• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 3. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ

! Основні питання теми:

3.1. Завдання та джерела ревізії грошових коштів

3.2. Ревізія каси

3.3. Ревізія касових операцій та їх документального оформлення

3.4. Ревізія операцій із грошовими коштами на рахунках у банку

! Література: основна 4 [ с. 70 - 89], 6 [ с. 91 - 113], додаткова 8 [с. 92 - 100].

É 3.1.Завдання та джерела ревізії грошових коштів

Цей розділ контрольно-ревізійної роботи належить до найскладніших і дуже трудомістких. Складність полягає в тому, що більшість зловживань і порушень тісно пов’язана з обігом грошових коштів на початковому чи кінцевому етапах здійснення окремих господарських операцій. Перевірка супроводжується виконанням величезної технічної роботи з обсягів підрахунків, складання групувальних таблиць і відомостей. Крім цього, така ревізія (перевірка) здійснюється суцільним, а не вибірковим способом контролю.

Завдання ревізії:

· дати оцінку стану збереження та використання грошових коштів;

· виявити порушення порядку здійснення готівкового та безготівкового обігу грошових і прирівняних до них коштів ревізованого обігу грошових і прирівняних до них коштів ревізованого суб’єкта (підприємства чи організації);

· встановити правомірність, достовірність та економічну обгрунтованність операцій з надходження і використання грошових коштів, відображення цих операцій в обліку;

· розробити заходи з реалізації матеріалів контролю стосовно усунення виявлених порушень, відшкодування збитків, заподіяних підприємству діями чи бездіяльністю відповідальних службових чи посадових осіб, і попередження зловживань і недоліків у подальшій роботі ревізованого підприємства.

Інформаційною базою для проведення перевірки готівки і цінностей є:

1. первинні документи: касові прибуткові та видаткові ордери; розрахунково-платіжні (платіжні) відомості; платіжні доручення ; платіжні доручення-вимоги; чекові книжки; квитанції оголошень на внески готівкою;

2. поштові перекази, договори про матеріальну відповідальність; акти інвентаризацій каси і т.п.

3. облікові регістри:

· журнал реєстрації касових прибуткових та видаткових ордерів;

· журнал реєстрації платіжних доручень до банку;

· касова книга; журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів, звіти касира;

· виписки установ банків з поточного та валютного рахунків підприємства; журнал №1, відомість 1.1, відомість 1.2 або відповідні машинограми при різних видах автоматизованих комп’ютерних форм обліку;

· Головна книга за рахунками 30, 31, 33;

4. звітність ( Баланс ф№.1 (220, 230, 240) та Звіт про рух грошових коштів ф№.3).

5. місце зберігання касової готівки (обладнання приміщення та устаткування каси).

É 3.2. Ревізія каси.

Касові операції у промислових підприємствах регламентує «Порядок ведення касових операцій у національній валюті України», затверджений Національним банком України від 02.02.95 р. № 21 (у редакції Постанови НБУ від 13.10.97 р. № 334 зі змінами і доповненнями, внесеними постановою НБУ від 22.05.98 р. №206).

Контроль і ревізію каси проводять у такій послідовності: інвентаризація каси, перевірка дотримання Положення про ведення касових операцій, документальна перевірка прибуткових і видаткових касових опе­рацій.

Завданням ревізії касових операцій є перевірка:

• забезпечення умов збереження готівки та інших цінно­стей у касі та під час доставки і здачі до банку;

• дотримання встановленого порядку збереження чекових книжок і отримання на них готівки;

• дотримання порядку документального оформлення надходження готівки у касу та її видачі;

• дотримання ліміту готівки у касі і умов її видачі під звіт на операційні і господарські потреби;

• своєчасності і повноти оприбуткування готівки;

• стану обліку касових операцій та ін.

Ревізію каси та касових операцій здійснюють органи ДКРС, ДПІ, комерційні банки, відділи внутрішніх справ у межах своєї компетенції.

