• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кріпильні деталі та типи з’єднань

Кріпильні деталі та типи з’єднань.Найпоширенішими є такі деталі: болти (рис. 16.4, а), ґвинти (рис. 16.4, в) шпильки (рис. 16.4, б), мутри (на рис. 16.4, а, б) та ін. Болт (або ґвинт) являє собою стрижень з головкою і нарізним кінцем. Болтами скріплюють деталі не дуже великої товщини. Отвори у з’єднуваних деталях виконують дещо більшого діаметра, щоб можна було легко вставити болт, не пошкодивши різі. З торця головку болта обточують на конус (знімають фаску), щоб зрізати вершини кутів призми, які можуть створювати труднощі при захопленні ключем.

Різь болтів нарізають або накочують на заготовках, одержаних гарячою висадкою з прутка. Болти також виготовляють з фасонного прутка (шестигранного або іншого профілю) на токарно-ґвинторізних верстатах чи автоматах.

Конструктивно головки болтів та ґвинтів виготовляють шести­гранними, квадратними, циліндричними, напівкруглими, потай­ними, із заглибленням під шестигранний ключ або спеціальну хрестоподібну викрутку. Є й інші форми головок. Болти, як правило, мають головку, яка захоплюється із зовні мутровим ключем, а ґвинти (іноді й болти) – спеціальним торцевим ключем.

Кінці болтів і ґвинтів виконують плоскими (рис. 16.5, а), з конічною фаскою (рис. 16.5, б) або сферичними (рис. 16.5, в).

Шпильки (рис. 16.4, б) мають два нарізних кінці.

Використовують ті чи інші кріпильні деталі залежно від міцності матеріалу з’єднуваних деталей, частістю складання і розбирання з’єднання в експлуатації, а також особливостями конструкції і технології виготовлення з’єднуваних деталей. Якщо товщина з’єднуваних деталей велика, то з’єднують їх шпильками (рис. 16.4, б).

До недоліків болтових з’єднань можна віднести такі: обидві з’єднувані деталі повинні мати місце для розташування мутри чи головки ґвинта; при заґвинчуванні чи відґвинчуванні мутри необхідно притримувати головку ґвинта від провертання; в порівнянні з ґвинтовим з’єднання болтом дещо збільшує масу виробу і спотворює його зовнішній вигляд.

а б в

Читайте також:

1. Базові та корпусні деталі.
2. Вибір матеріалу деталі
3. ДЕТАЛІ ЗНІМНИХ ОРТОДОНТИЧНИХ АПАРАТІВ
4. Деталі стін і фундаментів каркасних будівель
5. Додаткові деталі
6. Додаток И - Приклад виконання ремонтного креслення деталі
7. Жароміцність зварних з’єднань.
8. Комплект документів на технологічний процес відновлення деталі
9. Конструкторською базою називається сполучення поверхонь, ліній або точок, що визначають положення деталі в складаній одиниці або виробі.
10. Конформації з’єднань з відкритим ланцюгом.
11. ЛЕКЦІЯ 3 Аналіз конструкції і технологічності деталі

Переглядів: 1787