Колони – основний несучий елемент каркасних будівель. їх виготовляють із залізобетону або сталі. Збірні залізобетонні колони бувають суцільні (квадратного або прямокутного перерізу) і двохгілкові (рис. 4.6). Прямокутні уніфіковані колони можуть мати розміри перерізу 400400; 400600; 400800; 500500; 500800; 6001500 мм; колони двохгілкові – 5001000; 5001400; 6001900; 6002000 мм. Крім основних несучих колон в будівлях застосовуються фахверкові колони з кроком 6–12м. Фахверкові колони призначені для кріплення стін вони частково сприймають масу стін і вітрові навантаження. Фахверкові колони виготовляють залізобетонними і металевими. Виступи (консолі) на колонах призначенні для встановлення на них ригелів, підкранових або кроквяних балок. Для багатоповерхових будівель промисловість випускає уніфіковіні колони 2–х і 3–х поверхової нарізки. За необхідності спорудження будівель з більшою кількістю поверхів під час будівництва довжину колон збільшують, стикуючи відрізки зі зварюванням закладних деталей і замонолічуванням бетоном. Проектуючи будівлі з різними висотами, застосовують колони з двосторонніми консолями, розташованими на різній висоті. У багатоповерхових будівлях застосовують колони суцільного перерізу 400400 мм і 400600 мм. Сталеві колони одноповерхових будівлях можуть мати постійний або змінний переріз (рис. 3.6). Сталеві колони опираються на залізобетонні фундаменти стовбчастого типу. По верху фундаментів вкладають шар цементно-піщаного розчину товщиною 100 мм. Бази колон кріпляться до фундаментів анкерними болтами. Щоб запобігти корозії стакана і колони нижню частину покривають шаром бетону.