• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Облік місцевих податків

У відповідності зі ст. 15 Закону України «Про систему оподатковування» до місцевих податків відносять:

1) податок з реклами;

2) комунальний податок.

Крім того, цією же статтею встановлені місцеві збори:

1) готельний збір;

2) збір за паркування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

5) курортний збір;

6) збір за участь на бігах на іподромі;

7) збір за виграш на бігах на іподромі;

8) збір з людей, що беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

9) збір за право використання місцевої символіки;

10) збір за право проведення кіно - і телезйомок;

11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і
лотерей;

12) збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що
направляється за кордон;

13) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг;

14) збір із власників собак.

Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм нарахування і порядок їхньої оплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку й у границях граничних розмірів ставок, установлених законами України, крім збору за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що направляється за кордон, що встановлюється обласними радами.

Розглянемо порядок нарахування й облік місцевих податків.

Облік податку з реклами.Юридичні особи і громадяни — замовники реклами у відповідності зі статтею 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56 «Про місцеві податки і збори» (далі — Декрет) є платниками податку з реклами у випадку введення органами місцевого самоврядування на своїй території цього виду платежу.

Об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення і розміщення реклами. Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, що передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, одягу, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна на вулицях, площах, магістралях, будинках, транспорті й інших місцях.

Граничний розмір податку з реклами не повинний перевищувати 0,1% вартості послуг за розміщення одноразової реклами і 0,5 % за розміщення реклами на тривалий час.

Податок з реклами сплачується при оплаті послуг за встановлення і розміщення реклами.

Особливістю цього місцевого податку є те, що він сплачується не завжди замовником реклами.

Якщо підприємство — рекламодавець замовляє будь-який вид реклами свого підприємства в іншого підприємства — рекламодавця, то нарахована сума податку з реклами, розрахована по ставках, визначеним у Декреті Кабінету Міністрів від 20.05.93 р. № 56/93 «Про місцеві податки і збори», перелічується підприємству-рекламісту, а той уже, зібравши всі надходження за податком з реклами, перелічує його в місцевий бюджет у встановлений термін.

Наприклад:підприємство А — рекламодавець замовило в підприємства Б — рекламіста установку і розміщення рекламних щитів у місті на тривалий час. Сума договору без податку на додаткову вартість склала 2000 грн. Тоді податок з реклами складе, при ставці 0,5 % від вартості послуг, 10 грн.

У бухгалтерському обліку підприємства А — рекламодавця ця операція відіб'ється в такий спосіб (при наявності акта виконаних робіт):

Дт23(91,92)-Кт377.

«Розрахунки з іншими кредиторами» — 2010 грн.

Дт 641 - Кт 377 - 400 грн.

Перераховано за виконані послуги:

Дт 377-Кт 311-2410 грн.

Одночасно сума 2010 грн. включиться у валові витрати.

У бухгалтерському обліку підприємства Б — рекламіста ця операція буде відбита в такий спосіб:

Дт 377 - Кт 702 - 2400 грн.,

Дт 702 — Кт 641 (субрахунок «Податку реклами») — 10 грн.

Одночасно сума 2000 грн. включиться у валовий доход.

При одержанні оплати від підприємства А буде зроблений бухгалтерський запис:

Дт 311-Кт 377-2410 грн.

Перерахування податку з реклами в місцевий бюджет виробляється при оплаті послуг за встановлення реклами, тобто у відповідному податковому періоді.

Не слід нараховувати податок з реклами на різні рекламні заходи, що робить саме підприємство з метою підвищення попиту на свою продукцію (роботи, послуги). У цьому випадку відповідно до пп. 5.4.4 Закони України про ОПП усі витрати на рекламну діяльність будуть включатися до складу валових витрат, а в бухгалтерському обліку — у собівартість.

Облік комунального податку.Даний податок уведений практично у всіх містах України. Першою особливістю при численні комунального податку є те, що він перелічується в місцеві бюджети незалежно від результатів господарської діяльності підприємства.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р. № 56/93 граничний розмір комунального податку не повинний перевищувати 10 % річного фонду оплати праці, обчисленого з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Неоподатковуваний мінімум у даний час складає 17 грн. Таким чином, сума комунального податку щомісяця розраховується шляхом множення 1,7 грн.(10 % від 17 грн.) на средньооблікову чисельність працівників.

В даний час числення средньооблікової чисельності працівників виробляється за методикою, викладеної в Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.95 р. № 171.