Ревізію касових операцій розпочинають із перевірки фак­тичної наявності грошей у касі. Ревізія каси проводиться раптово і суцільно. За відсутністю касира на момент проведення ревізії ревізор опломбовує приміщення каси , пломбіратор знаходиться в перевіряючого. Якщо матеріально-відповідальна особа відсутня тривалий час, то наказом по підприємству створюється комісія, в присутності якої буде поведена ревізія. До її складу обов’язково включають головного бухгалтера та бухгалтера, який веде облік грошових коштів. Якщо на підприємстві є головний касир та уповноважені на видачу готівки, то останні повинні до початку ревізії відзвітувати перед головним касиром за отримані та видані ними грошові кошти. Після чого в присутності ревізора матеріально-відповідальна особа або особа за наказом керівника підприємства складає касову книгу (звіт касира) за поточний день. Одночасно перевіряючий контролює правильність заповнення прибуткових і видаткових касових ордерів. Особливо звертається увага на заповнення таких реквізитів як: дата, підстава, підписи посадових осіб, касира і одержувача коштів, реєстраційні номери та відповідність їх за записами журналу реєстрації первинних касових документів.

Касир складає і передає ревізору опис купюр готівки у касі і дає розписку про те, що всі прибуткові і видаткові касові ордери включені до звіту і на момент інвентаризації неоприбуткованих і несписаних грошей у касі немає. Звіт касира візує головний бухгалтер підприємства, після чого розпочинається перерахунок готів­ки та інших цінностей у касі.

Після цього фактична наявність готівки в касі та інших цінностей порів­нюється із залишками, зафіксованими у бухгалтерському обліку і касовому звіті. Після закінчення перевірки ревізор оформляє результати інвентаризації актом, який крім нього підписує касир і головний бухгалтер.

Грошову готівку в іноземній валюті заносять у матеріали інвентаризації, зазначаючи назву і суму іноземної валюти, курс Національного банку України на день інвентаризації, суму іноземної валюти у перерахунку на національну грошову одиницю України гривні. Заява касира про наявність грошо­вих коштів та інших цінностей, які не належать підприємству, до уваги не береться, і вони оприбутковуються і зараховуються на баланс підприємства.

Під час ревізії касових операцій слід враховувати можли­вість привласнення грошових коштів із каси з подальшим оформленням розписок, не оприбуткування грошей, отрима­них у банку, від різних осіб і організацій; зайвого списання грошей із каси за рахунок повторного використання одних і тих самих документів, неправильного підрахунку підсумків у касових документах і касових звітах, списання сум без підстави за підробними документами, підкладання в законно оформлених документах зі збільшенням суми списання; привласнення сум, законно нарахованих різним особам і організаціям, у тому числі привласнення депонентських сум за заробітною платою.

У програму ревізії готівки обов’язково включають питання перевірки дотримання умов зберігання готівки. Перш за все це перевірка наявності договору про повну матеріальну відповідальність. Далі перевіряється, в яких умовах зберігається готівка ( наявність сейфа); як здійснюється зберігання ключів-дублікатів від вхідних дверей та сейфа; чи ізольоване приміщення каси, чи це будь-яке місце для зберігання готівки; чи немає можливості проникнення через вікна; як здійснюється доставка готівки на підприємство; чи здається під охорону в кінці дня приміщення каси.

Виявлені лишки, як і нестачі готівки зазначаються в проміжному акті ревізії. Як захід впливу ревізор зазначає в акті, що лишки повинні бути оприбутковані на протязі 3-х днів, як дохід підприємства. Нестачі (в залежності від суми) повинні бути відшкодовані матеріально-відповідальною особою. При розрахунку розміру нестач керуються вищезазначеними нормативними документами. При цьому виявлені нестачі в національній валюті відшкодовуються винною особою у фактичних розмірах. Законодавчі акти визначають порядок і розмір відшкодування виявлених нестач іноземної валюти. Нестача іноземної валюти відшкодовується в розмірі її фактичного номіналу з урахуванням курсу НБУ на момент виявлення нестачі з застосуванням коефіцієнта 3. При цьому однократний розмір залишається на підприємстві для відшкодування виявленої нестачі, решта – спрямовується в дохід державного бюджету. У випадку нестачі дорогоцінних металів або дорогоцінних каменів, що належать підприємству – відшкодування проводиться, виходячи із вартості їх придбання з застосуванням коефіцієнта два. Нестачі цінних паперів відшкодовуються в 5-ти кратному розмірі.

