Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
Особливості середземноморської моделі: низький рівень державних соціальних видатків у порівняні з попередніми моделями; низький рівень соціальних видатків балансується частково сильною підтримуючою роллю сімейних зв’язків. Сім’ї грають велику роль у забезпечені домівки та грошової підтримки; соціальні видатки переважно спрямовані на пенсії, існує значна сегментація платежів; соціальна система передбачає захист зайнятості та механізми раннього виходу на пенсію для вилучення певної частини осіб з ринку праці; проф.спілки є важливим елементом у централізованому процесі переговорів щодо зарплат та умов праці; рівень зайнятості, особливо для жінок, є досить низьким.
Для країн середземноморської моделі характерними є надмірні обсяги дефіциту
бюджету та державного боргу до ВВП, що перевищують Маастрихтські критерії конвергенції (3%; 60%).
Кризові явища в економіці та зарегульованість ринку праці призвели
до досить високого рівня безробіття. Низький ступінь залучення жінок до ринку праці призводить до неповного використання потенціалу робочої сили працездатного віку.
Відносно низький рівень видатків на НДДКР знижує можливість країн щодо сталого розвитку економіки в майбутньому (Швеція -3,3%, Фінляндія - 3,1%, Німеччина 2,3%, Франція 1,9% від ВВП).