• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види енергетичних прогнозів.

Прогнози можуть розрізнятися за метою, характером, обґрунтованістю (розрахунковою основою), тривалістю періоду, на який розробляється прогноз, залежністю і впливом об'єкта прогнозування на суміжні об'єкти й сфери. Для вирішення практичних завдань використовується така класифікація прогнозів (рис.1):

1. За ступенем вірогідності (імовірності) розрізняють:

• гіпотетичні прогнози, основу яких становить вивчення загальних тенденцій розвитку науки і техніки та в складанні яких важливу роль відіграють експертні оцінки фахівців, отримані значною мірою за допомогою інтуїції, тобто передчуття, здогаду, проникливого передбачення, які, однак, ґрунтуються на знанні предмета;

• аналітично-розрахункові прогнози, які, на відміну від гіпотетичних, базуються на аналізі динаміки наявних статистичних показників і різних розрахунків, здійснюваних за допомогою екстраполяції, інтерполяції, обробки динаміки статистичних рядів показників, кореляційних залежностей, зіставлення показників прогнозованого об'єкта з іншими об'єктами спостережень;

• планово-розрахункові прогнози, найбільш типовим видом яких є прогнози виконання плану. Основу планово-розрахункових прогнозів, як правило, складають різні варіанти вихідних подій.

Складання будь-якого плану супроводжується певною мірою прогнозом виконання плану. Для цього до всіх основних форм усіх видів планів вводиться графа «очікуване виконання плану попереднього періоду», що підкреслює ймовірні моменти, властиві будь-якій формі планування. Ступінь цих відхилень від первісних даних звичайно невеликий. Тому можна вважати, що здебільшого планово-розрахункові прогнози мають високий ступінь точності.

2. За тривалістю циклу прогнозуванняпрогнози доцільно розподілити так:

• прогнози на дуже віддалену перспективу, наприклад, в енергомашинобудуванні на термін більше 30 років;

• довгострокові прогнозив електроенергетиці, переважно на термін більше 15 років;

• короткострокові прогнозина терміни переважно від 1 до 5 років.

Типовим прикладом короткострокового прогнозу для електроенергетики є прогноз стану водного режиму в ріках країни й окремих районів, а звідси – розподілу вироблення електроенергії між гідравлічними і тепловими станціями за місяцями року, окремими видами і потужностями енергоустаткування, зокрема, використовуваного при базовому і піковому навантаженнях.

3. За масштабністю прогнозуванняпрогнози поділяються на сублокальні, локальні, суперлокальні, субглобальні і глобальні. Приклад сублокального прогнозу – прогноз роботи виробничої бригади щодо виконання плану. Приклад глобального прогнозу – визначення впливу науково-технічної революції на світову економіку. Стосовно енергетики доцільно використовувати таке групування прогнозів за розмірами, масштабністю:

• сублокальні–прогнози, що обмежуються даними розвитку одного енергетичного підприємства;

• локальні–ті, що передбачають прогнозування в межах енергетики;

• глобальні– прогнози, які охоплюють усі рівні прогнозування в електроенергетиці з урахуванням обопільного впливу цієї галузі і народного господарства;

Усі типи прогнозів утворюють три основні групи з огляду на методичні особливості розроблення та різну вихідну інформацію:

• прогнозування за допомогою статистичних методів: ґрунтується, як правило, на достовірних вихідних даних, наявній динаміці розвитку певної сфери досліджень, матеріального рівня виробництва, ресурсів тощо, виявленні кількісних тенденцій подальшого розвитку прогнозованого об'єкта шляхом застосування статистичних методів – екстраполяції з різними її модифікаціями, інтерполяції, експонентного аналізу та ін.;

• прогнози, здійснювані переважно на основі експертних оцінок фахівців, зокрема, за допомогою різних видів анкетування та їх подальшої обробки, головним чином, за допомогою математичної статистики;

• прогнози, розроблення яких ведеться одночасно статистичними й експертними методами (комбіновані)з використанням проектування моделей і застосування зворотного зв'язку для усунення можливих помилок у судженнях експертів.

Використання прогнозів різних типів, їх поєднання для створення адекватних ситуації суджень щодо розвитку енергетичної галузі в майбутньому залежить від завдань, що ставляться при розробленні того чи іншого прогнозу, та певною мірою визначає застосовувані методи розроблення прогнозів.

Читайте також:

1. Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – енергетичних мереж
2. Вихідні положення до розрахунку вітроенергетичних установок
3. Загальні підходи до побудови систем вітроенергетичних установок
4. Загальні підходи до побудови теплових сонячних енергетичних установок
5. КОНСТРУЮВАННЯ СОНЯЧНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК
6. Локалізація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах
7. Міжнародні економічні аспекти вирішення економічних, продовольчих і ресурсоенергетичних проблем. Шляхи їх вирішення.
8. Облік витрат на утримання енергетичних виробництв
9. Планування та контроль потреби в матеріально-енергетичних ресурсах
10. Позиціонування України на міжнародних енергетичних ринках
11. Розподіл електронів по енергетичних зонах. Валентна зона і зона провідності. Метали, діелектрики і напівпровідники

Переглядів: 946