Прочищання гумовими кулями та дисками

Промивка мережі водою

В основному мережу промивають водою в такій послідовності. У спеціальному промивному колодязі, розміщеному вище ділянки мережі, наміченої для промивання, закривають засувом або пробкою вихідний отвір труби, яка з’єднує цей колодязь з каналізаційною лінією, для того, щоб нагромадити в колодязі певну кількість води. Коли засув або пробку швидко відкривають, вода прямує в мережу з підвищеною швидкістю, піднімає й захоплює з собою осади, що випали на дно трубопроводу. На практиці спеціальні промивні колодязі та резервуари зустрічаються рідко, тому мережу можна промивати нагромадженням води в самому оглядовому колодязі зазначеним способом.

Швидкість промивної води, що витікає з колодязя, залежить від висоти нагромадженої в колодязі води та з її зниженням зменшується. Кількість води, потрібної для промивання мережі, залежить від ступеня забивання трубопроводів і характеру осадів, довжини ділянок, що промиваються, їх похилів, діаметрів трубопроводів і способу промивання. Практика показує, що в процесі нагромадження води шаром висотою 1,5 – 1,6 м у круглому колодязі діаметром 1 м з нього можна промити ділянку мережі діаметром 150 – 200 мм на відстані 200 м.

Як правило, для промивання мережі використовують умовно чисті води промислових підприємств, ставові або річкові води, які перекачують насосами або підводять цистернами. В окремих випадках мережу можна промити також струменем водопровідної води з рукава, приєднаного до пожежного гідранта. Оскільки застосовувати цей метод можна лише за обов’язковим дозволом санітарних органів з найвищою відповідальністю виконавців, він майже не поширений.

Найнадійніше і найефективніше в санітарному відношенні промивання мережі з використанням поливально-мийних автомобілів, які створюють сильний струмінь для розмивання та пересування осаду. Цей метод дістав широке застосування в Харкові.

Використовуючи для промивання стічної вода, нагромаджуваної в оглядовому колодязі водовідвідної мережі, потрібно слідкувати, щоб підпір, який виникає в ділянках мережі, що лежать вище, не спричинював затоплення каналізаційних підвальних приміщень. Після закінчення робіт стінки та лотки затоплюваних оглядових колодязів бажано промити чистою водою, щоб видалити забруднення, які осіли на їх поверхні.

Цей спосіб полягав в тому, що по трубопроводу пропускають гумову кулю, наповнену повітрям. У вусті трубопроводу з верхнього колодязя ділянки, що підлягає прочищанню, заправляють кулю потрібного розміру, прикріплену до троса лебідки.

Рис.6.1. – Схема гідромеханічного способу прочищання трубопроводу:

1 - лебідка; 2 - упорна скоба; 3 - блок; 4 - м’яч в каркасі; 5 – осад

Лебідку встановлюють над колодязем. Вільна течія стічної води в мережі припиняється і рівень її в колодязі починає підвищуватись. Під дією підпору води, що утворився, куля просувається по трубопроводу, а осад, який розмивається, виноситься вниз за течією (рис.6.1).

Залежно від витрати води та швидкості її течії в розміщених нижче ділянках мережі, а також залежно від кількості осаду його або сплавляють униз за течією, або затримують і виймають з нижнього колодязя прочищуваної ділянки для запобігання закупорки розміщених нижче ділянок мережі.

В останньому випадку швидкість просування кулі по трубопроводу має бути такою, щоб можна було видалити осад з колодязя.

Кулю, що досягла нижнього колодязя, перезаправляють у наступну ділянку мережі. Практика показала, що незначні нерівності внутрішніх стінок або прогини мережі в плані та профілі не перешкоджають пересуванню плаваючої кулі. Якщо ж рух кулі сповільнюється через недостатню кількість стоків, у трубопровід для створення напору добавляють воду з водопроводу або з інших джерел.

У виключних випадках, якщо куля застряне в трубопроводі через розривання троса, її проколюють металевими штангами.

Мережу прочитують гумовими кулями в такій послідовності.

Встановивши знаки захисту двох сусідніх оглядових колодязів ділянки мережі, що прочитується, перевіряють наявність газу, після чого у верхній колодязь опускають спеціальний блок і кулю, до кільця якої прив’язано кінець троса від лебідки, що встановлюється над колодязем. Потім у колодязь спускається робітник, одягнений згідно з вимогами Правил безпеки при експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд, і заправляє кулю в трубопровід, встановивши в устя блок з тросом. Піднявшись потім на поверхню, робітник слідкує за підвищенням рівня води в цьому колодязі. Коли підпір досягає 1 м, поступово ослаблюється натяг троса і цим регулюється просування кулі по трубопроводу. Другий робітник у цей час спускається в сусідній нижче за течією колодязь і з його лотка совком видаляє осад, навантажує його у відро, яке піднімають на поверхню.

Коли куля виходить у нижній колодязь, робітник, який перебуває в ньому, або заправляє кулю в наступну розміщену нижче ділянку трубопроводу, або відв’язує трос, який витягають назад через верхній колодязь. Потім лебідку переставляють на колодязь, де залишилась, куля, і робочий знову прив’язує її до троса, встановлює блок і повторює всі операції. В окремих випадках на прямих ділянках мережі за наявності троса відповідної довжини кулю пропускають з одним встановленням блока у верхньому колодязі через кілька ділянок трубопроводу. На практиці відомі випадки, коли окремі бригади прочитують кулями трубопроводи довжиною до 300 м, не переносячи лебідки.

Якщо трубопровід сильно забитий і відкладами, по ділянці мережі спочатку пропускають кулю невеликого діаметра, а потім операцію продовжують з кулею, діаметр якої відповідає діаметру мережі.

Якщо рух кулі сповільнився або припинився, її слід кілька разів підтягнути до лебідки і знову відпустити. Коли й це не допомагає, переходять на роботу з двох лебідок, встановлених на верхньому та нижньому колодязях. Кулю прив’язують з двох боків і пускають з верхнього колодязя. У разі зупинки руху кулю підтягують тросом лебідки з боку нижнього колодязя. Цю операцію потрібно виконувати без особливих зусиль, щоб не пошкодити кулю та трубопровід.

Іноді слід прочистити ділянку мережі, що перебуває в підпорі. Цю роботу починають не з верхніх ділянок лінії, а з нижніх, пропускаючи осад в трубопровід, який працює без підпору. При цьому доводиться багаторазово повертатись до прочищання нижніх ділянок трубопроводу, щоб перегнати в них увесь осад і зняти в першу чергу підпір.

Ефект прочищання каналізаційної мережі кулею залежить від розміру зазору між лотком трубопроводу і поверхнею кулі. Якщо куля велика, потрібного підпору в мережі не створюється і вода марно проходить під кулею. Якщо зазор невеликий, струмінь води в ньому під кулею отримується слабим і недостатнім для розмивання та переміщення осадів по дну труби. У цьому разі куля часто присувається до осаду впритул і закупорює трубопровід.

У практиці зустрічаються випадки, коли нарівні з гумовими використовують також льодові кулі в основному для прочищання докерів і за відсутності утруднень у виготовленні льодових куль.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 9. Профілактичне прочищення мережі	\|	Прочищання мережі каналізації спареними дисками

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.38 сек.