ВУЛКАНОГЕННО-ОСАДОЧНІ ПОРОДИ

Вулканогенно-осадочні (пірокластичні) породи досить різноманітні, як за речовинним складом, так і за будовою. До них належать породи, які складаються, як з продуктів вулканічної діяльності, так і безпосередньо з осадочного матеріалу: уламкового, хемогенного, біогенного або глинистого. Вулканогенні компоненти можуть бути представлені уламками вулканічного скла або різних мінералів, що утворилися з лави, а також продуктами руйнування ефузивних порід, які складають жерло вулкану. Попадаючи на поверхню Землі, цей матеріал відкладається на поверхні землі, у водному середовищі, переноситься та змішується з нормальними осадовими формуваннями.

Таким чином, у формуванні вулканогенно-осадочних порід беруть участь з одного боку, процеси ендогенні (вулканічні виверження), з другого – процеси, характерні для осадочного седиментогенезу.

В основу класифікації вулканогенно-осадочних порід покладено співвідношення вулканогенного і безпосередньо осадочного і уламкового матеріалу. За цією ознакою виділяють три групи вулканогенно-осадочних порід: туфи, туфіти і туфоосадочні породи. Вміст пірокластичного та осадочного матеріалу в породах кожної з цих груп показано в таблиці.

Форма і розмір вулканогенних уламків може бути різною, тому за переважаючим вмістом складових компонентів виділяють наступні структурні групи вулканогенно-осадочних порід:

- пелітові (<0,01 мм);

- алеврит(0,01-0,1 мм);

- псамітові (0,1-1 мм);

- псефітові (>1 мм).

Таблиця 11.1

Групи порід	Вміст пірокластичного матеріалу, %	Вміст осадочного матеріалу, %
Туфи	90-95	10-5
Туфіти	50-90	5-10
Туфоосадочні породи
Туфопісковики	50-10	50-90
Туфоалевроліти	— // —	— // —
Туфопеліти	— // —	— // —
Туфобрекчії	— // —	— // —
Туфогравеліти	— // —	— // —
Туфоконгломерати	— // —	— // —
Інші

*Примітка: якщо в осадочній породі домішки пірокластичного матеріалу складають менше 10%, така порода відноситься до звичайних осадочних.

За розміром і формою вулканогенних і осадочних компонентів визначають і назву породи – туфітовий або туфогенний пісковик (алевроліт, гравеліт і т. д.). Досить широко розповсюджені туфопеліти, які складаються з пелітового матеріалу і вулканічного попелу, часто дуже зміненого.

Пірокластичні породи легко змінюються в процесі діагенезу і епігенезу. Вулканічне скло кислих різновидів піддається розкристалізації, що супроводжується окременінням породи. Продуктами перетворення вулканогенного матеріалу основного складу є хлорит і цеоліти. При більш глибоких змінах пірокластичні породи переходять у глини: з кислих туфів і туфітів утворюються каоліни, з середніх та основних – монтморилонітові (бентонітові) глини.

У випадку співвідношення вулканогенного, біогенного і хемогенного матеріалу (більше 50%) у назві породи відображаються обидві частини, наприклад, туфодіатоміти, туфосициліти, туфокарбонати і т. д.

Зовнішній вигляд вулканогенно-осадочних порід досить різноманітний. Вони можуть бути забарвлені в різні кольори. При високому вмісті вулканічного попелу переважають сірувато-зелені і бурі кольори різних відтінків, зустрічаються також жовті, фіолетові, чорні породи.

Якщо вміст вулканогенного матеріалу невисокий, забарвлення визначається осадочними компонентами.

Для туфів і туфітів характерна переважно пориста, плямиста, масивна текстура. Туфоосадочні породи формуються переважно у водному середовищі на певній віддалі від центру виверження вулкану, тому для них характерні різні типи шаруватості та інші текстури. Інколи в цих породах присутні органічні рештки.

Вулканогенно-осадочні породи формуються переважно в областях з інтенсивною вулканічною діяльністю в результаті сукупного накопичення і перетворення вулканогенного і нормального осадочного матеріалу. Крім того, відомі випадки формування таких порід у районах віддалених від вулканічних вогнищ на сотні і навіть тисячі кілометрів. Зокрема, лінзи і прошарки туфогенних порід, до складу яких входить вулканічний попіл, що був перенесений повітряними потоками з Кавказу, встановлений у кайнозойських і четвертинних відкладах Воронезької області і в осадочних товщах Криму.

Макроскопічний опис вулканогенно-осадочних порід проводиться за схемою звичайних осадочних порід. Мікроскопічно у туфопісковиках та туфоалевролітах можна виділити попіл вулканічного походження та мінерали характерні для нормальних осадочних порід.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Продовження таблиці 10.1	\|	Практичне значення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.