• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Взаємозв’язок корупції та організованій злочинності.

У Рамковій Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти організованої злочинності від 21 липня 1997 р. безпосередньо у визначенні поняття організованої злочинності вказується на те, щокорупція є одним із трьох основних засобів (два інших - насильство і залякування), які дають можливість ватажкам організованої злочинності отримувати прибуток, контролювати території, зовнішні і внутрішні ринки, продовжувати свою злочинну діяльність і проникати в легальну економіку.

Для досягнення своєї мети організована злочинність використовує такі корупційні засоби, як:

- підкуп представників влади,

- вирішення їх особистих питань, фінансування виборчих кампаній окремих політичних діячів чи діяльності політичних партій та інших громадських організацій,

- проникнення у владу шляхом висування своїх представників на різні посади, у тому числі виборні, у структурах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Досить точним слід визнати твердження: якщо звичайна злочинність наступає на суспільство, діючи проти його інститутів, у тому числі і держави, організована злочинність у цьому наступі прагне спиратися на інститути держави і суспільства, використовувати їх у своїх цілях. Це використання значною мірою здійснюється за допомогою встановлення і поширення корумпованих відносин.

Судячи з усього, і саме з огляду на це, терміни «корупція» і «організована злочинність» в офіційних документах нашої держави, у тому числі нормативно-правових актах, переважно вживаються поряд, ідуть в одному синонімічному ряду. Для протидії ним пропонується один і той самий комплекс заходів, а для здійснення правоохоронної діяльності, її координації та здійснення контролю за нею створені і діють одні і ті самі державні органи або їх спеціальні підрозділи.

Часто корупцію й організовану злочинність пропонують розглядати в одному контексті, як надзвичайно близькі за змістом явища. Як зазначалося вище, ряд вчених (зокрема, О. І. Гуров, О. В. Філімонов) взагалі схильні розглядати корупцію й організовану злочинність або ж як одне ціле, або як структурний елемент одне щодо іншого. Л. І. Аркуша вважає, що використання корумпованих зв'язків є обов'язковим елементом в діяльності формувань, які спеціалізуються на вчиненні злочинів в сфері економіки . Такої ж позиції дотримується О. Г. Кальман, який вважає, що організована злочинність у сфері економіки фактично не може існувати без підтримки і тісної взаємодії з владними структурами. На його думку, в українських умовах це значною мірою обумовлено потребою легалізації значних сум грошей, здобутих організованими злочинними угрупованнями в процесі своєї злочинної діяльності.

Такий висновок фактично підтверджується результатами досліджень В. П. Корж, відповідно до яких близько 90% організованих злочинних утворень у сфері економіки мають корумповані зв'язки у владно-управлінських структурах та правоохоронних органах. Неодмінним елементом організованої злочинності, однією з основних її ознак (елементів) визнають корупцію Л. В. БагрійШахматов, О. М. Литвак, Є. В. Невмержицький. Подібну позицію займають також деякі західні фахівці.

На думку І. М. Даньшина, організовані угруповання не можуть існувати без широкої корупції представників державних, господарських, контролюючих органів. У даному разі йдеться не про співучасть останніх у конкретному злочині, а в потенційній можливості вчиняти дії або утримуватися від дій, вигідних учасникам цих угруповань, про непряме сприяння ним, прихильне до них ставлення.

Наведені вище позиції вчених дозволяють констатувати нерозривний зв'язок корупції й організованої злочинності, однак не дають відповіді на ряд питань щодо співвідношення цих явищ.

Кажучи, про таку ознаку організованої злочинності як корупція, слід відмітити, що не кожна організована злочинність має в своєму розпорядженні прямі кримінальні зв'язки і контакти з представниками державного апарату влади. У кримінальному середовищі існують люди, які спеціалізуються на встановленні таких зв’язків.

Корупцію й організовану злочинність слід розглядати, безумовно, як органічно взаємопов'язані, але все ж самостійні соціальні і правові явища, яким притаманні специфічні ознаки, закономірності розвитку, кримінологічні та і кримінально-правові характеристики тощо. Якщо говорити про роль корупції у функціонуванні організованої злочинності, то необхідно констатувати, що корупція - це лише один із засобів, який використовується організованою злочинністю.

Слід погодитися з тим, що факти отримання службовою особою навіть численних хабарів за вчинення конкретних дій з використанням свого посадового становища самі по собі не дають підстав розглядати їх як прояви організованої злочинної діяльності. У свою чергу, організована злочинна група чи організоване злочинне угруповання цілком можуть існувати і без корумпованих зв'язків. Інша справа, що відсутність таких зв'язків може суттєво ускладнити функціонування таких утворень і навіть унеможливити вчинення окремих злочинів. Але це вже зовсім інший аспект, який свідчить про взаємний вплив, взаємозалежність цих явищ, їх переплетіння, про те, що вони живлять одне одного, сприяють розвитку одне іншого. Наявність корумпованих зв'язків для організованих злочинних формувань і зв'язок корумпованого чиновника з такими формуваннями - це оптимальна, з точки зору досягнення злочинного результату і безпеки функціонування, схема існування двох зазначених явищ.

