Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Безпосереднє спілкування з журналістами

Спілкування є складною, багатоаспектною взаємодією, у процесі якої відбувається не тільки обмін фактологічною, а й емоційно-оцінною інформацією, задіюються не тільки вербальні, а й паралінгвальні (жести, міміка, організація комунікативного простору) засоби, що забезпечує більш повноцінне інформування і сприйняття відомостей. Світова практика ПР виробила загальні правила безпосереднього спілкування представників фірм (організацій) з журналістами у різних ситуаціях. Однією із найпоширеніших таких ситуацій є проведення інтерв'ю (англ. interview — зустріч, бесіда) — розрахована на оприлюднення в пресі розмова журналіста з певною особою, яка дає змогу адекватно виразити її погляди на важливе питання.

Про інтерв'ю журналіст має домовитися із своїм співрозмовником заздалегідь. Погоджуючись на нього, необхідно дізнатися про тему інтерв'ю, тривалість розмови та інші конкретні деталі. Журналісти, як правило, не повідомляють заздалегідь про все, що вони хочуть дізнатися під час інтерв'ю. Тому необхідно бути готовим до будь-яких проблемних, композиційних варіантів.

У процесі підготовки до інтерв'ю можна залучити до взаємодії із журналістом ПР-співробітника, який ознайомить його з відповідною інформацією, наголосить на важливих акцентах, запропонує варіанти повноцінного розкриття теми.

Як свідчить досвід, не завжди журналіст належно підготовлений до інтерв'ю, пунктуальний, дотримується етики ділового спілкування. Виявивши певне терпіння, можна допомогти йому підготувати достовірний матеріал.

Під час інтерв'ю не слід говорити неправду, ухилятися від відповідей, на запитання, щодо яких немає достовірної інформації або які недоречно обговорювати. Краще про це сказати журналістові і запропонувати передати йому інформацію пізніше або переадресувати його до відповідного співробітника. Нерідко під час розмови у представника ЗМІ виникають нові ідеї. Тому необхідно бути готовим до несподіванок і конструктивно реагувати на них. Добре проведене інтерв'ю має бути збалансоване взаємними поступками, а в його викладі кожна сторона має проконтролювати достовірність своєї інформації.

Яким би не був перебіг розмови, не можна втрачати самовладання, вступати в суперечки з журналістом, сердитися на нього. Намагання подолати журналіста у спілкуванні — шлях до поразки, оскільки метою пред­ставника фірми (організації) є не перемога, а можливість висловити і донести до громадськості свої міркування. На певні незручні питання слід тактовно відпові­дати фактами, конкретними заявами, послуговуючись методом «зачарування, що обеззброює».

Нерідко під час інтерв'ю доводиться відповідати на запитання-«пастки», серед яких розрізняють:

а) гіпотетичні запитання. Зовні вони необразливі, однак можуть бути потенційно небезпечними, невдала відповідь на них здатна пізніше спливти в пам'яті і довго переслідувати. У такому разі не слід відпові­дати на них або підштовхнути журналіста до конкретизації;

б) неточні твердження. Під час інтерв'ю не можна залишати без відповіді жодне неточне твердження або натяк журналіста. Ефективними при цьому можуть бути такі прийоми: «Змушений не погодитися з вами. Насправді...», «У своїй інформації ви обійшли той факт, що...»;

в) вирвані з контексту міркування. Відповідальні журналісти намагаються не цитувати штучно вилучені з контексту будь-які відомості, думки тощо. Та прагнучи створити цікавий матеріал або додати йому драматизму, вони можуть підправляти поза контекстом окремі фрагменти, що іноді спричинює небажані наслідки;

г) перекручення фактів і думок. Неточні, розтягнуті і монотонні висловлювання змушують журналіста перефразовувати або скорочувати їх з можливою зміною змісту. Для уникнення цього необхідно висловлюватися якомога точніше, лаконічними фразами.

Не слід вимагати погодження майбутнього матеріалу, за винятком ситуацій, коли це обов'язково. Водночас журналістові надають можливість звернутися за будь-яким поясненням або для перевірки фактів. Проте кваліфікований журналіст сам запропонує переглянути готовий текст.

Значно більше питань доводиться вирішувати під час підготовки телевізійного інтерв'ю, оскільки камера фіксує всі аспекти комунікативної культури особи, яка дає інтерв'ю. Передусім варто заздалегідь переглянути касети із записами програм журналіста, з яким доведеться спілкуватися, а також дізнатися про особливості аудиторії його передач. Під час інтерв'ю бажано злегка нахилитися вперед, розслабити руки, які повинні бути готовими для жестикуляції, і невимушено покласти їх на підлокітники крісла. У процесі розмови може виникнути безліч моментів, що відволікатимуть увагу. Проте важливо завжди пам'ятати, що камера зафіксує небажані елементи поведінки. Вона може працювати після інтерв'ю, тому вставати з місця, розмовляти, знімати мікрофон слід після повідомлення про закінчення передачі.

Надто важливі, розлогі заяви викладають письмово і вручають їх журналістам, супроводжуючи лаконічними коментарями основних положень і висновків.

На прес-конференції, іншому заході потрібно спрямовувати погляд на аудиторію або на ведучого, але не на камеру, адже часто камери демонструють не тих, хто виступає, а нестандартні, епатажні моменти поведінки учасників передачі. Почувши на свою адресу критичне зауваження, бажано зберігати нейтральний вигляд і залишатися спокійним, доки не з'явиться можливість Для його спростування.

