Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Патогенні стафілококи

Таблиця 3

Диференційні ознаки видів роду Proteus

Види Ознаки P. vulgaris P. mirabilis P. morganii P. rettgeri P. inconstans
Ферментація вуглеводів:          
– мальтоза +
– адоніт + +
– інозит + +/‑
– маніт +
– сахароза + + +/‑ +/‑
Розрідження желатини + +
Виділення H2S + +
Утворення індолу + + + +
Розщеплення сечовини + + + +
Утворення орнітиндекарбоксилази + +

Умовні позначення: «+» ‑ наявність ознаки; «‑» ‑ відсутність озноки; «+/‑» ‑ ознака непостійна.

 

На відміну від інших санітарно-показових мікроорганізмів (БГКП, ентерококів, C. perfringens), бактерії роду Proteus зустрічаються в кишечнику людини рідко (у 5 – 10% здорових людей, частіше влітку), в кишечнику тварин (коней, великої рогатої худоби тощо) вони виявляються частіше, також переважно влітку. Тому бактерії р. Proteus не мають самостійного значення як показники фекального забруднення. Вони не задовольняють основним вимогам до санітарно-показових мікроорганізмів. Проте виявлення великої кількості P. vulgaris у грунті та воді свідчить про наявність тут органічних речовин тваринного походження. При забрудненні об’єктів навколишнього середовища фекальними стоками визначають P. mirabilis.

У практичних лабораторіях СЕС виявлення та облік бактерій групи протея проводять, в основному, за епідеміологічними показниками.

Розповсюдження протеїв можливе через предмети ужитку, повітря приміщень, де знаходяться хворі з запальними процесами чи кишковими інфекціями, які викликані цими бактеріями.

Бактерії р. Proteus нерідко виявляють у різних харчових продуктах, що свідчить про їхнє псування. Протеї можуть викликати харчову токсикоінфекцію, якщо вміст у продуктах буде досить великий. Якісні продукти не повинні містити бактерій р. Proteus. Виявлення протеїв у харчових продуктах свідчить про гниття. Ступінь забруднення встановлюють за титром протея. Для цього в конденсаційну вологу свіжескошеного МПА вносять по 0,1 мл десятикратних розведень досліджуваного матеріалу. Посіви вирощують при 37°С протягом 18 – 38 год. Титр визначають за найменшою кількістю засіянного продукту, в якій знайдено ріст протея у вигляді Н-форми.

 

Стафілококи – представники нормальної мікрофлори слизових оболонок дихальних шляхів та поверхні шкіри людини і тварин. Можуть міститися у кишечнику здорових людей. До навколишнього середовища стафілококи потрапляють із слиною під час розмови, кашлю, чхання, співу, а також з поверхні шкіри в місцях запалень та з поверхні ран. Забруднення води відбувається під час купання людей. Титр стафілококів змінюється залежно від числа купальників. Стафілококи довше виживають у воді, особливо морській, порівняно з БГКП та ентерококами. Вони ж стають причиною внутрішньолікарняних інфекцій.

Стафілококи широко розповсюджені у природі. Серед них є сапрофітні та патогенні види. Сапрофітні містяться в грунті, воді, повітрі, на поверхні рослин. Патогенні стафілококи викликають абсцеси, гнійно-запальні процеси, тому їх називають піогенними або гнієрідними.

Усі стафілококи мають округлу форму, клітини діаметром 0,5 – 1 мкм. У мазках розташовуються несиметричними скупченнями у вигляді грон винограду, але зустрічаються поодинокі клітини і пари клітин (рис. 5, 6).

Грампозитивні, спор та джгутиків не утворюють. Деякі штами мають капсулу. Можуть утворювати L-форми. Клітинна стінка містить велику кількість пептидоглікану і зв’язаних з ним тейхоєвих кислот, протеїну А.

Стафілококи добре ростуть на простих середовищах (рН 7,0 – 7,5), факультативні анаероби. На щільних середовищах утворюють гладенькі, округлі, опуклі, з рівним краєм колонії діаметром 1 – 2 мм з різними пігментами від емалево-білого і лимонно-жовтого до золотаво-палевого, темно-жовтогарячого (рис. 7).

Пігменти є ліпохромами, не розчиняються у воді, але розчиняються в ефірі, ацетоні, спирті, хлороформі, бензині. Вони краще виявляються при вирощуванні стафілококів на молочно-жовточно-сольовому агарі спочатку при 37°С протягом 24 год, а потім при 20 – 26°С (24 – 48 год), доступі кисню та розсіяному освітленні. У МПБ стафілококи дають дифузний ріст та осад на дні. Ростуть на середовищах з 15% NaCl та при 45°С.

Біохімічно активні, виробляють різноманітні сахаролітичні та протеолітичні ферменти. Розщеплюють до кислоти без газу манніт, мальтозу, лактозу, глюкозу, сахарозу, утворюють H2S, NH3, каталазу; не утворюють індол. Розріджують желатину, відновлюють нітрати в нітрити, викликають зсідання, а потім пептонізацію молока. Патогенні стафілококи синтезують гемолізини, фібринолізин, фосфатазу, β-лактамазу, плазмокоагулазу, лецитовітелазу, ДНК-азу, уреазу, бактеріоцини, ентеротоксини, лейкоцидіни тощо.

Стафілококи дуже пластичні: у них швидко формується стійкість до антибактеріальних препаратів. Істотну роль у цьому відіграють плазміди, які передаються за допомогою трансдукуючих фагів із однієї клітини до іншої. R-плазміди визначають стійкість до одного чи декількох антибіотиків за рахунок синтезу β-лактамаз – ферментів, які руйнуєють β-лактами, розриваючи β-лактамне кільце, та інших біохімічних механізмів.

Стабільною генетичною характеристикою стафілококів, яка базується на поверхневих рецепторах, є чутливість до бактеріофагів (фаготип). Багато штамів стафілококів є лізогенними.

Стафілококи належать до роду Staphylococcus. При лабораторній діагностиці віднесення культури до р. Staphylococcus базується на: типовій морфології, фарбуванню за Грамом, розташуванню в мазках, здатності утворювати кислоти із глюкози в анаеробних умовах. Рід Staphylococcus включає 28 видів, які підрозділяються на 2 групи – коагулазопозитивні та коагулазонегативні стафілококи. Для диференціації видів використовують різні ознаки (табл. 4).

 


Читайте також:

  1. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. Патогенні гриби
  2. Патогенні види мікробів.
  3. Патогенні властивості збудника хвороби
  4. Патогенні організми
  5. Патогенні стрептококи
  6. Патогенність та вірулентність мікробів, їх значення та застосування. 3.Ворота інфекцій та дія мікробів на організми тварин, птахів.




Переглядів: 937

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Клостридії | Патогенні стрептококи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.