Тема 4. Основні засоби.

Чинники зростання продуктивності праці.

1. Матеріально-технічні: механізація і автоматизація виробництва; зміна діючих технічних засобів на прогресивніші; впровадження прогресивних технологічних процесів; застосування економічних видів сировини та матеріальних ресурсів.

2. Організаційні: удосконалення управління та організації виробництва і праці; збільшення реального фонду робочого часу; створення раціональних структур управління.

3. Структурні зрушення у виробництві: зміна структури асортименту.

4. Зміна обсягів виробництва: відносне зменшення чисельності працюючих відносно обсягів виробництва.

5. Соціальні: створення відповідного морально-психологічного клімату в колективі; моральне заохочення працюючих; поліпшення системи підготовки і перепідготовки персоналу.

6. Економічні: удосконалення систем оплати праці; застосування систем участі робітників у прибутках.

7. Введення та освоєння нових виробництв.

1. Поняття, класифікація і структура основних засобів підприємства

2. Методи оцінки основних засобів

3. Амортизація основних засобів

4. Характеристика процесу відтворення основних засобів. Лізинг як форма оновлення основних засобів

5. Оцінка ефективності використання основних засобів. Напрямки підвищення ефективності їх використання

1. Поняття, класифікація і структура основних засобів підприємства

Згідно з п.4 П(С)БО 7 основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше року).

Згідно п. 1.14.138 ст. 14 ПКУ основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Класифікація основних засобів:

1. За приналежністю – власні та орендовані.

2. За використанням – діючі і недіючі (ті, що знаходяться на складі, у запасі, на консервації).

3. За участю в діяльності підприємства та з метою нарахування амортизації згідно податкового обліку – виробничі та невиробничі (не беруть безпосередньої участі у процесі виробництва, задовольняючи соціальні потреби працівників підприємства - житловий фонд, медичні заклади, заклади громадського харчування). В податковому обліку не амортизуються невиробничі основні засоби - капітальні активи, які не використовуються в господарській діяльності підприємства. Серед невиробничих можуть бути основні засоби об’єктів охорони здоров’я, культури, освіти та інші, які перебувають на балансі підприємства.

4. За характером участі у виробничому процесі: активна частина основних засобів – засоби, що безпосередньо діють на предмети праці або забезпечують регулювання засобів праці (наприклад, устаткування, інструмент, пристрої та прилади для вимірювання тощо). Основні елементи активної частини визначають величину виробничої потужності підприємства, технічний рівень виробництва та продуктивності праці.; пасивна частина -основні засоби, які створюють умови для здійснення процесу виробництва і забезпечують його нормальне функціонування (наприклад, будівлі і споруди). Як правило, термін експлуатації об’єктів активної частини основних засобів коротший за відповідний показник по об’єктам пасивної частини. Тому, за інших рівних умов, інвестуючи капітал переважно в пасивну частину основних засобів, підприємець не очікує на швидке його відшкодування. З цієї причини часто для ведення бізнесу застосовуються орендовані будівлі та приміщення, що не передбачає відволікання з обороту значних коштів і заморожування їх на тривалий термін. В цьому випадку у складі основних засобів переважає активна частина.

З метою наочного зображення сукупності основних засобів підприємства і зручності аналізу їх складу застосовується категорія структури. Структура основних засобів – це співвідношення між вартістю окремих груп основних засобів та їх загальною вартістю, виражене у відсотках.

Структура основних засобів визначає темпи повернення основного капіталу, інвестованого в підприємство. Чим більша частка пасивних елементів основних засобів у її складі, тим на довший термін повернення основного капіталу має розраховувати підприємець. Особливості структури основних засобів зумовлені специфікою галузі економіки, до якої належить підприємство, метою підприємницької діяльності, характером процесу відтворення основних засобів, методикою їх оцінки тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Трудовий потенціал України	\|	Амортизація основних засобів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.