МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Після 2004Творчість у 1998—2004 роках Історія Львівський період (до 1998) У 1992 році студент Денис Глінін (ударні) створив гурт «Клан тиші» до якого увійшли його однокласники Андрій Голяк (вокал), Павло Гудімов (гітара), а також знайомий Юрій Хусточка (бас-гітара). Гурт виступав у палацах культури рідного Львова. Два роки потому А. Голяк одружився й покинув гурт — «Клан тиші» перетворився у тріо. У березні 1994 хлопці познайомилися з 19-річним студентом теоретичної фізики Святославом Вакарчуком. Влітку Вакарчук прийшов на першу репетицію, а з осені четвірка репетирувала регулярно і вже 12 жовтня 1994 року, як прийнято вважати, було створено новий гурт — «Океан Ельзи», який тоді грав переважно суміш поп- і ліричної рок-музики. Святослав став її вокалістом, а також автором більшості текстів і музики гурту. У грудні 1994 гурт виконав свої перші чотири демо-записи на студії «Галвокс». Перший серйозний виступ відбувся 12 січня 1995 року перед Львівським оперним театром, де зібралось 7 тисяч глядачів. Того ж року в рамках авторського музичного проекту «Є» відомого львівського музиканта Олега Джона Сука́[2], гурт зняв свій перший (неофіційний) відеокліп на пісню «Long time ago» (режисер — Володимир Зайковський)[3] та переміг на фестивалі «Червона Рута» у Львові. 1996 року гурт випустив максі-синґл «Будинок зі скла», що розповсюджувався серед шанувальників. Починаючи з того ж 1996-го ОЕ почав активно концертувати — не тільки в Україні, а й у Польщі, Німеччині та Франції, взяв участь у Таврійських Іграх, а також разом із іншими українськими гуртами, виступив на одній сцені з Deep Purple під час Осіннього Рок-Марафону в Києві. 1997 року відбувся перший значний сольний концерт гурту у Львові. Ближче до 1998-го музиканти переїхали до Києва. 1998 року ОЕ розпочав роботу з продюсером Віталієм Клімовим, підписав контракт із «Nova Records» та записав дебютний альбом, який побачив світ у вересні під назвою «Там, де нас нема». Пісні гурту посідали перші місця у чартах, їхня ліричність та незвичайний вокал Святослава Вакарчука здобули шанувальників по всій Україні. В 1999 Океан Ельзи виступив у паризькому МСМ Café (виступ транслював телеканал МСМ Іnternatіonal), взяв участь у російському фестивалі «Нашествие». На фестивалі Таврійські Ігри музиканти отримали нагороди «Прорив року» та «Найкраща пісня» (за композицію «Там де нас нема» з однойменного альбому). Того ж року відбулося перевидання альбому в Росії. Проте великої популярності «Океану Ельзи» здобув у Росії після вихід в ротацію на MTV кліпів «Там, де нас нема» і «Со́сни». На початку 2000-го року гурт завершив роботу над другою платівкою — «Янанебібув», яку випустили одразу на двох лейблах — українському Nova Records і російському Real Records. Вже після її релізу (21 лютого) до ОЕ приєднався клавішник Дмитро Шуров і почалися виступи та репетиції у новому складі. Двічі поспіль (2000 і 2001) на Таврійських Іграх ОЕ був лауреатом у категорії «Найкращий поп-гурт». 2001 року гурт записав найкращий, на думку деяких критиків,[Джерело?] альбом української рок-музики — «Модель». Того ж року в рамках співпраці з компанією Пепсі ОЕ гастролював Україною. На Таврійських Іграх-2002 за підсумками 2001 року відразу дві їхні пісні («Друг» і «911») увійшли до списку 10 найпопулярніших хітів України, а «Океан Ельзи» визнали «Найкращим рок-гуртом». «Модель» назвали «Альбомом року». Через рік після виходу платівки «Суперсиметрія» (2003), яка вперше в Україні отримала статус двічі платинової, гурт покинули басист Юрій Хусточка і клавішник Дмитро Шуров — обоє взялися за реалізацію проекту Esthetic Education. 2005-го року гурт покинув гітарист Павло Гудімов, при чому цю подію супроводжував скандал, оскільки, за словами Гудімова, ініціатором цієї зміни складу був Вакарчук.[4]
Виступ у Харкові, 2010 рік З 2004 року в гурті грають басист Денис Дудко і сербський клавішник Мілош Єліч, який співпрацював із гуртом під час туру «Тихий океан». Перший концерт «Океану Ельзи» в новому складі відбувся в липні в місті Алмати. 2005 року до «О. Е.» приєднався гітарист Петро Чернявський. 22 вересня 2005 року альбом Gloria у перший же день продажу став «платиновим» — за 6 годин було продано 106 000 примірників. Вокаліст Святослав Вакарчук як посол доброї волі Програми Розвитку ООН для молоді в Україні взяв участь у багатьох соціальних та культурних проектах. Зокрема, всі кошти, отримані від продажу синґлу «Веселі, брате, часи настали…» було призначено для дитячого будинку в місті Макіївці. 2006 року рок-гурт зіграв безкоштовний концерт для українських миротворців у Косові. 25 квітня 2007 року гурт «О. Е.» презентував новий альбом «Міра». Новий реліз було присвячено загиблому саундпродюсеру «Океана Ельзи» Сергію Товстолузькому. Учасники гурту вважають альбом найбільш «роковим» за всю історію команди. 2008 року Святослав Вакарчук презентував джаз-проект «Вночі», випустивши однойменний альбом. Альбом вийшов під ім'ям Святослава Вакарчука як ідейного натхненника, проте над альбомом працювали всі музиканти «О. Е.», як і багато запрошених музикантів. 10 березня 2010 року було презентовано сьомий студійний альбом гурту, що отримав назву «Dolce Vita». Альбом містить тринадцять композицій, а також бонусний трек — народну пісню «Ой, чий то кінь стоїть». На підтримку альбому відбувся масштабний (8 місяців) «Dolce Vita тур», що охопив майже 100 міст в Україні, Росії, Білорусі, Європі, Канаді та США. 27 вересня 2011 року гурт відіграв перший концерт у Державному Кремлівському Палаці (Москва). У 6-тисячній залі був аншлаг, а після концерту музикантів кілька разів викликали «на біс». Цей виступ гурт провів у супроводі симфонічного оркестру МВС РФ під управлінням Фелікса Арановського. 13 грудня 2011 на YouTube каналі відбулась презентація другого сольного проекту Вакарчука під назвою «Брюссель». Альбом «Брюссель» було записано у серпні 2011 року в Брюсселі на студії ICP Recording Studios. До альбому увійшло 12 композицій (10 українською мовою та дві англійською). Разом зі Святославом Вакарчуком, який є ініціатором проекту, автором і співвиконавцем більшості композицій, над новим матеріалом працювали також: Сергій Бабкін, Дмитро Шуров, Макс Малишев та Петро Чернявський. Музичними продюсерами проекту «Брюссель» стали Мілош Єліч, клавішник «Океан Ельзи» та Петро Чернявський. Виступ Океану Ельзи відбувся на заключному концерті в рамках Red Rocks festival в Лондоні напередодні закриття Олімпіади-2012. Окрім вже відомих хітів групи, музиканти вперше виконали нову пісню "All Together". Читайте також:
|
||||||||
|