Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Гіпотеза у процесі дослідження неодноразово уточнюється, доповнюється чи змінюється.

3 питання. Визначення об’єкту, предмету, мети та завдань дослідження.

Формулювання проблеми беззаперечно тягне за собою визначення об’єкта та предмета дослідження. Об’єктом наукового дослідження виступає те, що досліджується. Тобто, визначити об’єкт, означає дати відповідь на запитання: що розглядається у дослідженні? Предметом – є те, що у цьому об’єкті набуває наукового пояснення.

Визначення об’єкта дослідження це – визначення частини реальності, яка містить в собі гносеологічну і пізнавальну проблему. При цьому в ході опису об’єкта дослідження необхідно вирішити наступні питання. По-перше, потрібно вияснити просторово-тимчасову визначеність об’єкта. Важливо визначитись також з часовими границями об’єкта. По-друге, необхідно давати розвернуту характеристику змісту об’єкта, який визначає визначення типу об’єкта (загальність, взаємодопомога, діяльність, інститут, професія і т. д.).

Предмет дослідження - це та сторона, аспект чи точка зору, з якої дослідник пізнає цілісний об’єкт, виділяючи при цьому головні, найбільш суттєві (з точки зору дослідника) його ознаки. Предмет включає в себе ті сторони та властивості об’єкта, які в максимальній мірі відтворюють проблему і підлягають вивченню, тобто фіксує певні аспекти, елементи, зв’язки та відношення об’єкта, що розкриваються в процесі пошукової роботи. В одному об’єкті, залежно від поставленої мети, можна виділити декілька предметів дослідження.

При формуванні предмета дослідження, створюються умови, необхідні для наукової експертизи даного дослідження, визначення ступеня його наукової новизни в порівнянні з подібними дослідженнями, які були проведені раніше іншими дослідниками.

Після обґрунтування проблеми, визначення об’єкта і предмета дослідження стає можливим сформулювати його мету і задачі. Ціль дослідження полягає в пізнанні проблеми. Але сама по собі проблема є не що інше, як протиріччя. Тому в дослідженні необхідно виділяти мінімум як три підцілі:

• передбачає вивчення однієї сторони протиріччя;

• передбачає вивчення другої сторони протиріччя;

• вияснення їх співвідношення.

Крім основних цілей можуть бути і неосновні, які носять допоміжний, або обслуговуючий характер. Обов’язковим атрибутом більшості досліджень є практичні цілі, через які реалізується практично-перетворююча функція дослідження.

Мета дослідження - це поставлена кінцева мета, кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване дослідження. Вона повинна узгоджуватися з назвою дисертації і містити не тільки очікувані її результати, а й вказувати, на яких наукових передумовах вона базується, чим і як досягається (із залученням яких наукових гіпотез, ідей, явищ, законів та ін.). Небажано вживати такі формулювання мети дисертаційного дослідження, як: «обґрунтування і дослідження наукових основ, принципів створення нових технологій...» або «дослідження методів і засобів підвищення ефективності за рахунок вдосконалення...» та ін., без конкретизації наукових передумов, на яких базується досягнення поставленого завдання.

Між метою і кінцевим результатом дослідження має бути тісний зв'язок. Поставленої мети обов'язково треба досягти. І неодмінно перевірити, чи чітко визначене досягнення мети у висновках. Мета дисертації реалізується через конкретні завдання, які треба вирішити відповідно до цієї мети. Формулюючи мету, не слід вживати слова «дослідження...», «вивчення...», оскільки вони вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Щоб полегшити досягнення мети її розбивають на прості складовізадачі дослідження, які є засобом вирішення основних питань всього дослідження. Задачі, як і цілі, підрозділяються на основні і допоміжні, теоретичні і практичні.

Завдання дослідження не повинні бути глобальними, такими, що претендують стати темами окремих дисертацій. Вони повинні «працювати» на мету дисертації. Не слід захоплюватись їх кількістю, це призводить до громіздкості роботи й неповного їх вирішення. Треба ставити як прикладні, так і теоретичні завдання: уведення до наукового обігу нових понять, розкриття їх сутності і змісту, розробка критеріїв і показників оцінки ефективності, принципів, умов і факторів, експериментальна перевірка, підготовка методичних рекомендацій для їх використання на практиці і та ін.

Завдання дослідження формулюються у формі переліку дій: «вивчити...», «проаналізувати...», «встановити..., вияснити..., обґрунтувати...» та ін. Формулювати завдання слід якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів і підрозділів дисертаційної роботи. Це важливо і тому, що назви таких розділів дисертації мають відповідати конкретним завданням і результатам дослідження. Мети і завдань дослідження, а також головного результату треба обов'язково досягнути.

Про досягнення мети слід зазначити у висновках дисертації, про вирішення конкретних завдань дисертації засвідчити висновками до відповідних розділів дослідження.


Читайте також:

  1. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  2. А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод
  3. Автоматизація виробничих процесів
  4. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  5. Актуальність дослідження
  6. Алгоритм дослідження кон’юктури
  7. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
  8. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
  9. Аналіз потреб споживачів та аналіз конкурентів у процесі маркетингового дослідження
  10. АНАЛІЗАТОРІВ У ПРОЦЕСІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ.
  11. Аналітичний метод дослідження
  12. Анкета — основний інструмент дослідження




Переглядів: 680

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи теоретичних досліджень | ТЕМА: Сучасний стан та перспективи розвитку бухгалтерського обліку в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.