• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стративним правом.

Суб'єкт — особа, яка досягла до моменту здійснення про­ступку 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона — вина, мета, мотиви здійснення про­ступку.

Об'єктивна сторона — сукупність передбачених законом ознак, що характеризують зовнішні прояви проступку — Місце, час, спосіб і обстановка, що стосується проступку, і самі дії чи бездіяльність.

Адміністративна відповідальність настає за адміністративне правопорушення (проступок), є одним з різновидів юридичної відповідальності і означає обов'язок відповідати за свої проступки.

2. Види адміністративних стягнень.

Попередження офіційний осуд правопорушника, офор­млений письмово або зафіксований Іншим чином.

Штраф — стягнення з поруш­ника певної грошової суми.

Оплатне вилучення предмету який після примусового ви­лучення реалізується за раху­нок порушника, а йому пере­дається певна виручена сума. Таким предметом може бути незареєстрована мисливська рушниця.

Конфіскація- примусове, безоплатне перетворення майна у власність держави (предмети контрабанди).

Позбавлення спеціального пра­ва наданого цьому громадянинові (управління транс­портним засобом, заняття по­люванням).

Виправні роботи строком до 2-х місяців з відбуттям їх за місцем постійної роботи правопорушника та з утриманням до 20% його заробітку у прибуток держави. Цей вид покарання застосовується лише в судовому порядку.

Адміністративний арешт до 15 діб з використанням на фізичних роботах без оплати. Призначається лише у судовому порядку. Не застосовується цей вид покарання до вагітних, жінок які мають дітей віком до 1 2 років, до неповнолітніх, інвалідів І та її груп.

До іноземців та осіб без громадянства за санкцією прокурора можливе адміністративне затримання і видворення за межі України.

Порядок притягнення до адмінвідповідальності заснований на таких принципах:

- своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи;

- доказ проступку і вини;

- законність;

- рівність громадян;

- відкритий розгляд справи;

- забезпечення права на захист та інше.

Провадження за справою про адміністративне правопорушення починається, як правило, із складання відповідного протоколу уповноваженою на це посадовою особою. Протокол не складається, коли, наприклад, стягується штраф на місці і правопорушник цьому не перечить. (за безквитковий проїзд, порушення правил вуличного руху та інше.)

У протоколі зазначаються всі суттєві обставини правопорушення, особливо звертається увага на доказовий аспект, перевірку пояснень правопорушника, на забезпечення його прав.

З метою складання протоколу і для засвідчення особи правопорушника може бути доставлено до відділення міліції на строк не більше 3-х годин. При цьому допускається проведення особистого обшуку і огляду речей.

За загальним правилом адмінстягнення може бути накладено не пізніше 2-х місяців від дня скоєння правопорушення.

3.Особи та колегіальні органи, які мають право розглядати справи про адм.правопорушення.

Особи, які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення:

- Суддя

- начальник чи заступник начальника ВВС

- державтоінспектор

- ревізори потягів

- начальники митниць

- райвійськкоми

- головсанлікарі

- правові інспектори праці

Колегіальні органи:

- адміністративна комісія

- служба у справах неповнолітніх

- виконкоми селищних та сільських Рад та ін.

Справи, як правило, розглядаються компетентними органами за місцем скоєння правопорушення з участю порушника. Можуть бути викликані свідки, потерпілі, експерти, перекладачі. Інтереси притягненого до відповідальності може захищати адвокат. У розгляді справи може брати участь і прокурор. З'ясовуються всі обставини справи, розмір збитку, наявність у адмінпроступку складу злочину. Про прийняття рішення скла­дається мотивована постанова про накладення адмінпокарання або припинення справи.

Постанова може бути оскаржена у 10-денний строк від дня ви­несення або опротестована прокурором.

4. Співвідношення переконання і примусу.

Державні органи управління у своїй діяльності застосовують не лише засоби примусу, вони зобов'язані керуватися принципом переконання

При цьому переконання повинно бути головним методом реалізації функцій і завдань виконавчо-розпорядницької діяльності. Необхідно орієнтуватися на добровільне виконання вимог за­кону громадянами і посадовими особами.

Переконання - це система заходів виховного, роз'яснювального і заохочувального характеру для позитивного впливу на свідомість І поведінку особи.

Засоби переконання :

- виховання

- роз'яснення

- агітація

- показ кращих прикладів

- заохочення

- критика та ін.

Метод переконання сприяє попередженню правопорушень При необхідності він доповнюється і методом примусу.

5. Адміністративний примус.

Адміністративний примус- Це застосування компетентними органами передбачених зако­ном засобів впливу з метою забезпечення встановленого поряд­ку управління, громадської безпеки, боротьби з правопорушен­нями, притягнення порушників до відповідальності.

Види пимусу:

- попереджувальні (перевірка документів, заборона виходу на лінію несправного транс­порту та ін.)

- заходи адміністративного припинення (вимоги працівника міліції припинити протиправну поведінку, затрймання, огляд).

- примусове лікування

- безпосередній фізичний вплив (застосування спеціальних за­собів, зброї)

- заходи адміністративного стягнення (штраф, конфіскація, арешт).

Читайте також:

1. Види угод за звичаєвим правом.
2. Державно-примусове поняття права: право є те, що держава наказує вважати правом. Це сукупність норм, виконання яких захищається і гарантується державою.
3. Мораль як форма суспільної регуляції. Взаємозв’язок моралі зі звичаями, традиціями, правом.
4. Під предметом права розуміють сукупність суспільних відносин, які можна і потрібно врегулювати правом.
5. Поняття робочого часу за трудовим правом. Види тривалості робочого часу
6. Уперше у сучасному розумінні термін “фінансове право” був вжитий у 1855 році. До цього застосовували словосполучення “фінансова наука”, яке ототожнювали з фінансовим правом.

Переглядів: 541