Організована злочинність заінтересована у створенні відповідних позицій у владних структурах, активно вишукуючи відповідних посадових осіб, які б представляли її інтереси в сфері функціонування тіньової економіки, забезпечували сприятливі умови для здійснення протиправної діяльності, створювали політичний захист тощо, а корупція, у свою чергу, заінтересована в можливостях організованих злочинних угруповань (фінансових, організаційних та інших). Тому широке поширення корупції неодмінно призводить до зростання організованої злочинності, а якісний і кількісний розвиток останньої неодмінно тягне за собою збільшення кількості корупційних проявів і підвищення небезпечності їх характеру.

Можна сказати так: у своєму розвитку корупція й організована злочинність ідуть назустріч одне одному і неодмінно зустрічаються на певному етапі свого розвитку, а зустрівшись, інтегрують свої зусилля, багаторазово збільшуючи свій злочинний потенціал. Цей рух назустріч один одному є вигідним обом сторонам. І далеко не завжди, як це інколи стверджується в літературі, ініціатива належить організованим злочинним угрупованням. Посадові особи органів державної влади, як свідчить практика, і самі досить часто вишукують контакти з кримінальними елементами, щоб дорожче продати свої послуги.

Якщо ж характеризувати мету використання представниками організованих злочинних об'єднань можливостей корупції, то вона полягає у тому, щоб:

- забезпечити надійне прикриття з боку владних структур злочинної діяльності організованих злочинних об'єднань;

- проникнути або розширити свою присутність у легальній економіці, політиці, правоохоронній та інших сферах;

- взяти під свій контроль найважливіші й найбільш прибуткові сфери соціального життя;

- створити систему нейтралізації соціального контролю над організованою злочинністю і забезпечення ухилення від передбаченої законом відповідальності лідерів та інших членів злочинних угруповань;

- лобіювати свої інтереси в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;

- використовувати владні можливості для розправи зі своїми конкурентами по злочинній діяльності.

Отже, корупцію й організовану злочинність необхідно розглядати як органічно пов'язані, але водночас самостійні соціальні явища, які здійснюють вплив на розвиток один одного.

Корупція якісно змінює організовану злочинність, дозволяє їй не тільки існувати, а й зміцнювати свої позиції в суспільстві і державі, політизує її.

Під політизацією організованої злочинності розуміється усвідомлення представниками організованих злочинних угруповань власних політичних інтересів, відмінних від інтересів інших соціальних прошарків, постановку політично значущих завдань. Сучасна організована злочинність має не лише економічну (одержання надприбутків, контроль за певними галузями економіки, регіонами, окремими підприємствами тощо), а й політичну мету - отримання владних можливостей для лобіювання своїх інтересів, політичного забезпечення злочинної діяльності. Лобіювання є одним з показників політизації організованої злочинності - воно може здійснюватися як за допомогою її представників, які спеціально проникли до влади, так і шляхом підкупу інших службовців. У свою чергу, організована злочинність істотно впливає на розвиток корупційних процесів, економічно, фінансово та іншим чином стимулює появу нових більш небезпечних проявів корупції.

Корупція щодо організованої злочинності виконує три основні функції:

1) формує захисний механізм організованої злочинності;

2) виступає одним з основних засобів досягнення основних цілей злочинної діяльності організованих злочинних угруповань;

3) є формою легалізації організованої злочинності: вона дозволяє представникам організованих злочинних угруповань набути легальний соціальний статус (парламентаря, високопоставленого чиновника, громадського діяча), а також легалізувати доходи, здобуті злочинним шляхом.

Читайте також:

1. Антиінфляційна політика. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
2. Біосфера, її складові, взаємозв’язок між ними.
3. Бюрократизм як елемент корупції
4. Взаємозв’язок бюджету з іншими фінансовими планами
5. Взаємозв’язок витрат і доходу. «Хрест» Кейнса
6. Взаємозв’язок економічних і бухгалтерських витрат і прибутку
7. Взаємозв’язок елементів управління
8. Взаємозв’язок етики з іншими науками, що вивчають мораль
9. Взаємозв’язок з освітніми системами інших країн, відповідність вищої освіти України світовому рівню.
10. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
11. Взаємозв’язок між компонентами аудиторського ризику

Переглядів: 2031