агрономічного ґрунтознавства і висунув ряд важливих теоретичних узагальнень, які пов'язали ґрунтознавство та землеробство. П.А. Костичев підкреслив тісний зв'язок утворення ґрунтів із життям рослин і визначав ґрунт як "верхній шар землі до тієї глибини, до якої доходить основна маса рослинних коренів".

У 1900 році був написаний перший підручник з ґрунтознавства, в якому узагальнив і творчо розвинув вчення.

Починаючи з 20-х рр. XX ст., ґрунтознавство доповнюється новими досягненнями. Зокрема Л.І. Прасолов, І.П. Герасимов, К.М.Іванова, М.М.Розов на біокліматичній основі розробили вчення про ґрунтово-біокліматичні пояси та області світу, про ґрунтові зони, фації і провінції.

Велике значення для вивчення еволюції ґрунтового покриву, меліоративної оцінки території і пошуків корисних копалин мало вчення про кору вивітрювання і геохімію ландшафтів, яке на біогеохімічній основі розробили Б.Б. Полинов, В.А. Ковда, М.А. Глазовська та ін.

Перші відомості про ґрунтовий покрив України датуються початком XIX ст., коли на основі кадастрових оцінювальних даних були складені ґрунтові карти європейської частини Росії.

Розвиток географії ґрунтів України пов’язані з дослідженнями В.В. Докучаєва в Полтавській губернії у 1888 - 1899 рр., в результаті яких були визначені загальні географічні та топографічні закономірності ґрунтового покриву Лівобережного Лісостепу.

У 1926-1928 рр. В.І. Крокос, Д.К. Біленко, Н.Б. Вернандер обстежували ґрунти на значній території лісостепової та степової зон України. Одержані дані разом з результатами попередніх досліджень були використані під час складання у 1928 р. першої карти України в масштабі 1 : 1000000.

Значний внесок в інтенсифікацію землеробства забезпечили великомасштабні ґрунтові обстеження земель у всіх господарствах України проведені у 1957-1961 рр.

М.К. Крупський, О.М. Грінченко, Г.С. Гринь, Г. О. Андрущенко та інші вчені - ґрунтознавці розробили методику великомасштабних обстежень ґрунтів України з деталізацією організаційної структури досліджень, номенклатури і діагностики, агровиробничого групування, на підставі чого були складені ґрунтові карти у масштабі 1:10000 і 1:25000 з комплектом спеціальних картограм та пояснювальним текстом до них і конкретними рекомендаціями щодо підвищення продуктивності земель. За результатами великомасштабних ґрунтових обстежень складено ґрунтові карти районів й областей, проведено агроґрунтове районування, дано якісну оцінку ґрунтів

У 1960-1970 рр. велика увага була приділена вивченню генезису та агрономічних властивостей поверхнево солонцюватих ґрунтів, буроземів подових грунтів, солодей та осолоділих грунтів, зрошуваних чорноземів, дерново-карбонатних ґрунтів, поверхнево оглеєних опідзолених ґрунтів Передкарпаття, реградованих ґрунтів, органогенних ґрунтів.

Питання генезису й еволюції техногенних ґрунтів у 1960- 1999 рр. досліджували М.О. Бекаревич, М.Т. Масюк, Л.В. Єтеревська, Р.М. Панас та ін.

Матеріали про еволюцію ґрунтів і ґрунтового покриву в умовах інтенсивного землеробства дозволили розробити новий номенклатурний список з детальною діагностикою, в якому ґрунти розділені як з урахуванням їх природної різноманітності, так і за впливом антропогенних чинників.

На сучасному етапі особливо підвищилась роль ґрунтознавства у раціональному використанні та охороні земель, правильній їх оцінці під час паювання, ефективного застосування добрив, розробки заходів щодо боротьби з ерозією та охорони ґрунтів.

Питання для самоперевірки

1 Що являє собою ґрунтознавство як наука?

2 Що вивчає загальне і спеціальне ґрунтознавство?

3 З якими науками тісно пов'язане ґрунтознавство?

4 Які існували передумови для виникнення ґрунтознавства як науки ?

5 Які вчені вважаються основоположниками наукового ґрунтознавства?

6 Яка роль М.В. Ломоносова у вивченні походження ґрунту?

7 Який внесок у розвиток ґрунтознавства зробили українські вчені-грунтознавці?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Тема 1.3. Поняття про ґрунт, місце, роль та функції його в біосфері

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.