• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правовий стан перегрінів

ПерегрІни — сусідні з Італією, підкорені Римом народи. Вони не були рабами, проте й не отримували правового статусу римсь­кого громадянина. В давнину це були вороги, які не ко­ристувалися правовим захистом з боку Римської держави. Однак із спливом часу. змінами в соціально-економічному житті римсько­го суспільства гостес поступово утворюють самостійну групу віль­ного населення і одержують правовий статус перегріна.

Статус перегріна набувала дитина, народжена в сім'ї перегрінів чи перегрінкою поза шлюбом. За деякі кримінальні злочини римсь­кий громадянин міг бути позбавлений свого статусу і висланий в місця проживання перегрінів, де й одержував їхній статус.

Перегріни не користувалися політичними правами римських громадян, хоча й були підданими Риму. В сфері приватно-право­вих відносин вони керувалися власним національним правом згід­но з законом про провінції, який встановлював для неї особливий правовий статус. Таким чином, склалася різноманітна система пра­вового регулювання майнових відносин у різних провінціях, при цьому не було спільної правової основи для контакту з Римом в цій сфері. Зазначені фактори перешкоджали нормальному розвит­кові цивільного обороту між перегрінами та римськими громадя­нами. В усуненні їх основну роль зіграв перегрінський претор, який у творчому союзі з міським претором ретельно вишукував най­цінніший досвід правової культури інших народів, узагальнював його й впроваджував в практичну діяльність. Це одне з наймудрі-иіих джерел правової культури, відображене в правотворчій діяль­ності преторів.

В окремих випадках перегрінам надавалося римське громадян­ство. Так, за особливі заслуги перед Римом деяким перегрінам чи навіть групам жалувався цей статус. Часто Римська держава на­давала його групам перегрінів спеціальним актом державної вла­ди, керуючись певними політичними, економічними чи іншими мір­куваннями, наприклад з метою поповнення римських легіонів во­їнами, в яких, як відомо, мали право нести службу тільки римські громадяни.

На початку III ст. всі відмінності в правовому положенні різ­них категорій вільного населення втратили своє значення. У 212 р. імператор Каракалла поширив статус римського громадянина на всіх підданих величезної імперії, що пояснювалося скоріше фіс­кальними міркуваннями, ніж політичними. Як би то не було, проте все населення Римської імперії стало її громадянами. Існували тільки деякі обмеження — іноземці, що прибували на територію Римської держави й не були її підданими, залишалися на стано­вищі перегрінів (варвари, слов'яни, германці та ін.), як і піддані Риму, що вчинили тяжкі злочини.

Читайте також:

1. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
2. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
3. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
4. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
5. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
6. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
7. Адміністративно-правовий статус об'єднань громадян
8. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
9. Банківська система України. Правовий статус Національного Банку України
10. Банкрутство як правовий механізм регулювання підприємницької діяльності.
11. Безробітні та їх правовий захист і статус
12. Види земель та їх правовий режим

Переглядів: 432