• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

КЛАСІВ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ

Перед молодшими школярами не стоїть проблема вибору професії, професійного самовизначення у вузькому значенні.Але поскільки професійне самовизначення взаємозв’язано з розвитком особистості на всіх вікових етапах,то молодший шкільний вік можно розглядати як підготовчий,закладаючий основи для професійного самовизначення в майбутньому.

Основною метою пропедевтики професийного самовизначення є формуванняу молодших школярів интересу до області трудової та професильної діяльності. Досягнення ціеї мети потребує виконання наступніх завдань:

-формування усвідомлених уявлень у світі праці і професій;

-розвиток інтелектуальної та емоційно-вольової сфери;

-розвиток рефлексіі та навчання самопізнанню;

-розвиток адекватної самооцінки.

Основне завдання педагога-використовувати усі можливості навчально-виховного процесу,щоб максимально приблизити дитину до професийної діяльності,враховуючи при цьому вікові особливості. Для молодших школярів характерна допитливість,сприйнятливість, емоційність.

Вони прагнуть бути гарними учнями, отримують задоволення навіть від незначних успіхів, радіють самому процесу пізнання. Дорослі, особливо вчителі, мають достатньо високий авторитет в молодших школярів. Всі ці особливості полегшують роботу вчителя.

Але як і будь який віковий період, молодший шкільний вік має свої проблеми.Вони в основному пов’язани з емоційно-ціннісним відношенням до себе.

В першу чергу, кожна дитина стикається з проблемою компетентності. Перед нею кожного дня виникають різноманітні пізнавальні завдання, яких неможливо уникнути; у дитини немає свободи дії, яка є у дорослих.Тому завдання вчителів та батьків допомогти дитині «навчитися сприймати свою некомпетентність в нових ситуаціях як привід навчитися чомусь,а не як дефект особистості або ознаку неминучої невдачі.»

Вчителю необхідно враховувати також особливості самооцінки молодших школярів:

-чим молодші діти, тим більше вони схильні оцінювати свою роботу не за реальними досягненнями, а за величиною докладених зусиль;

-спочатку формуються критерії оцінки по відношенню до інших, а потім по відношенню до себе;

-молодшому школяру важко оцінити особистісні якості.

З розвитком особистості молодшого школяра його знання про себе стають більш точними, зростає вміння разбиратися в своїх силах і можливостях, виникає прагнення діяти в певних ситуаціях, опираючись на власну самооцінку.

Психологічні особливості молодшого школяра похідні від ведучого вида діяльності-навчання.Це перший вид соціальної діяльності,з яким стикається школяр. Тому активність в навчанні є одночасно і умова, і результат, і засіб формування особистості молодшого школяра.

Критеріями сформованості готовності до професійного самовизначення молодших школярів є:

Когнітивний:

-наявність знань та правил поведінки в процесі виконання навчальної та трудової діяльності;

-уявлення про власні якості та можливості;

-вміння призводити самооцінку на певному рівні;

Мотивоційно-потребнісний:

-наявність інтересу до області трудової,навчальної та професійної діяльності;

-наявність сформованої мотивації на успішне виконання навчальної та трудової діяльності;

-прагнення до колективної праці;

Діяльнісно-практичний:

-прояв працелюбності,дисциплінованості,колективізму при виконанні навчальної та трудової діяльності.

Читайте також:

1. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
2. Аналіз професійного та виробничого ризиків
3. Величини, що вивчаються в курсі математики І – ІV класів
4. Вибухо1 і пожежонебезпечних речовин, речовин 1 і 2 класів небезпеч1
5. Вибухонебезпечні зони поділяються на 6 класів: В1, В1а, В1б, В1г, ВІІ, ВІІа; пожежонебезпечні — на 4 класи: П-1, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ.
6. Вибухонебезпечні зони поділяються на 6 класів: В1, В1а, В1б, В1г, ВІІ, ВІІа; пожежонебезпечні — на 4 класи: П-1, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ.
7. Види, типи і форми професійного спілкування
8. Види, типи і форми професійного спілкування
9. Види, типи і форми професійного спілкування.
10. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування. Стратегії спілкування.
11. Вимоги до професійного відбору
12. Вихідні дані для розрахунку середньорічної кількості учнів і класів середньої загальноосвітньої школи.

Переглядів: 374