Надлишки та нестача грошей регулюються в такий спосіб:

Ø суму нестачі грошей у касі списують на ім'я касира видатковим касовим ордером і пропонують негайно погасити його;

Ø надлишки коштів у касі підлягають оприбуткуванню з віднесенням їх на фінансові результати діяльності підприємства.

Відшкодування може проводитися шляхом внесення готівки винною особою в касу підприємства або частковими утриманнями із заробітної плати.

Ревізор також вимагає надати всі акти інвентаризації каси, які проводяться систематично головним бухгалтером. Ревізор знайомиться чи виконується вимога „Положення про ведення касових операцій у національній валюті України” щодо проведення внутрішньої ревізії каси, які наслідки таких ревізій, ким і які заходи прийнято за результатами внутрішньої ревізії. За змістом внутрішній акт ревізії і акт, який складає контролюючий орган відрізняються.

É 3.3. Ревізія касових операцій та їх документального оформлення

Бухгалтерські документи необхідно вивчати як у хроно­логічній послідовності, так і за групами якісно однорідних операцій. Ревізію касових операцій, виходячи з їх важливості, здійснюють суцільним методом за весь період, що ревізується.

Враховуючи важливість, касові операції вивчаються суцільним способом, особливу увагу звертають на законність цих операцій. Для підтвердження повноти і своєчасності оприбуткування у касу грошей, отриманих з поточного рахунку в банку, ревізор застосовує метод взаємного контро­лю, порівнюючи суми, відображені у відомості по дебету рахунку «Каса», з даними журналу за кредитом рахунку «Поточний рахунок». Обидві суми мають збігатися, а у випадках розбіжності порівнюються суми за прибутковими касовими ордерами, виписками банку, звітами касира і корінцями чекової книжки.

Важливим елементом ревізії касових операцій є перевірка правильності їхнього відображення на рахунку бухгалтерського обліку, у журналі1 р. І та відомості 1.1. Порівнюючи балансові дані за рахунком «Каса» з Голов­ною книгою, журналом 1 р. І , відомістю 1.1 і касовою книгою , ревізор аналізує порядок ведення записів у касовій книзі і законність здійснення операцій.

Для цього арифметич­ним підрахунком кожного рядка журналу і відомості визначають правильність підрахунків. Кожна підсумкова сума журналу і відомості порівнюється з підсумком оприбуткування і видачі готівки за відповідним касовим звітом. Після цього вивчають правильність рознесення господарських операцій зі звіту касира у журнал і відомість за відповідними кореспондуючими рахунками.

При перевірці касових операцій в першу чергу звертається увага на дотримання касової дисципліни, дотримання встановленого ліміту залишку грошей в касі, правильність складання заявки-розрахунку ліміту каси. Дотримання ліміту каси по днях перевіряють шляхом порівняння його з фактичними залишками готівкових грошей по касовій книзі.

Також перевіряється дотримання касової дисцип­ліни щодо цільового викори­стання коштів і законності проведення касових операцій згідно з діючим нормативно правовим регулюванням (зако­ни, постанови Уряду і накази Міністерства фінансів, постано­ви Національного банку України та ін.)

Ревізору слід перевірити чи ведеться на підприємствах облік касових операцій у відповідності з затвердженими формами бухгалтерських документів: ф. КО-1 – прибутковий касовий ордер, ф. КО-3 – журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів, ф. КО-4 – касова книга.

Контролюючи касові операції, потрібно встановити:

- відповідність кореспонденції рахунків діючим положенням і правилам ведення бухгалтерського обліку (такий контроль здійснюється по всіх касових операціях на підставі даних звітів касира і прикладених до них виправдувальних документів, а також записів в облікових регістрах);

- виявити господарські операції з неправильною кореспонденцією, які призвели до перекручування облікової і звітної інформації, чи списання викрадених сум.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери мають бути заповнені чітко без жодних підчисток або виправлень.

