МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Школи та особливості філософії неокантіанстваНеокантіанство – „слід повертатися до Канта”. 60-ті рр ХІХ ст. в Німеччині – основні школи : - Марбурзька – Коген, Натор, Кассірер. - Баденська – Віденбант, Рікер. Марбурська : критика матеріалізму, природників та ідеалізму метафізики. Критика протиставлення предмету (об’єкту) і суб’єкту. Ідеалізм проник навіть у фізикупереосм. кантіанства через викор. ідей Платона, які передуютьпізнанню. Осн. досягнення К. вв. його вчення про простір і час та категорії розсудку. Особл. критика : мат. існування „речей – в - собі”. „Річ – в – собі” – це граничне поняття, що окреслює ідеальну границю наших зусиль і є нашим горизонтом людських пізнавальних зусиль. Акцент на активності і конструктивній здатності людської свідомості. (вона – для Леніна – змінювалася в міру нашого пізнання). Мислення виступає одночасно як конструктор і об’єкт культури, опираючись на трансцендентальний логічний метод, в результаті якого людина отр. загальне і необх. знання. Критика субстанціалізму. Істинне пізнання – це пізнання відношень, які існують між явищами. (а не як пізн. Речі як такої). Реляціонізм – пізнання відношень. Ф. повинна займатися цінностями, що пов’язані з людським буттям і з людською культурою. (М. і Б. школи) Віндельбант, європ. культура знач. мірою пов'язана з накою. Перевага у К. практичного над теоретичним. Практ.: мораль (етичне), мист-во (естетичне). К. – засновник аксіології. Вінд.:Ф. як нормат. вчення, що баз. на оціночних судженнях наук, що спираються на теор. судження і емпіричні дані про суще. Коген: „Дорога є всім, а мета – нічим”. Ф. ХХ ст. неможл. без неокант. поділу на: * вч. про цінності; (Ф.) * досвідне знання (досвідні науки) Важл. значення – тлумачення. Баденська школа: аксіологія – це самоствердне царство норми належного світтрансцендентального смислу, що лежить по ту сторону об'єкта і суб'єкта. Тему Ф. як наука про цін. досл. апріорій, загальнозначимі трансценд. цінності. Вінд.: 4 осн. групи цінностей: - логіка (істина) - етика (мораль) - естетика (краса) - релігія (святість). Небезпека суб'єктивізму. Осн. орієнтир цих цінностей – Бог, Логос. Рікерт: поняття „буття” всеохопне, додає сфери містики і еротики (варіант платонівського посвячення). Не розглядає мораль, а щастя. Подолання дуалізму. Взаємозв. об'єктивного і суб'єктивного є завжди (об'єктивація свідомості через мову). Нове осмисл. проблема на ХХ ст. Підходи: Вінд. розділяє всі науки на науки про природу (ціль - встан. з-нів розуму, метод – узагальнюючий) або генералізуючий) та н. про культуру (осн. метод – індивідуалізуючий, який пов'яз. одночасно із описуванням різних явищ, пов'яз. з людиною, а цінності описовості надає віднесення до цінностей, т.т. метод ціннісного осмислення явищ). Культурний тип. Сфера гуманітарного, істор. Знання, Ф. зберігає загальність цінностей. Касірер – Ф. символічних форм”: зд. маршка перехід від” Ф. науки до філос. антропології Проти субст. трактування світу і інтелекту. Трансцендентальний метод К. застос. до мист-ва, моралі, міфу, реліг., які розглядаються як ідеальні світи, в яких людина об'єктивізує власні переживання. Розглядає людину як тварину, яка створює символи. Символ, як універ. спосіб людськ. діяльності, в яких вираж. людські враж., почуття і пережив. Ф-ції символів: - вираження (міф, напр.); - відображення (повсякд. мова); - позначення (наука). Осн. відмінність л. і культури – вони мають яскраво виражений символічний характер. Через них людина здатна об'єктивіз. свої переживання. Миств-во – найповніше вираж. символ. форми. Людина, як істота,здатна до творення символів. Читайте також:
|
||||||||
|