Даною Інструкцією передбачені два показники:

- средньооблікова чисельність на визначену дату;

- средньооблікова чисельність працівників.

Інструкцією передбачені два варіанти числення средньоблікової чисельності:

- средньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу;

- средньооблікова чисельність усього персоналу в еквіваленті повної
зайнятості.

Міністерство статистики України листом від 13.02.96 р. № 04-2-7.60 роз'яснило, що в компетенцію Міністерства статистики не входить визначення показника, виходячи з якого, повинні сплачуватися податки, однак необхідно врахувати, що якщо раніш при сплаті і численні податків враховувався показник «средньооблікова чисельність», те в новій Інструкції йому ідентичний показник «средньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу». Виходячи з цього при численні комунального податку необхідно користатися саме методикою визначення средньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.

Основними формами первинної облікової документації для визначення кількісного складу працівників є:

- наказ (розпорядження) про прийняття на роботу, перекладі на іншу
роботу, припиненні трудового договору;

- особиста картка;

- наказ (розпорядження) про надання відпустки;

- табель обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної
плати;

- розрахунково-платіжні відомості, платіжні відомості;

- особові рахунки й інші документи, затверджені у встановленому
порядку, що характеризують чисельність працівників і їхній доход у грошовій,
натуральній формі, а також розміри пільг і компенсацій.

Головною особливістю обчислення средньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу є те, що в средньоблікової чисельності працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору і тривалості робочого часу. Тому в підрахунок средньооблікової чисельності не входять працівники, прийняті на роботу із сумісництва, основне місце роботи яких знаходиться на іншім підприємстві, а також ті, котрі мають основне місце роботи на підприємстві (вони вже потрапили в підрахунок за основним місцем роботи). Необхідно брати в сумісників, що працюють на інших підприємствах, довідку від цих підприємств про те, що зазначені працівники враховані при численні средньооблікової чисельності цих підприємств і за них сплачений комунальний податок.

Декретом Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93р. № 56/93 визначений перелік підприємств, що звільнені від сплати комунального податку. Але перелік цей може доповнюватися за рішенням місцевих органів самоврядування.

Необхідно враховувати, що від сплати комунального податку звільняються підприємства (організації, установи), цілком звільнені від сплати податку на прибуток. Перелік і умови, при яких ці організації звільняються від сплати податку на прибуток, зазначений у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97 — ВР, із внесеними змінами.

Тільки у випадку повного дотримання умов, обговорених у Законі України, підприємство (організація) буде мати пільгу з комунального податку. Якщо ж підприємства займаються іншими видами діяльності, то вони є платниками комунального податку.

Бухгалтерський і податковий облік комунального податку полягає в нарахуванні податку відповідно до чисельності і мінімальній заробітній платі за звітний місяць.

Наприклад, у січні средньооблікова чисельність на підприємстві склала 50 чоловік, неоподатковуваний мінімум оплати праці — 17 чоловік. Фонд оплати праці для обкладання складає 850 грн. (50x17). При 10 % сума податку складе 8,50 грн. (850x10:100), що буде відбита в звітності по комунальному податку.

Цікаво і те, що навіть якщо зарплата фактично не нараховується, то комунальний податок платити все рівно необхідно, тому що Декрет КМУ № 56/93 не установив зв'язку комунального податку і нарахованого фонду оплати праці. Відображення на рахунках:

Дт 23, 91, 92 - Кт 641 (субрахунок «Комунальний податок») - одночасно сума 8,50 грн. включається у валові витрати.

Перерахування комунального податку в бюджет:

Дт641-КтЗП.

Звітність (розрахунок сплати комунального податку) складається щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного періоду. Сума переплати податку в бюджет зараховується в рахунок сплати комунального податку на наступні періоди. Однак по закінченні фінансового року рекомендується підтвердити бажання зарахувати переплату з комунального податку на майбутнє листом у податкову інспекцію.

Форма розрахунку податку приведена нижче.

Читайте також:

1. IX. Відомості про військовий облік
2. IX. Відомості про військовий облік
3. Автоматизовані форми та системи обліку.
4. Адміністрування податків
5. Адміністрування податків і зборів.
6. Акції та їх облік
7. Акції та їх облік
8. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
9. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
10. Аналітичний та синтетичний облік ГП
11. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
12. Аудит на підприємствах з комп’ютеризованим бухгалтерським обліком

Переглядів: 672