Перевіряючи правильність оформлення первинних документів необхідно звернути увагу чи погашаються документи по оприбуткуванню і видачі готівки відповідними штампами „одержано”, і чи є на платіжних відомостях підписи керівників і головного бухгалтера на виплату грошей, а в самих відомостях підписи осіб, що їх одержали.

В процесі ревізії перевіряють:

· правильність ведення касової книги, регулярність її заповнення і складання касового звіту;

· правильність підрахунку в касовій книзі підсумків по оприбуткуванню і видачі грошей за день і перенос підсумків з однієї сторінки касової книги на іншу;

· відповідність записів в касовій книзі записам операцій в звіті касира;

· правильність реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів;

· правильність здійснення касових операцій через установи банку.

Щоб встановити повноту і своєчасність оприбуткування грошей одержаних в банку необхідно: по корінцю чека і виписці встановити одержану грошову суму і дату, які порівняти з сумою і датою, вказаними в прибутковому ордері і відповідним записом в касовій книзі.

За несвоєчасне чи неповне оприбуткування у касах готівки передбачений штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми готівки.

Готівка, що одержана в установах банку, повинна витрачатись на цілі, які вона отримана. Тому важливим питанням ревізії касових операцій є перевірка використання готівки строго по цільовому призначенню.

Одночасно з перевіркою дотримання касової дисципліни необхідно встановити достовірність і законність проведених витрат. Така перевірка проводиться систематизовано на основі реєстрів аналітичного обліку розрахунків і первинних документів.

É 3.4. Ревізія операцій із грошовими коштами на рахунках у банку

Промислові підприємства всі безготівкові розрахунки по основній діяльності здійснюють через установи банків і під їх безпосереднім контролем.

Під час ревізії операцій на рахунках у банку на поточному рахунку з”ясовують:

­ які саме рахунки і в яких установах банків відкриті підприємству;

­ відповідність суми в банку сумам, вказаним в додатках до них.

Відповідно до цього відбираються всі виписки банків. Ревізія поводиться суцільно по кожному без виключення рахунку. Перевірка проводиться в хронологічному порядку. Перевіряючий обов’язково повинен звернути увагу на всі документи, що підтверджують рух грошових коштів. Додані до виписки банку первинні документи групу­ються певним порядком: спочатку — всі прибуткові, а по­тім — усі видаткові.

Насамперед проводиться формальна перевірка платіжних доручень:

­ наявність штампу установи банку;

­ дата проведення по банку;

­ підпис кредитного інспектора.

У процесі ревізії банківських операцій за всіма рахунками необхідно зіставити документи із записами за виписками банку з регістрами бухгалтерського обліку за відповідними рахунками і Головною книгою та балансом підприємства.

Ревізору слід перевірити достовірність і повноту виписок для кожного рахунку в банку, для цього необхідно уточнити наявність відповідних реквізитів, підписів працівників банку, банківського коду операцій, послідовність нумерації сторінок і правильність переносу залишків грошей на відповідному рахунку із однієї виписки в іншу. Залишок коштів на кінець періоду попередньої виписки банку для відповідного рахунку обов'язково дорівнює залишку на початок періоду в наступній виписці рахунку банку. За наявності у виписках банку підчис­ток, не зумовлених виправлень сум чи кодів операцій, а також в інших випадках, які викликають сумнів щодо їх достовір­ності, ревізору необхідно перевірити відповідність виписки з випискою і виправдувальними документами установи банку. Якщо під час ревізії виявляють відсутність окремих виписок банку, то важливо отримати з банку завірені копії. Документи, прикладені до виписок банку, вивчають насамперед з погляду законності.

Перевірка самої виписки прводиться в розрізі кожної суми за дебетом та кредитом з підтверджувальними документами. Кожна сума, яка зазначена у виписці банку звіряється не тільки з первинними документами, але і записами в Журналі1. розділ ІІ, відомості 1.2 та іншими реєстрами обліку з метою з’ясування повноти відображення кожної суми. Хронологічна перевірка виписок банків дозволяє встановити порушення, до яких часто причетні керівники банків та головний бухгалтер.

