• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

І. Відповідальність

1.1.Психологи несуть особисту відповідальність за свою роботу.

1.2.Психологи зобов'язані всіляко запобігати і не допускати анти-гуманних наслідків у своїй професійній діяльності.

1.3. Психологи повинні утримуватись від будь-яких дій чи заяв, що загрожують недоторканності особи; не мають права використову­вати свої знання і становище з метою приниження людської гіднос­ті, пригнічування особистості або маніпулювання нею; несуть від­повідальність за додержання пріоритету інтересів людини. 1.4.На психологів покладається відповідальність за надійність ви­користовуваних методів і програмного забезпечення, валідність об­робки даних досліджень, у тому числі і тих, які проводяться з вико­ристанням комп'ютерних технологій.

1.5. Психологи застосовують лише ті знання, якими вони володі­ють відповідно до своєї кваліфікації, повноважень і соціального статусу.

Не варто забувати, що психолог нестиме юридичну відповідаль­ність, як і будь-який інший спеціаліст, громадянин держави, якщо він по­рушив Закон України навмисно, явно і його вину доведено.

У нашому законодавстві є статті, які стосуються, наприклад, мо­рального збитку. Клієнт може довести, що в результаті дій психолога йому було завдано моральних збитків. Якщо провина психолога не підпа­дає під дії правового поля, то максимум., що йому загрожує, - це певні стягнення, виключення з асоціації чи школи. При цьому він усе одно може працювати психологом, і ніхто цього не заборонить, оскільки про випад­ки, коли б анулювався диплом спеціаліста державного закладу, невідомо. За ненавмисні помилки психолог відповідає лише перед клієнтом, перед професійним співтовариством і перед самим собою. Останнє - найтяж­че покарання, як вважають самі психологи.

Для клієнтів, які незадоволені роботою психолога, є ще один шлях -звернутися в Товариство із захисту прав споживачів зі скаргою про пога­ну якість наданих послуг. Але це, звісно, в тому разі, якщо вони звертали­ся за психологічною допомогою в комерційну організацію. Психолог, який працює, наприклад, у школі, навряд чи потрапить під юрисдикцію Това­риства із захисту прав споживачів.

Стосовно психолога використовується принцип, аналогічний принци­пу презумпції невинності у судочинстві. Провина психолога в порушенні етичного кодексу повинна бути доведена комісією з етики Товариства психологів України. На сьогодні практично невідомі випадки, щоб когось із психологів притягнули до карної чи адміністративної відповідальності за порушення етичних норм або неправильні дії у професійній галузі.

II. Компетентність2.1. Психологи постійно поповнюють свої знання про нові наукові досягнення в галузі їхньої діяльності, беруться за розв'язання тільки тих завдань, які належать до сфери їх компетенції. У разі непо­сильності завдання психологи передають його іншому досвідчено­му фахівцеві або допомагають людині, яка звернулася за підтрим­кою, налагодити контакт з професіоналами, що можуть надати аде­кватну допомогу.

2.2.Психологи не застосовують методів і процедур, не апробова­них центральними органами Товариства психологів України. У тих випадках, коли психологічні методики лише проходять випробува­ння (з дозволу контрольних органів Товариства), психологи, прово­дячи експеримент з обмеженим контингентом досліджуваних, по­переджають їх про застосування неперевірених методів і технічних пристроїв або про свій недостатній рівень оволодіння ними.

2.3.Психолог публікує під своїм ім'ям лише ту працю, яка повніс­тю виконана ним самим або містить істотний власний внесок; не допустима публікація з метою особистої, матеріальної вигоди недо­статньо підготовлених праць, невалідизованих методик, а психолог не може виконувати практичної роботи, не маючи належної квалі­фікації та досвіду.

2.4.Психолог прагне до адекватних знань про свої індивідуальні якості й особливості та визначення меж власних професійних мож­ливостей. Особистісні психологічні проблеми (які негативно впли­вають на якість виконання обов'язків) можуть бути показником професійної непридатності і мають якомога швидше коригуватися та розв'язуватися психологом.

Читайте також:

1. IV. Відповідальність сторін
2. Адміністративна відповідальність
3. Адміністративна відповідальність
4. Адміністративна відповідальність
5. Адміністративна відповідальність
6. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
7. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
8. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил
9. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
10. Адміністративна відповідальність осіб, винних в порушенні податкового законодавства
11. Адміністративна відповідальність та строки адміністративної відповідальності
12. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень.

Переглядів: 1372