• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Феноменологія Гуссерля.

Опир. на Ф. Канта, Гегеля, психологію Брентано. Вплив. на Ф. ХХ ст., в т.ч. Хайдегер, Гартман, Шелер, Гадамер.

Недоліки (критика):

· натуралізм;

· психологізм.

Вони небезп. і для теорії пізн., і для людськ. Культури.

Ств. філсофії як чистої науки (опир. на Канта) – потр. відкрити чисті структури свідомості, не затьмарені різними формами досвіду (натуралізм, психологізм).

Ідея чистої свідомості вносить елемент абстрактності. Дуже глибоко опир. на філос. традиці.

Методи, якими повинна керуватись людська свідомість.

На місце причинно-ф-ціонального методу, ставить:

- епохе – (поняття Ф. стоїків) – відмова від простих реорлексованих суджень про предмети, їх просторово-часові і причинні зв'язки;

- феноменологічну редукцію.

Феноменол. редукція

Перенесення уваги на конструюючу зд-ть свідомості.

Досл. варті взаємозв'язки свід. і пронатралу світу, які виступ. як смислові .

Феномени – це ті смисли і смисл. зв'язки, які виявл. у людськ. свідомості в процесі її спрямованості до предметів.

Поняття Брентано інтенціональність, яке виражає первинну смислотвірну спрямованість свідомості до світу.

Свід. прагне надавати смисл предметам, але здатна розрізн. предмет і світ.

Вдало обходить проблему об'єктивного і суб'єктивного.

Свід. сама по собі активна, м.б. лише свід. про щось.

Інтенціональність тлумачиться як:

· предметність свідомості;

· здатність свідомості бути наповненою певними смислами.

Вона пов'яз. з людськими пережив. і виявляє фендам. вл-ть переживання бути свідомістю про...

Змістом свідомості є смисл, а не сам предмет як такий.

„Предмет являється, але його його смисл (значення) переживається”.

„Свідомість – часовий потік переживань ” (про щось).

Ідея інт. свід. тісно пов'язана з дослідженням таких людських здібностей, як:

- сприйняття;

- пам'ять;

- фантазія;

- сумнів;

- акти волі (воління, бажання).

„Явище психічного і є буття”

Трансцендентальна редекція

Пов'яз. з осмисленням „порадоксу людської суб'єктивності”.

„Людна є одночасно і конституючий світ. суб'єкт., і існ-чий в світі об'єкт.” – універсальна інтерсубєктивність.

З 1 боку, існ. людина , як носій якостей, власт., разом з тим існ. свідомість.

Принципи, які задають зд-ть до конструювання.

Людство, як виявлення інтенціональності.

Вг. про людський життєвий світ.

Вихідною точкою людськ. буття виступає хиттєвий світ, як ,сфера первинної очев. Якій живе індивід, соцім, що і задає його значимість для людини.

С. 45-49. монографія: життєвий світ.

Незведеність людини до сукупності об'єктивних ідей, в яких ми живемо.

Смис. і знач. відрізняються в залежності від життєвого світу. Зд-ть переписувати смисли на ті, які вже є в людині.

Інтерсуб'єктивність.

Ф. як істор. факт певної епохи.

Ф. як ідея безкінечного завдання.

Читайте також:

1. Екзистенціалізм, феноменологія, герменевтика права.
2. Природа відчуттів, їх феноменологія, загальні закономірності відчуттів. Поняття про відчуття і сприймання як початкової ланки пізнавального процесу.
3. Теорія пізнання ХХ століття: інтуїтивізм, феноменологія, психоаналіз, теорія символічних форм, логічний аналіз мови, структурно-семіотичний аналіз і деконструкція.

Переглядів: 517