Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Державотворча

Мова є виявом саморозвитку держави, головним чинником, який консолідує сучасне українське суспільство в націю. Цю функцію мова може виконувати з опорою на всі основні функції, формування національно-свідомої еліти, культурного, інформаційного суверенітету.

 

4.Стилі сучасної української літературної мови

Використовуючи мову у повсякденному житті, люди, залежно від потреб, вдаються до різних мовних засобів. Відповідь на занятті відрізняється від виступу на зборах. Залежно від змісту висловлювання, а також індивідуальної манери та уподобань у процесі мовлення відбувається певний добір і комбінування найпотрібніших саме для цієї мовної ситуації наявних у мові варіантів слів, форм, словосполучень, конструкцій речень.

Отже, художній твір, наукова стаття, наказ керівника установи, написані однією мовою , відрізняються добором мовних засобів, специфічними особливостями у мовному оформленні.

Залежно від цього мовці обирають певний стиль викладу думок.

Слово « стиль» багатозначне, воно походить від латинського «stylus» - «паличка для письма».

В літературі і мистецтві стиль означає певну єдність художніх образів і форми їх вираження.

СТИЛЬ –різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й використання мовних засобів ( лексики, фразеології, граматики, фонетики)

Кожен стиль має:

- сферу поширення і вживання ( коло мовців)

- функціональне призначення ( регулювання стосунків, повідомлення, вплив спілкування);

- характерні ознаки ( форма та спосіб викладу)

- систему мовних засобів і стилістичних норм;

- підстилі

Високо розвинута сучасна літературна мова має розгалужену

систему стилів

 

розмовний художній науковий публіцистичний конфесійний офіційно-діловий

 

У межах кожного функціонального стилю сформувалися свої різновиди – підстилі – для точнішого й доцільнішого відображення певних видів спілкування та вирішення конкретних завдань

(Таблиця 1)

СТИЛІ МОВЛЕННЯ

Стиль Призначення Сфера використання Загальні ознаки Мовні ознаки
1. Розмовний Бути засобом впливу й невимушеного спілкування, жвавого обміну думками Усне повсякденне спілкування в побуті, родині, на виробництві -безпосередня участь у спілку-ванні; - неофіційність стосунків; - використання несловесних засобів (тембр, пауза, жести); - жвавість бесіди; - вільність у виборі слів та виразів - усна форма; - розмовна лексика позитивної чи негативної оцінки; - звертання; - діалогічна форма тексту
2. Публіцистичний Передача інформації з метою вирішення певних проблем; активний вплив на читача, спонукання його до діяльності, до необхідності зайняти певну громадську позицію Громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність (публіцистичні статті, виступи в газетах, журналах на телебаченні і радіо) - зрозумілість мови й формулювань; - поєднання точних найменувань, дат, подій, учасників висловлення наукових тверджень і фактів з емоційно-експресивною образністю; -точність, логічність доказів, урочистість, піднесеність, офіційність - усна і писемна форми; -суспільно-політична лексика; - газетні штампи, - речення різної структури; - заклики, гасла; - емоційно-оцінні слова
3. Науковий Викладення результатів досліджень, класифікація й систематизація знань Наукова діяльність; науково-технічний прогрес; освіта - чіткість тлумачень; - логічна послідовність, доказовість викладу; - узагальненість понять і явищ; - аргументація і переконливість тверджень; - докладні висновки - слова-терміни - наявність схем, таблиць, графіків - іншомовні слова; - наукова фразеологія, стійкі термінологічні сполучення; - складні речення
4. Художній Вплив на читача; - бажання зобразити предмет, картину, передати почуття Художня література Конкретність змісту; образність; виразність; емоційність Писемна форма; слова з конкретним і переносним значенням; речення різної будови; художні засоби
5. Конфесійний Обслуговувати релігійні потреби як окремої людини, так і всього суспільства Молитовники, церковні книги, Біблія, релігійні проповіді   Церковна термінологія; слова-символи; Зворотний порядок слів у речення; значна кількість метафор, алегорій, порівнянь

 

 

ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ

У ст. 11 Закону «Про мови» записано: «Мовою роботи, діловодства й документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ, організацій є українська мова»

Офіційно-діловий стиль -функціональний різновид мови, який служить для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю.

Основне призначення – регулювати ділові стосунки в зазначених вище сферах та обслуговувати громадські потреби людей у типових ситуаціях.

Важливою ознакою ділового спілкування є конкретна адресність інформації;

офіційний характер.

Специфіка ОДС полягає в певних стильових рисах, що притаманні лише йому:

- нейтральний тон викладу;

- точність поєднується зі стислістю і послідовністю викладу фактів;

- документальність ( кожен діловий папір повинен мати характер документа) , наявність реквізитів, котрі мають певну послідовність;

- сувора регламентація тексту; поділ тексту на параграфи, пункти, підпункти.

Мовні засоби:

1.Широке використання суспільно-політичної та адміністративно-канцелярської лексики.

2. Абсолютна відсутність авторської мовної індивідуальності та емоційно-експресивної лексики.

3. Синонімія зведена до мінімуму і не викликає двозначності сприймання.

4. Наявність безособових і наказових форм дієслів у формі теперішнього часу.

5.Чітко регламентоване розміщення та будова тексту.

6.Наявність стійких висловів, мовних кліше.

7.Використання безсполучникових ; простих поширених речень.

(Таблиця 2)

Підстилі офіційно-ділового стилю

законодавчий дипломатичний юридичний Адміністративно-канцелярський
Використовується в законотворчий сфері. Регламентує ділові стосунки між приватними особами, між державою і приватними особами, між державою і службовими особами Реалізується в Конституції, законах, указах, статутах Використовується у сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у галузі політики, економіки, культури. Регламентує офіційно-ділові стосунки міжнародних організацій, структур, окремих громадян Реалізується в міжнародних угодах ( конвенціях), комюніке ( повідомленнях), нотах ( зверненнях) Використовується у юриспруденції ( судочинство, арбітраж, розслідування, дізнання). Регламентує правові та конфліктні відносини між державою і підприємствами; між підприємствами; між підприємствами та приватними особами; між приватними особами. Реалізується в актах, позовних заявах, протоколах. Використовується у професійно-виробничій сфері, правових відносинах, діловодстві Регламентує службові відносини між підприємствами, приватними особами та ін. Реалізується в офіційній кореспонденції ( листах) ; договорах, контрактах, заявах, автобіографіях, характеристиках, розписках …

 

(Робота студентів з тлумачним словником та словником іншомовних слів, з яких вони дізнаються про значення таких слів: закон, дипломат, юридичний, адміністрація, канцелярія)

 

Закон –

- постанова державної влади, що має найвищу юридичну силу;

- загальнообов»язкове правило, те, що визнається обов»язковим.

Дипломат -

- службова особа, яка представляє інтереси якоїсь держави, уповноважена здійснювати офіційні зносини з іноземними державами;

- (перен.) людина, яка досягає своєї мети, вміло, тонко, тактовно діючи у стосунках з іншими.

Юридичний - правовий

Адміністрація –

- органи виконавчої влади;

- керівництво будь-якої установи

Канцелярія - відділ державної установи, який займається діловим листуванням, оформленням документів


Читайте також:

  1. Великі князі Київської Русі та їхня державотворча політика
  2. Державотворча діяльність гетьмана П.Дорошенка, особливості його внутрішньої і зовнішньої політики
  3. Державотворча роль мови
  4. Державотворча роль мови
  5. Державотворча роль мови




Переглядів: 881

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Волюнтативна | Завдання. Вправи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.055 сек.