• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вихідні положення до розрахунку вітроенергетичних установок

Практика вітровикористання передбачає врахування двох акцентів
під час проектування агрегатів:

– досягнення максимального виробітку енергії (робота ВЕУ на загальну мережу);

– забезпечення технологічної кількості годин роботи виробничих механізмів (автономні вітроустановки).

З урахуванням цих двох моментів обирають економічно доцільну номінальну швидкість вітру (v_н) (розрахункова швидкість), за якою розвивається номінальна потужність вітроустановки і починається регулювання її потужності. У першому випадку відношення v_ндо середньорічної швидкості вітру становить 1,5...2. У другому випадку це співвідношення не рекомендується перевищувати в 1,25 разу.

Значення середньорічної швидкості вітру оцінюють за багаторічними спостереженнями метеостанцій. Проте слід врахувати, що режим виробітку енергії будь-якої реальної вітроенергоустановки описується нелінійною функцією

E(v) = ,

де v₀ – початкова швидкість вітру роботи ВЕУ; v_н – номінальна швидкість вітру; v_кр – критична швидкість вітру, за якої припиняється робота ВЕУ; Е – енергія, що може бути вироблена за дономінальних значень швидкості вітру; Е_н – енергія, що може бути вироблена за регульованої швидкості вітру.

Крім того, досвід практичного застосування енергії вітру показує, що її доцільно використовувати за середньорічної швидкості вітру понад 4 м/с.

Важливою характеристикою є вертикальний профіль вітру, тобто зміна величини його швидкості за висотою, тому для узгодження отриманих значень спостереження з висотою розташування осі ротора застосовують залежність, запропоновану Д. Т. Лайхтманом:

,

де v – шукана швидкість на висоті h; v₁– швидкість вітру, що вимірюється біля Землі на висоті h₁; h₀ – висота, на якій швидкість вітру дорівнює нулю (вона залежить від шорсткості поверхні: для снігового покриття – 0,5 см; для поверхні з низькою травою – 3,2 см; з більш високими рослинами – 5…7 см; h_0max = 20 см).

Іншою, не менш важливою характеристикою, є значення граничної швидкості вітру в зоні розташування вітроенергетичної установки. Режимні характеристики такого вітру застосовують під час визначення надійності та довговічності агрегатів, а також під час проектування механізмів регулювання та виведення роторів з-під вітру. В Україні, де середня швидкість вітру не перевищує 5…7 м/с, швидкість вітру в бурю становить, відповідно, 40…50 м/с.

Згідно з методикою «Germanisher Lloyd» розрізняють такі зовнішні:

– нормальні – події, що відбуваються один раз на рік або частіше;

– граничні – події з ймовірністю перевищення один раз на 50 років.

Відповідно до зовнішніх умов, ВЕУ поділяють на п’ять класів: I–IVі S. Вони характеризуються десятихвилинним осередненням значень граничної швидкості вітру із середньою ймовірністю перевищення швидкості вітру , що осереднюється за тривалий проміжок часу (обидві швидкості на висоті маточини) (табл. 2.1).

Таблиця 2.1. Поділ зовнішніх умов

Швидкість вітру, м/с	Класи ВЕУ відповідно до зовнішніх умов
I	II	III	IV
		42,5	37,5
		8,5	7,5

Максимальну швидкість вітру v_Е на висоті маточини з періодом осереднення 5 с та із ймовірністю перевищення один раз на 50 років, отримують множенням значень із табл. 2.1 на коефіцієнт 1,4.

Читайте також:

1. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
2. Автоматизація насосних установок.
3. Алгоритм маркетингового розрахунку цін.
4. Алгоритм розрахунку апаратів псевдозрідженого шару.
5. Алгоритм розрахунку ризиків за загрозою відмова в обслуговуванні
6. Алгоритм розрахунку та підбору технологічного обладнання
7. Алгоритм розрахунку температури поверхні чипу ІМС процесора
8. Безпека при експлуатації компресорних установок.
9. Безпека при експлуатації котельних установок.
10. Білорусь. Характеристика положення та господарства країни.
11. Виберіть 2 положення, які треба добавити у визначення елементів наукової проблеми.
12. Вибір алгоритмів розрахунку комплексних порівняльних оцінок.

Переглядів: 1119