Геоекономічні тенденції.

Причини та умови виникнення тероризму.

Поширення тероризму на тлі наростання глобальної конфліктності слід пов'язувати з кризою капіталістичної світосистеми, що становить сутність сучасного світоустрою. Зміст цієї кризи глибоко розроблено в соціальних та економічних теоріях І. Валлерстайна, А.С. Панаріна, Дж. Модельскі, А.І. Неклесса, Дж. Гольдстайна, О. Платонова та ін. На базі констатації такої конфліктності цими та іншими вченими, що досліджували сутність кризи капіталістичної системи світового господарства (незважаючи на різний політичний контекст), утворюється основний інструментарій для наукового пошуку шляхів протидії тероризму в інших областях.

Насамперед це стосується міжнародного права. Як зазначає Антипенко Володимир Федорович - Начальник Штабу - заступник керівника Антитерористичного центру при СБ України, доктор юридичних наук, генерал-майор, скромні успіхи, а швидше за все, контрпродуктивність в боротьбі з тероризмом пов'язані із затятим небажанням політиків і вчених, які представляють в першу чергу найбільш розвинені країни (т.зв. ядро) вибудовувати комплексну систему антитерористичних заходів, засновану на оцінці тероризму як соціально-політичного явища, спродукованого всім ходом розвитку світової цивілізації.

Між тим, проведене виходячи з такої оцінки детермінант тероризму дослідження у сфері міжнародного права показало, що механізм міжнародно-правового регулювання боротьби з цим міжнародним злочином міг бути більш ефективним, якщо би базувався на конфліктологічному комплексному підході, в основі якого лежить принцип колективної відповідальності всіх учасників міжнародних відносин за виникнення тероризму і розростання до рівня загальнолюдської загрози.

Обґрунтування зазначеного принципу здійснено шляхом міжнародного кримінологічного дослідження тероризму, результати якого, з одного боку вказують на міжнародну сутність цього злочину, а з іншого - розкривають причини його виникнення і небувалої активізації в сучасних умовах.

Науково-теоретичне обґрунтування такого підходу вибудовується з позицій суміжних з міжнародним правом наук: геоекономіки, соціології міжнародних відносин, культурології та ін.

Стверджуючись усе більш як наука, яка розглядає світову економічну реальність через призму специфіки господарської діяльності різних цивілізаційних ареалів по міжнародному поділу праці та їх економічного, в тому числі, конфліктної взаємодії, геоекономіка показує, що розвиток глобальної економіки, відображаючи кризу існуючої капіталістичної світосистеми, супроводжується подальшою поляризацією економічного і соціального життя світового співтовариства. У цих умовах все більш значну роль набуває тероризм, з одного боку, як показник зростаючої конфліктності, а з іншого - як складова і продукт соціальної взаємодії (нерідко нерівноправної) сторін, що представляють в цілому Північ і Південь, у якому останній, у міру виникнення і загострення проблем у взаєминах, все більш активно вдається до терористичної тактики дій, оскільки вбачає в цьому єдино ефективний засіб забезпечити співставність можливостей сторін.

Зараз вже не можна обійти увагою руйнівні геоекономічні тенденції. Ми є свідками воцаріння спонтанного світопорядку в образі нової глобальної субкультури - фінансової цивілізації, коли відбувається заміна влади публічно обраних політиків на анонімну владу фінансової еліти з її прихованим езотеризмом, які намагаються об'єднати тотальне людське свавілля з ідеєю витонченого анонімного контролю над суспільством.

До кінця ХХ ст. на планеті сформувалося цілком самостійне поле різноманітних валютно-фінансових операцій, які все більше розходяться на практиці з інтересами людства, потребами і потребами «реальної» економіки, її можливостями, об'ємом. Більше того - піддають подальший розвиток суспільства, а можливо саме його існування, серйозній небезпеці.

У контексті такої що утверджується віртуальної економіки констатується, що тепер капітал поступово зменшує свою виробничу складову, трансформуючись у квазізолото фінансово-інформаційних потоків. Відбувається множення сфер людської практики і зростання числа територій, уражених невиробничої і кримінальної активністю, що зливаються в єдиний феномен деструктивної квазіекономіки - більш ніж специфічної господарської сфери, що підкоряється якісно іншим, ніж легальна економіка, фундаментальним законам (фактично виробляючи збиток, тобто свого роду негативну вартість).

Важливо, що в міру такого розвитку глобальної економки випаровуються надії на розвиток до рівня прийнятних цивілізаційних критеріїв, насамперед, країн і народів, що представляють бідний Південь.

Симптоматично також, що ці процеси, будучи частиною взаємин і психології насильства, далеко не завжди знаходять криміналізацію в міжнародному праві. Вони штучно і майстерно відокремлюються від видимих насильницьких проявів, де в якості домінанти, що поглинає всі інші види системного збройного насильства, все виразніше виступає тероризм.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правове поняття тероризму та його сутність.	\|	Неоглобалізм

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.