Монтаж чавунних секційних котлів

До початку монтажу котлів і допоміжного обладнання повинні бути виконані такі будівельні роботи: розпочата кладка стін котельні, підготовані фундаменти під котли, насоси, вентилятори, лежаки; наявні покриття підлог, підпільних, дуттєвих та інших каналів, приямків.

До початку монтажу котла з нижнім паливником на затверділому фундаменті повинні бути зведені стіни паливника і газоходів до рівня закладання підколосникових балок. Правильність їх закладання перевіряють, вкладаючи на них колосники.

Секції чавунного котла збирають, спираючи їх на бокові стінки паливника. Під головки секцій вкладають азбестовий картон. Секції з'єднують конічними безрізьовими ніпелями, що змащуються графітовою пастою. На середину ніпеля намотують азбестовий шнур, просочений свинцевим суриком, який замішаний на натуральній оліфі або графітовою пастою. Спочатку встановлюють крайню секцію, а потім до неї послідовно приєднують наступні. Щоб секції не впали, їх закріпляють боковими підпорами.

Секції стягують двома монтажними стягувальними болтами (різь по всій довжині), що встановлені у верхньому і нижньому ніпельних отворах. Під гайки стягувального болта підкладають шайби великих розмірів, які перекривають ніпельні гнізда. Стягуючи секції, поступово і одночасно закручують гайки на обох болтах, щоб секція не мала перекошення. Зазор між ніпельними головками секцій не повинен перевищувати 2 мм. Закінчивши збирати пакет секцій, монтажні болти заміняють постійними стягувальними болтами. До змонтованих пакетів

приєднують відводи і трійники, що з'єднують пакети.

Рис. 12.1. Монтаж секційного котла з укрупнених блоків:
а) - транспортабельний блок котла; б) - контейнер для укрупнених блоків і вузлів теплопроводів; 1 - рама для транспортування; 2 - блок котла; 3 -прядив'яний канат; 4 - інвентарна прокладка; 5 - інвентарні стропи; 6 - колектор; 7 - блок зворотної води; 8 - блок гарячої води; 9 - контейнер

Монтаж котлів можна виконувати готовими блоками (рис. 12.1), що збираються і випробовуються на заготівельному заводі. Такі блоки доставляються на об'єкт у контейнерах і встановлюються в проектне положення автокраном.

Після збирання котли випробовують гідростатичним методом. Для цього всі патрубки закривають; залишають лише отвори для наповнення котла водою і для випускання з нього повітря. Наповнивши котел, створюють випробний тиск за допомогою приєднаного до нього гідропреса. Водонагрівальні котли випробовують тиском 1,25 Рроб , але не меншим за 0,4 МПа, а парові котли тиском, на 0,2 МПа вищим від робочого. Котел витримав випробування, якщо протягом 5 хв не спостерігається падіння тиску за манометром, немає протікання чи запотівання на його стінках і з'єднаннях. Виявивши місця протікання чи запотівання, спускають воду з котла, ліквідують несправності й проводять повторні випробування.

Закінчивши гідравлічні випробування, монтують паливник і обмуровують котел. Встановлюють колосники, навішують фронтальну плиту, завантажувальні та зольникові дверцята, приєднують зольник до дугтєвого каналу за допомогою дуттєвої коробки, встановлюють шиберні блоки, закріпляють троси і контрваги, а потім арматуру, яка попередньо перевірена на герметичність і міцність гідравлічним тиском.

Відцентрові насоси і дуттєві вентилятори, як правило, доставляють на об'єкт готовими блоками. Перед встановленням насосів в проектне положення очищають від будівельного сміття гнізда фундаментів і встановлюють в них за шаблоном анкерні болти, їх закріпляють на потрібній висоті і заливають гнізда цементним розчином. Коли цемент затвердіє, гайки відкручують і знімають шаблон.

Потім на фундамент вкладають дерев'яні клини, на які встановлюють насос з електродвигуном. Клини поступово розсувають, для того щоб анкерні болти повністю пройшли в отвори плити насоса і електродвигуна. Потім на болти накручують гайки, вивіряють насос за допомогою рівня і виска, підливають під плиту цементний розчин, закручують гайки до упору, встановлюють огорожу з'єднувальної муфти.

Дуттєві вентилятори встановлюють аналогічно.

В котельні має бути забезпечений вільний доступ до засувок та іншої арматури. Всі манометри у вузлах управління необхідно встановити на одній висоті так, щоб їхні покази було видно з підлоги. Гільзи термометрів повинні бути опущені в теплопровід Щоб систему можна було заповнити водою або видалити з неї воду, в котельні встановлюють ручний насос.

На водонагрівальних котлах, щоб запобігати перевищенню тиску, встановлюють два важільні запобіжні клапани. Викидну трубу від клапана виводять до раковини в котельні або на вулицю, з таким розрахунком, щоб гаряча вода не обпекла людей, що перебувають в котельні.

Малогабаритні секційні котли КЧМ-3 і КЧМ-5 надходять в декоративному кожусі. Після встановлення такого котла його патрубки приєднують до трубопроводів системи опалення, а патрубки газоходу -до димової труби (каналу).

Під час монтажу котельні з паровими котлами низького тиску запобіжні клапани необхідно встановлювати на кожному котлі. На трубопроводах від котлів до запобіжних клапанів арматуру не встановлюють.

Манометри парового котла низького тиску з'єднують з паровим простором котла через сифонну трубку і триходовий кран.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підготовчі роботи перед монтажем котельних установок	\|	Випробування і запускання в роботу котельних агрегатів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.