• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ІІІ. Сталінградська битва, її наслідки та значення.

Після поразок радянських військ навесні 1942 року противник повністю перехопив стратегічну ініціативу і почав великомасштабний наступ на півдні. 23 серпня німецькі війська, прорвавши радянську оборону, вийшли до р. Волги. З 12 вересня бої точилися вже в самому Сталінграді. Оборону міста здійснювали частини 62-ї (командуючий генерал В. Чуйков), 64-ї (командуючий генерал М. Шумилов) армій. Оборонний період у ході Сталінградської битви тривав до 18 листопада 1942 р. Ворогові так і не вдалося взяти місто. І головна причина цього – героїзм і патріотизм радянських воїнів, наших прадідів і дідів. Коли точились бої за місто, генштаб розпочав підготовку наступальної операції під Сталінградом. Операція «Уран» склалася з двох основних етапів:

- Передбачалося перервати оборону противника, створити міцне зовнішнє кільце оточення;

- Знищити оточеного противника, якщо він не прийме ультиматум про здачу.

Для здійснення операції залучалися сили трьох фронтів:

· Південно-Західного (генерала М. Ватутіна);

· Донського (генерала К. Рокоссовський);

· Сталінградського (генерала А. Єременко).

Наступальний період радянських військ під Сталінградом тривав з 19 листопада 1942 по 2 лютого 1943 р. У результаті радянські війська, в районі села Совєтського, оточили 330-тис. угрупування ворога на чолі з фельдмаршалом фон Паулюсом. Оточеним висунуто ультиматум про здачу, який вони відхилили. Спроба німецького командування організувати деблокацію оточених частин групою армій «Дон» під командуванням Манштейна зазнала невдачі. 10 січня 1943 р. було розпочато операцію по знищенню оточеного угрупування ворога.

Наступ під Сталінградом переріс у загальний стратегічний наступ радянських військ. Який тривав до кінця березня 1943 р. Противника було відкинуто на 600-700 км і він змушений був перевести на радянсько-німецький фронт частини із заходу. Хоча в ході напруженої боротьби радянським військам довелося знову залишити Харків і Бєлгород, повернути втрачену стратегічну ініціативу ворогові так і не вдалося.

Таким чином, Сталінградська битва 17 липня 1942 – 2 лютого 1943 р. поклала початок докорінному переламу у ході Другої світової війни.

Значення цієї битви також у тому, що:

ü Збройні сили СРСР захопили стратегічну ініціативу і не втрачали її до повного розгрому нацистської Німеччини;

ü Сталінградська битва створила сприятливі умови для розгортання наступу всіх фронтів на Південно-Західному напрямі, сприяла успішним діям радянських військ під Сталінградом, на Кавказі, на інших ділянках фронту;

ü Розгром румунських та італійських армій поклав початок внутрішньополітичній кризі у цих країнах;

ü Перемога під Сталінградом активізувала рух Опору у Франції, Греції, Норвегії, Югославії, Албанії, Бельгії, в інших країнах;

ü Туреччина та Японія відмовилися розпочинати воєнні дії проти СРСР;

ü Зріс міжнародний авторитет СРСР. Зміцнилася антигітлерівська коаліція.

Домашнє завдання

Ладиченко Т.В. Тема №1, 3-30 стр.

Читайте також:

1. F) Наслідки демографічного вибуху.
2. Адміністративний арешт активів та його наслідки
3. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
4. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
5. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
6. Атлетичний конгрес 1894 року та його значення.
7. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
8. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки
9. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки
10. Безробіття, його види і наслідки.
11. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
12. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки

Переглядів: 2920