Більшого напруження потребують позастудійні інтерв'ю, які водночас мають значно вищу ефективність. Найчастіше вони короткі й епізодичні, вимагають чітко і швидко виголошених заяв. Зниженню внутрішньої напруженості, збалансуванню емоційного стану перед інтерв'ю сприяє невимушене спілкування із співробітниками телебачення перед виходом в ефір.

Під час позастудійного інтерв'ю потрібно розмовляти енергійно, інтонуючи головне, вільно жестикулюючи. Все це допоможе почуватися комфортно, швидко думати, виглядати природним. На глядачів впливає і вираз обличчя, яке має відповідати змісту розмови: в одних випадках розслаблене, усміхнене, мімічно виразне, в інших — зосереджене, виражати задуму, співпереживання тощо. Міміка і жести підсилюють значення слів.

Для забезпечення переконливості телеінтерв'ю важливо виглядати авторитетно і викликати довіру у глядача. При цьому не можна ігнорувати вимог до одягу, який не повинен відволікати увагу аудиторії, має бути зручним, відносно легким, оскільки освітлення під час зйомок підвищує температуру в приміщенні. Бажано, щоб він був однотонним, без малюнків, кліток, смуг, горошку тощо, які на телеекрані виглядають спотворено. Найкраще пасуватиме одяг середніх тонів синього, сірого і коричневого кольорів. Варто також уникати великої кількості чорного і білого, яскравих відтінків червоного кольорів. М'які кольори вигідно відтінюють обличчя, додають йому здорового вигляду.

Чоловікам доцільно надавати перевагу темним костюмам. Одноколірні сині сорочки на телеекрані виглядають значно краще, ніж білі. При стоянні піджак має бути застебнутий, при сидінні — розстебнутий, щоб уникнути неакуратних складок. Не варто вдягати жилетів, бо вони заважають теплообміну, сковують рухи, обмежують кровообіг і вільне дихання, а сорочки з короткими рукавами на екрані виглядають «незакінченими». Краватка повинна мати простий і не надто яскравий малюнок. Бажано під час зйомки чи прямого ефіру не користуватися носовичками.

Жінкам, на яких чекає тривале перебування на екрані, слід надавати перевагу сукням або спідницям із блузами, оскільки костюми сковують рухи, створюють додаткові незручності під променями юпітерів. Якщо прийнято рішення одягнути костюм, бажано, щоб він був легкий, з-під рукавів жіночого жакета зовсім не обов'язково визирати манжетам.

Краще уникати надто темних або яскравих квітів на одязі, які на телеекрані виглядають різко, бліді квіти також не створюють належного ефекту. Середні відтінки синього і зеленого кольорів додають авторитетності і дружелюбності. Деталі з м'яких тонів червоного кольору на одязі жінок відповідають «авторитетній» краватці чоловіків. Заздалегідь потрібно перевірити довжину спідниці: при сидінні коліна мають бути прикриті. Панчохи мають бути натурального кольору і гармоніювати зі спідницею. Бажано не користуватися шарфами, оскільки вони часто зміщуються і можуть створити неохайний вигляд. Светри і високий комір посилюють незручності в яскраво освітленій студії. Приємніше враження створює частково оголена шия. Однак варто уникати глибоких декольте.

Макіяж має бути якомога природнішим, кількість прикрас — мінімальною і не відволікати увагу від особи.

З іншими особливостями пов'язана участь у радіо інтерв'ю і радіошоу. їх учасникам потрібно прибути до студії заздалегідь, ознайомитися з обстановкою, зручно розміститися перед мікрофоном. Під час радіоінтерв'ю немає візуального ефекту, візуального контакту з аудиторією, тому важливим чинником створення позитивного іміджу є голос. Попри те що аудиторія не бачить міміки, жестів, бажано не стримувати їх під час розмови, оскільки вони допомагають підтримувати сприятливий енергетичний рівень, говорити природніше. До того ж усмішку можна «почути» по радіо, вона ефективно діє на слухача. Однак ці фактори будуть ефективними, коли людина має що сказати, зрозуміло і лаконічно висловлює свої думки.

Реалізація ПР-програм може передбачати й інтерв'ю по телефону. Для цього потрібно обрати зручний час, з'ясувати приблизну його тривалість. У короткому інтерв'ю бажано висловити свої ідеї однією фразою за 7—10 секунд, стежачи, щоб інтонація була чітка, а голос звучав природно і не монотонно. При цьому не рекомендується сидіти, бо в такому положенні втрачається голосова енергія і знижується переконливість

інтонації. Значно краще вести розмову стоячи, з помірним використанням жестів, уявляючи, ніби інтерв'юер перебуває поруч.


Читайте також:

  1. Анімізм – уявлення про існування духовних істот та віра в можливість спілкування з ними.
  2. Бар’єри, які заважають ефективності педагогічного спілкування.
  3. Безпосереднє інтегрування
  4. Безпосереднє обчислення з використанням формули Ньютона-Лейбніца.
  5. Безпосереднє програмування відеопам'яті
  6. ВЕРБАЛЬНІ, НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ
  7. ВИДИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ. ВИМОГИ ДО ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ.
  8. Види і форми спілкування. Етапи спілкування.
  9. Види спілкування.
  10. Види спілкування.
  11. Види спілкування: міжособистісне, громадське, групове, матеріальне, знакове (мовне), смислове, ділове, інтимне, інтегроване.




Переглядів: 2646

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Організаційна робота ПР-структур із ЗМІ | Робота прес-служб

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.