Крім того, необхідно підрахувати суми оборотів по банку за ревізійний період, звірити ці обороти і сальдо за відповідними рахунками бухгал­терського обліку грошових коштів на рахунках банку.

Використовуючи дані відомості №1.2, ревізор розрахунко­вим шляхом перевіряє правильність визначення залишку гро­шей на поточному рахунку на кінець місяця. Додатково необхідно виконати порівняння отриманого залишку з даними про залишок на кінець місяця у виписці банку. Початковий за­лишок коштів на поточному рахунку у відомості №1.2 за наступний місяць повинен дорівнювати кінцевому залишку, зазначеному в попередній відомості.

Встановлені розбіжності уточняються на підставі первинних виправдувальних документів і виписок банку, їх причини і винуватці. Виявлені при цьому зустрічними звірками розбіж­ності між даними підприємства, що ревізуються, і даними установи банку та інших організацій оформляються проміж­ними актами. Одночасно винні посадові особи надають письмові пояснення.

Разом з тим ревізору необхідно також виявити:

­ чи не допускалося неправильного перерахування аван­сів і платежів за безтоварними рахунками та іншими незакон­ними операціями;

­ чи правильно і своєчасно використовувалися кредити банку під сезонне накопичення товарно-матеріальних цінностей за неоплаченими рахунками замовника за виконані роботи і т.д.;

­ чи правильно відображені в обліку операції з перераху­вання коштів на лімітовані чекові книжки і чи дотримується встановлений порядок їхнього використання.

Під час вивчення банківських документів визначають законність і обґрунтованість витрат на відповідних рахунках. У практиці трапляються випадки, коли для приховування зловживань окремі бухгалтери разом із касирами замінювали виписки банку іншими або виправляли суми. У таких випад­ках важливо провести зустрічну перевірку документів, порів­няти взаємопов'язані господарські операції, відображені на рахунках і виписках банку. Під час перевірки обґрунтованості списання грошей з поточного рахунку необхідно на підставі первинних документів і бухгалтерських записів встановити їх законність, достовірність, доцільність цих витрат і обґрунтованість віднесення їх на відповідні рахунки бухгалтерського обліку.

Ревізія операцій руху грошових коштів на інших рахунках у банку

Контроль операцій по рахунках у банку спрямований на вивчення розрахунків як у національній, так і в іноземній ва­люті. При здійсненні безготівкових операцій в іноземній ва­люті посадові особи підприємства зобов'язані дотримувати цілого ряду вимог. Рух грошових коштів на валютному рахун­ку детально вивчається перевіряючими на предмет законності розглянутих операцій.

Передусім, перевіряється наявність ліцензій на здійснен­ня зовнішньоекономічної діяльності, які є одним з основних критеріїв законності операцій. Паралельно необхідно перевірити належне оформлення документації з відкриття ва­лютного рахунку в установі обслуговуючого банку.

Співробітники контролюючого органа досліджують дого­вори з іноземними партнерами, які є підставою для одержан­ня дозволу на купівлю підприємством необхідного обсягу іно­земної валюти.

Обґрунтованість руху грошових коштів на валютному ра­хунку перевіряється також шляхом контролю вантажних мит­них декларацій. Споконвічно перевіряється їхня наявність. У рамках взаємної перевірки зіставляється сума платежу, зазначе­на у вантажній митній декларації й банківській документації.

Перевірка операцій, здійснених на валютному рахунку, проводиться суцільним способом і в цілому аналогічна кон­тролю руху грошових коштів на розрахунковому рахунку. Не­зважаючи на видиму аналогію, ревізори повинні враховувати специфіку безготівкових розрахунків в іноземній валюті. Так що перевіряючі вивчають дотримання нормативу обов'язково­го продажу валютного виторгу, що надійшов, за курсом Національного банку України.

