Види енергетичних прогнозів.

Прогнози можуть розрізнятися за метою, характером, обґрунтованістю (розрахунковою основою), тривалістю періоду, на який розробляється прогноз, залежністю і впливом об'єкта прогнозування на суміжні об'єкти й сфери. Для вирішення практичних завдань використовується така класифікація прогнозів (рис.1):

1. За ступенем вірогідності (імовірності) розрізняють:

• гіпотетичні прогнози, основу яких становить вивчення загальних тенденцій розвитку науки і техніки та в складанні яких важливу роль відіграють експертні оцінки фахівців, отримані значною мірою за допомогою інтуїції, тобто передчуття, здогаду, проникливого передбачення, які, однак, ґрунтуються на знанні предмета;

• аналітично-розрахункові прогнози, які, на відміну від гіпотетичних, базуються на аналізі динаміки наявних статистичних показників і різних розрахунків, здійснюваних за допомогою екстраполяції, інтерполяції, обробки динаміки статистичних рядів показників, кореляційних залежностей, зіставлення показників прогнозованого об'єкта з іншими об'єктами спостережень;

• планово-розрахункові прогнози, найбільш типовим видом яких є прогнози виконання плану. Основу планово-розрахункових прогнозів, як правило, складають різні варіанти вихідних подій.

Складання будь-якого плану супроводжується певною мірою прогнозом виконання плану. Для цього до всіх основних форм усіх видів планів вводиться графа «очікуване виконання плану попереднього періоду», що підкреслює ймовірні моменти, властиві будь-якій формі планування. Ступінь цих відхилень від первісних даних звичайно невеликий. Тому можна вважати, що здебільшого планово-розрахункові прогнози мають високий ступінь точності.

2. За тривалістю циклу прогнозуванняпрогнози доцільно розподілити так:

• прогнози на дуже віддалену перспективу, наприклад, в енергомашинобудуванні на термін більше 30 років;

• довгострокові прогнозив електроенергетиці, переважно на термін більше 15 років;

• короткострокові прогнозина терміни переважно від 1 до 5 років.

Типовим прикладом короткострокового прогнозу для електроенергетики є прогноз стану водного режиму в ріках країни й окремих районів, а звідси – розподілу вироблення електроенергії між гідравлічними і тепловими станціями за місяцями року, окремими видами і потужностями енергоустаткування, зокрема, використовуваного при базовому і піковому навантаженнях.

3. За масштабністю прогнозуванняпрогнози поділяються на сублокальні, локальні, суперлокальні, субглобальні і глобальні. Приклад сублокального прогнозу – прогноз роботи виробничої бригади щодо виконання плану. Приклад глобального прогнозу – визначення впливу науково-технічної революції на світову економіку. Стосовно енергетики доцільно використовувати таке групування прогнозів за розмірами, масштабністю:

• сублокальні–прогнози, що обмежуються даними розвитку одного енергетичного підприємства;

• локальні–ті, що передбачають прогнозування в межах енергетики;

• глобальні– прогнози, які охоплюють усі рівні прогнозування в електроенергетиці з урахуванням обопільного впливу цієї галузі і народного господарства;

Усі типи прогнозів утворюють три основні групи з огляду на методичні особливості розроблення та різну вихідну інформацію:

• прогнозування за допомогою статистичних методів: ґрунтується, як правило, на достовірних вихідних даних, наявній динаміці розвитку певної сфери досліджень, матеріального рівня виробництва, ресурсів тощо, виявленні кількісних тенденцій подальшого розвитку прогнозованого об'єкта шляхом застосування статистичних методів – екстраполяції з різними її модифікаціями, інтерполяції, експонентного аналізу та ін.;

• прогнози, здійснювані переважно на основі експертних оцінок фахівців, зокрема, за допомогою різних видів анкетування та їх подальшої обробки, головним чином, за допомогою математичної статистики;

• прогнози, розроблення яких ведеться одночасно статистичними й експертними методами (комбіновані)з використанням проектування моделей і застосування зворотного зв'язку для усунення можливих помилок у судженнях експертів.

Використання прогнозів різних типів, їх поєднання для створення адекватних ситуації суджень щодо розвитку енергетичної галузі в майбутньому залежить від завдань, що ставляться при розробленні того чи іншого прогнозу, та певною мірою визначає застосовувані методи розроблення прогнозів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.