· сприйняття реактивного моменту вибійного двигуна;
· підводу до вибою промивальної рідини;
· створення осьового навантаження на долото;
· підйому і спуску долота і вибійного двигуна;
· монтажу окремих секцій струмопідводу при бурінні електробуром;
· проведення допоміжних робіт (проробка, розширення і промивання свердловини, дослідження пластів тощо).
Бурильна колона складається з ведучої труби, бурильних труб, обважнених бурильних труб, замків, перевідників і з’єднуючих муфт. Відповідно до стандарту виготовляють такі типи стальних бурильних труб:
· з висадженими всередину кінцями і з’єднуючими муфтами до них (ТБВ) рис. 8.1 а);
· з висадженими назовні кінцями і з’єднуючими муфтами до них (ТБН) рис. 8.1 б);
· з висадженими всередину кінцями і конічними стабілізуючими поясками (ТБВК) рис. 8.1 в);
· з висадженими назовні кінцями і конічними стабілізуючими поясками (ТБНК) рис. 8.1 г);
· з привареними з’єднувальними кінцями (ТБПВ) рис. 8.2);
· труби для буріння з електробуром (ТБПВЕ).
Крім стальних, виготовляються також бурильні труби з алюмінієвих сплавів (ЛБТ).
Стандартом передбачено випуск труб довжиною 6 м, 8 м і 11,5 м. На кінцях труби нарізається конічна різьба трикутного рис. 8.1 а, б) або трапецієвидного рис. 8.1 в, г) профілю.
Наявність висадки на кінцях труби дозволяє нарізати різьбу, зберігаючи в будь-якому перерізі труби однакову міцність на розрив.
Бурильні труби із стабілізуючими поясками (тип 3 і 4) є герметичнішими і міцнішими за відповідні труби 1 і 2 типу.
З’єднуючі муфти призначені для з’єднання коротких (довжиною 6 м і 8 м) труб типу 1 і 2 у двотрубки. Випуск муфт для труб з різьбою трапецієвидного профілю не передбачений.
а - з висадженими в середину кінцями; б - з висадженими назовні кінцями; в - з висадженими всередину кінцями і стабілізуючими поясками; г - з висадженими назовні кінцями і стабілізуючими поясками