Ревізори перевіряють правильність ведення бухгалтерсь­кого обліку безготівкової іноземної валюти. Розглядається відображення відповідних операцій в обліковій документації одно­часно в іноземній і національній валюті України. У цей час зміна курсу Національного банку повинна враховуватися бухгалтерією на дату балансу.

Ревізор перевіряє правильність визначення сум курсових різниць. У той же час "контролюється коректність бухгалтерсь­ких записів, що фіксують факт виникнення курсової різниці. Така перевірка дає можливість працівникам контролюючого органу переконатись у вірогідності даних про позитивні або негативні курсові різниці.

При відображенні курсових різниць у відповідних випадках ви­користовуються такі рахунки (субрахунку): №714 "Доход від операційної курсової різниці", №744 "Доход від неопераційної курсової різниці", 84 "Інші операційні витрати", №85 "Інші ви­трати", №945 "Втрати від операційної курсової різниці", №974 "Втрати від неопераційних курсових різниць".

Пильна увага ревізорів, яка приділяється курсовим різни­цям, пояснюється не тільки строгою процедурою державного валютного контролю. Другою причиною є обов'язкове вклю­чення суми курсової різниці, що утворилася, як позитивної, так і негативної, у розрахунок оподатковуваної маси при виз­наченні податку на прибуток.

Перевірка операцій на валютному рахунку потребує від перевіряючого виконання великого обсягу підготовчих робіт, які передують самій перевірці. На етапі підготовки детально проробляється спеціалізована нормативна база, аналізуються результати попередніх перевірок, запитується необхідна інформація в установі банку, що обслуговує підприємство.

Якщо підприємство використовує акредитивну форму розрахунків, ревізори повинні перевіряти дані операції відо­кремлено. У процесі контролю з'ясовується, за рахунок яких коштів був виставлений акредитив (відволікання коштів з розрахункового рахунку або за рахунок позички банку) і доцільність відкриття даного рахунку. Законність здійснення операцій у рамках акредитивної форми розрахунків пе­ревіряється взаємним контролем виписок банку, платіжних документів, договорів, первинної документації і в цілому ана­логічним контролем операцій на розрахунковому рахунку. Правильність кореспонденції рахунків при використанні ак редитивів є одним з основних питань перевірки, тому що неко­ректні записи спотворюють бухгалтерські й звітні дані.

Здійснення розрахунків за допомогою лімітованих чеко­вих книжок перевіряється з метою визначення обґрунтова­ності й доцільності використання цієї форми розрахунків. По-перше, перевіряючий повинен переконатися в неможли­вості здійснення платежу з розрахункового рахунку. По-друге, підприємство не повинне допускати використання че­кової книжки на оплату послуг транспортних організацій, особистих витрат його співробітників. Окремо пе­ревіряється правильність визначення залишку ліміту по че­ковій книжці, що вказується в корінці чека після здійснення чергової операції.

? Питання для контролю:

1. Обґрунтувати мету, завдання та роль контролю операцій з грошовими коштами.

2. Вказати джерела ревізії грошових коштів підприємства.

3. Охарактеризувати прийоми й методи контролю, що використовуються для викриття зловживань і порушень у процесі ревізії грошових коштів

4. Вказати послідовність здійснення раптової інвентаризації готівки каси.

5. Вказати порядок перевірки повноти і своєчасності оприбуткування готівки.

6. Охарактеризувати типові порушення в документальному обліку касових операцій.

7. Описати методику перевірки достовірності облікових записів по відображенню руху грошових коштів на банківських рахунках на основі виписки банку

8. Вказати особливості перевірки операцій з грошовими коштами на валютних рахунках.

Читайте також:

1. III. Контроль знань
2. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
3. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
4. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
5. VII Контроль постачальника
6. Автоматизація касових операцій
7. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
8. Активний бюджетний дефіцитхарактеризу­ється спрямуванням коштів на інвестування еко­номіки, що сприяє зростанню ВВП.
9. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
10. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
11. Аналіз грошових активів підприємства
12. Аналіз грошових активів підприємства.

Переглядів: 7166