Первісне нагромадження капіталу: суть та особливості в Україні

Тема 7. Капітал і наймана праця

7.1. Первісне нагромадження капіталу: суть та особливості в Україні

7.2. Перетворення грошей на капітал. Загальна формула руху капіталу

7.3. Капітал як економічна категорія. Теорії капіталу

7.4. Капітал і наймана праця. Робоча сила як товар

7.5. Механізм самозростання додаткової вартості

7.6. Норма і масса додаткової вартості

7.7. Винагорода за працю. Заробітна плата: суть, форми і системи

7.8. Номінальна і реальна заробітна плата. Мінімальна заробітна плата та її критерії

Під первісним нагромадженням капіталу розуміють створення умов в економіці для одночасного виникнення як капіталу, так і найманої праці. Завдяки цим умовам з'являються суб'єкти – власники капіталу, з однієї сторони; і одночасно суб'єкти – власники ресурсу праця, з іншої сторони.

К. Маркс під первісним нагромадженням капіталу розумів історичний процес відокремлення виробника від засобів виробництва, зосередження засобів виробництва в руках небагатьох і перетворення їх у капітал. Таким чином, економічною основою первісного нагромадження капіталу стала диференціація – розорення одних і збагачення інших дрібних товаровиробників міста і села. Історично прискорення розвитку капіталістичних (ринкових) відносин відбулося завдяки "обезземеленню" селян. Втративши землю і втративши можливість вести власне господарство, селяни змушені були переселятись у міста і найматись на роботу до підприємців (власників капіталу).

В Англії, яка раніше за всіх (XVI – XVII ст.) стала на шлях капіталізму, розвиток ткацького виробництва вимагав розвитку вівчарства як постачальника шерсті, а останнє зумовило перетворення земель у пасовища для овець.

Скорочення землеробства через розвиток вівчарства значною мірою обмежило потребу в селянській праці незначної кількісті доглядачів-пастухів. Це й було основною причиною того, що значна маса селян, які позбулися власних земель, змушена була шукати роботу у містах. Таке явище дало змогу одному із утопістів Т. Мору у праці "Утопія" написати: "Вівці поїдають людей".

На місці значної кількості дрібних землевласників на селі з'являється відносно незначна кількість крупних селянських господарств, очолюваних фермерами, – власниками капіталу на селі. Одночасно розвиток промисловості (ткацького виробництва, зокрема) у містах, сприяв появі власників капіталу і у містах.

Селяни, які втратили свою землю, фактично стали носіями найманої праці.

В Україні процес створення розвинутих ринкових відносин здійснюється також завдяки первісному нагромадженню капіталу. Власники капіталу з'являються в процесі роздержавлення та приватизації підприємств, землі та інших об'єктів виробничого та невиробничого призначення; особами найманої праці стають, насамперед, ті, які звільняються з роботи з різних причин.

Одночасно в носіїв найманої праці перетворюються і випускники навчальних закладів, які одержують так звані вільні дипломи.

Звичайно, ці процеси відбуваються небезболісно: серед власників капіталу з'являються так звані "олігархи", які зосередили у своїй власності величезний капітал, тоді як переважна маса людей є бідними, або живуть на грані бідності; особи найманої праці, ставши безробітними, довгий час не можуть знайти відповідну роботу, втрачають кваліфікацію, вони і їх сім'ї також змушені жити в економічних злиднях.

Однак ці крайності в процесі трансформації економіки згладжуються, поступово (хоча й не так швидко, як хотілося б) розвивається підприємництво (підприємець – власник капіталу, представник середнього класу), налагоджується виробництво на підприємствах, де раніше воно було зупинене, скорочується безробіття.

Тобто, процес становлення власників капіталу і власників робочої сили дедалі більше стає цивілізованим.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інфляція, її суть, види і причини виникнення	\|	Перетворення грошей на капітал. Загальна формула руху капіталу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.